У Львові відбувся останній цього року земельний аукціон

З молотка пішла земельна ділянка на вул. Стрийській (біля іподрому) за 1,061 млн грн, що майже вдвічі перевищило стартову ціну 588,8 тис. грн. Загалом протягом року Львівській міській раді вдалось реалізувати чотири земельні ділянки і виконати план з надходжень до бюджету лише на 10%. “Це невелика ділянка площею 15 соток. Цільове призначення – для облаштування станцій продажу автомобілів. Цікаво те, що під такий об’єкт ми реалізовуємо землю вперше. Однак ціна доволі висока – майже як під житлове будівництво, – зазначив Ігор Гуменчук, заступник начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР. – Ми маємо напрацьовано ділянок більш ніж на сто мільйонів гривень, однак охочих їх придбати немає. А тут свіженька, невеличка, недорога, але разом з тим приваблива ділянка. От і маєте результат”. За його словами, цього року міськрада планувала отримати від продажу землі 228 млн грн, а виручила лише 23 млн грн. Чиновник пояснює це наслідками економічної кризи, відсутністю покупців і насиченістю вторинного ринку. Також дався взнаки застій у будівельної галузі. 

Ігор Гуменчук, заступник начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР, про майбутні ціни і перспективи львівської землі

– Хто купував цього року землю на аукціонах у Львові?

– Останні дві купили кияни, які зареєстровані у Львові. Тобто вони реально будуть вести бізнес тут. І це добре. Ще одну придбала одеська фірма, але вона теж планує вести справи у Львові. Питання, звідки гроші, стояти не має. Вони мають прийти до Львова і стати інвестицією для розвитку міста.

– Які земельні ділянки продаватимете наступного року?

– Насамперед ми намагатимемось зробити акцент на викупі. Чому? З наступного року у Львові вводиться нова грошова оцінка землі. Вона відразу в півтора раза збільшить вартість оренди та земельного податку. Ми будемо на тому наголошувати і зараз розсилаємо листи тим людям, у яких закінчується договір оренди, щоб вони викуповували землю. Друге – ми все ж хочемо продавати землю під індивідуальну забудову. Наступне – хочемо захопити такий сегмент ринку, як середній бізнес, а це станції технічного обслуговування, салони, невеличкі підприємства та інші подібні об’єкти. Пропонуватимемо їм невеликі ділянки до 15 соток під комерційну забудову, але в таких місцях, де вони можуть існувати без шкоди для довкілля. Великі готельні комплекси та інші бізнесові проекти, на жаль, наступного року, думаю, не будуть актуальними. Можливо, будемо пропонувати ділянки в прицентральній частині міста під невеличкі готелі. Тобто, це мають бути дуже привабливі ділянки, за які малий-середній бізнес може заплатити 0,5 – 2 млн грн.

– Розкажіть детальніше про ділянки під індивідуальне житло. Де такі можуть бути?

– Зараз ми працюємо над кількома такими ділянками, які розкидані по місту. Окрім цього, опрацьовуємо територію під котеджне містечко на вулицях Холодноярській, Шевченка, Трускавецькій. Це передмістя – зелені території. Гадаю, 100-200 тис. грн – це нормальні гроші за земельні ділянки для індивідуальної забудови. Ми продамо таких десять і вже матимемо мільйон.

– З 1 січня впроваджують нову грошову оцінку землі. Як вона відіб’ється на орендарях, особливо на власниках МАФів?

– Власники МАФів і так платять за найвищим тарифом – 10% від теперішньої нормативно-грошової оцінки. Скажімо, ринки платять шість відсотків. Але мова йде про те, що з 1999 року в нас нормативно-грошова оцінка не мінялася. Якщо взяти вул. Городоцьку в районі “Метро”, то колись там був пустир, а зараз це економічно приваблива територія. Фактично ставки орендної плати в цьому районі можуть зрости навіть удвічі. Зараз ми з депутатськими  комісіями опрацьовуємо питання про механізми зменшення навантаження на орендарів та власників, які платять земельний податок, ще до введення нової нормативно-грошової оцінки. Зокрема, ми маємо кілька варіантів розвитку ситуації під час введення нової грошової оцінки: понижуючі коефіцієнти, відтермінування, коливання ставок для власників великих земельних ділянок. Який приймуть депутати, такий і надалі опрацьовуватимемо. Але однозначно питання введення нової грошової оцінки назріло, оскільки раз у 5-7 років її потрібно міняти, а в нас незмінна 10 років. Хоча два роки вже є розроблена нова. Навіть цьогорічний план орендної плати ми закладали з урахуванням уже нової, однак довелось “витягувати” зі старою.

– Давно говорять про привабливість земель навколо євростадіону. Чи є охочі викупити там землю і чи вже почався процес?

– Охочі були, є і будуть завжди. Але питання в тому, що ми мусимо дбати насамперед про інтереси міста, а інтереси міста полягають у тому, щоб комплексно розвивати цю територію. Якщо ми її захарастимо, не зможемо адекватно і цільово використати територію. Вона має розвиватись комплексно, однак з урахуванням двох серйозних факторів. По-перше, Євро-2012 і об’єкти, які там мають бути – стадіон, інфраструктура, об’єкти біля інфраструктури, транспортні розв’язки і дороги. Ми вже відвели земельні ділянки під стадіон та інфраструктуру, під три дороги до стадіону. Область відводить земельну ділянку під транспортну розв’язку. На черзі виділення земельних ділянок під додаткові об’єкти до Євро-2012. По-друге, Олімпіада-2022 – загальнодержавний проект. До того часу, поки ми не отримаємо параметрів об’єктів, які потрібні до олімпіади, а це, наприклад, Льодовий палац, ми нічого не робитимемо. Тобто мусимо отримати чітку інформацію, під що нам потрібна земля. Решта території буде розвиватись відповідно до генерального плану міста.

– Які зараз ціни на землю у Львові і як тут розвивається первинний і вторинний ринок землі?

– Ціна на землю впала порівняно з піком на 40-60% . Середня ціна квадратного метра під багатоповерхове житло зберігається від ста доларів і вище. Ціна землі під комерційне призначення – у середньому 100 дол. США за м кв., під промисловість – 300-400 грн/м2. Така тенденція й надалі зберігатиметься. Трохи почав рухатись вторинний ринок. Цікаво те, що він почав об’єднуватися. Якщо раніше ріелторські і маклерські контори діяли поодинці, то зараз вони стали більш конструктивними – створено асоціацію ріелторів, яка увійшла в загальноєвропейську. Щодо органів влади, місцева влада на всіх рівнях відчула смак того, що, продаючи землю, можна отримати до бюджету якісь кошти. Це дає змогу говорити, що і первинний ринок оживає.

– Чи вигідно вкладати гроші у львівську землю?

– Так, Львів – це бізнес, туризм, інтелект. Для інвесторів вигідно вкладати зараз в об’єкти комерційного призначення, які протягом п’яти років окупляться і приноситимуть прибутки. За останні роки зацікавлення землею Львова зросло і зростатиме далі. Я ще три роки тому казав: що ближче до Євро-2012, то більшим буде зацікавлення. Тепер я кажу: що ближче до Олімпіади-2022 року, то буде цікавіше.

– Хто має можливість інвестувати у львівську землю і зацікавлений у цьому?

– Передусім іноземці, потім – люди середнього класу, які отримали швидкі гроші і хочуть їх інвестувати в нерухоме майно. Здебільшого це мешканці сходу та центру України.

– Чи вплинули цьогорічні місцеві вибори на продаж землі в місті?

– Звичайно! Нестабільна політична ситуація ніколи не впливає позитивно на інвесторів. Усі бояться вкладати гроші в нестабільну державу – це аксіома і факт. Під час виборів усі тихенько поховали гроші, і тільки після виборів почався рух. Земля потребує стабільності і тиші.

– Які Ваші прогнози щодо вартості землі наступного року?

– Ціна землі зростатиме, однак несуттєво. Я думаю, на 10-15% відсотків. Тобто стабілізація ринку відбулася, і десь до 2012 року вона вийде на половину вартості землі, яка була до початку кризи.