Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій Львівської міської ради, про амбітні проекти і нових партнерів

Місяць тому нашого співрозмовника призначили на нову посаду. До цього він працював керівником департаменту проектів однієї фінансово-промислової групи. Стати чиновником його переконав міський голова Львова. Однак пан Кіраль стверджує, що "ніколи не був на сто відсотків людиною бізнесу, для мене завжди важливо те, що має великий потенціал для людей і регіону".

- Що вдалося зробити і які труднощі подолати?

- Важко сказати, адже ці проекти не реалізуються за місяць, процес може тривати і рік, і п'ять років. Прикро вразило, що  багато паперової роботи, яка потрібна для відпо­від­ності законодавству, однак вона забирає багато часу. В бізнесі такого немає.

Стратегічним для регіону є проект євроколії. 7 липня ми підписали меморандум з двома голландським компаніями за участю міністра зовнішньої торгівлі Нідерландів, згідно з яким уряд цієї країни надав цим компаніям 133 тис. євро на підготовку концепції проекту.

- Які ще проекти, крім євроколії, готуєте?

- Зараз активно залучаємо інвестиції в транспортну інфраструктуру міста. Зокрема, 13 серпня підписали угоду з Європейським банком реконструкції і розвитку про підготовку кредитного фінансування ЛМКП "Львівелектротранс". Плануємо залучити до 30 млн євро кредитних коштів для розвитку цієї сфери у Львові. Умови ще остаточно не узгоджені. А 1,4 млн євро ґранду нам пропонують на оплату послуг фахівців, які допоможуть "Львівелектротрансу" стати прибутковим.

- Чи не забагато коштів на оплату праці фахівців?

- Тут ми дуже відстаємо від Європи. Знання, здобуті європейцями, в нас природно не з'являться. Вчитися еволюційно самим і втратити на це десятки років - теж не вихід. Треба раціонально користуватися послугами консультантів. Наприклад, нам ще потрібна допомога для виведення з кризи ЛМКП "Львівтеплоенерго". Тож чи варто відмовлятися від "бонусу" ЄБРР?

- Чи вже відомі терміни початку реалізації цього проекту?

- Все залежить від нас. Якщо зосередитися, то встигнемо за 3-4 місяці, максимум за рік.

- Європейський банк - це єдина структура, з якою ви співпрацюєте?

- Ні, звичайно. Підготовку до Євро-2012 ми проведемо з німецьким консорціумом на основі досвіду Лейпцига. Німці готові надати технічну допомогу за фінансуванням GTZ , а німецький банк KFW надасть 500 тис. євро на пілотний проект для поліпшення функціонування електротранспорту. За­вдяки бюро технічної допомоги замінимо технічне оснащення на новітнє, а це - контроль за рухом транспорту, транспортними розв'язками тощо.

- Чи будуть окремі заходи для залучення інвестицій?

- Зараз готуємо Львівський економічний форум, який відбудеться 1-3 жовтня. Цього року він буде значно масштабнішим - замість двох круглих столів, буде шість, а також пленарне засідання. Головною темою буде транспортна інфраструктура і культурно-історична спадщина. Запрошуємо представників єврокомісій, урядових і неурядових структур. Допомагатиме організовувати форум Інститут регіонів Європи.

- Чим  інвестори у Львові цікавляться більше: промисловими об'єктами чи нерухомістю?

- Насамперед, їх цікавить нерухомість, торгово-розважальні центри, офіси, житло. Ми ж намагаємося активніше співпрацювати з інвесторами у сфері соціальних проектів. Нам потрібен концертний зал чи багатофункціональний спортивний комплекс, тому зараз спільно з управлінням архітектури готуємо два таких проекти: Громадський центр Сихів і земельну ділянку до 30 га на вул. Липинського, де, ймовірно, збудуємо концертний зал.

- А виробничі приміщення?

- Хоч ми ще остаточно не сформували стратегію розвитку Львова, але вже видно, що це туристичне місто, яке ніколи не стане містом важкої промисловості. Треба створювати робочі місця у сфері обслуговування - готелі, ресторани, рекреація, конгреси, форуми, конференції. Це в перспективі величезна індустрія. Звичайно, ми стимулюємо розвиток виробництв, визначено промислові зони. Але це, радше, легка промисловість, фасування, попередня переробка.

Розмовляла
Ірина Залецька