Церкву Юра та львівські вежі буде видно і вночі

На соборі Святого Юра встановлюють художню підсвітку. Унікальну пам’ятку архітектури доби українського бароко тепер добре буде видно і в темну пору доби. Зараз завершують роботи на найвищій точці собору – куполі. Ліхтарі також встановлять на митрополичих палатах, суміжних приміщеннях та біля входу на територію собору. Пам’ятку підсвітять відразу трьома видами підсвітки – локальною (світлом виділять окремі архітектурні деталі), заливною (освітять увесь храм здалеку) та тротуарною. Досі на території собору висів один ліхтар, якого вистачало лише на те, щоб освітити сходи.

– Довкола самого собору в землю будуть вмонтовані світильники, які підсвічуватимуть храм знизу. На сусідніх спорудах також будуть встановлені ліхтарі – це так звана заливна підсвітка. Освітлення буде каскадним. Усі елементи собору будуть підсвічувати 80 світильників. Ліхтар храму підсвітять жовтим світлом, купол – синім, а барабан – білим і жовтим, – розповів Олег Карелін, інженер ЛКП “Львів­світло”. Працівники обіцяють, що їм вистачить два тижні, аби закінчити всі заплановані роботи.

Собор Святого Юра не єдина пам’ятка архітектури, яку тепер буде помітно і вночі. Нещодавно художню підсвітку отримала кам’яниця Шольц-Вольфовичів, що на площі Ринок, 23. На будинку встановили більш як 60 енергоощадних ламп.

– Кам’яниця Шольц-Вольфовичів є дуже цінною пам’яткою архітектури XVI ст., нещодавно її реставрували, а тепер ми її підсвітили за спонсорські гроші. Освітлення робила українсько-бельгійська фірма “Шредер” із Тернополя. Зважаючи на поважність споруди, її освітили лише шляхетним білим кольором. При цьому архітектурні елементи пам’ятки підсвітили локальним світлом, а весь будинок загалом – заливним. Проект пройшов і технічну, і художню експертизу, – розповів “Пошті” Олег Карелін.

Попри те, що проект пройшов експертизу, результатом підсвітки задоволені не всі. За словами Андрія Салюка, віце-президента Українського бюро ІКОМОС, голови ЛОО “Українське товариство охорони пам’яток історії та культури”, це добре зроблена технічна робота, яка не має нічого спільного з підсвіткою пам’яток.

– Мені не подобається, як підсвітили будівлю на пл. Ринок, 23. Ті, хто робив підсвітку кам’яниці Шольц-Вольфовичів – добрі спеціалісти з електрики, але нічого не тямлять у підсвітці пам’яток. Так підсвічували пам’ятки ще років двадцять тому. Після цього багато змінилось, зокрема і загальні правила освітлення старих будівель. До прикладу, на пл. Ринок, 23, лампи поставили під маскаронами, і вони фактично створюють своєрідний театр жахів. Дуже добре, що ми зрозуміли, що пам’ятки треба підсвічувати, але робити це треба правильно і фахово. Ми вже маємо дискотеку на Домініканах і суттєві помилки при освітленні церкви Андрія. Ми не можемо постійно ставати на ті самі граблі. Тим паче, що виправляти помилки завжди складніше і дорожче, аніж не робити їх.

Підсвітка пам’яток – річ добра, але її треба робити правильно та комплексно, – переконані в управлінні охорони історичного середовища Львівської міськради.

– На жаль, поки що ми не дуже вміємо підсвічувати пам’ятки. В нас немає відповідних спеціалістів, – розповіла “Пошті”” Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради. – У Львові досі немає жодного вдалого прикладу підсвічення пам’ятки архітектури. Домініканський собор та церква Андрія підсвічені жахливо, і найближчим часом ми сподіваємось це якось виправити. Загалом питання підсвітки старої частини міста має бути вирішене в комплексі, а не окремо по кожній пам’ятці. Тоді місто виглядатиме гарно. Наприклад, у деяких європейських містах підсвітили пам’ятки архітектури і при цьому відмовились від вуличного освітлення, оскільки воно виявилось зайвим. Але, на жаль, у нашому бюджеті на це немає грошей, бо це доволі коштовна річ.

На думку очільниці управління, передусім варто підсвічувати вежі, які є на логотипі міста Львова, – Корнякта, вежу Вірменської церкви та Ратушу. Дві перші вежі у “Львівсвітлі” планують підсвітити ще до кінця року. Зробити це обіцяють теж за спонсорські кошти. Окрім цього, до кінця року управління охорони історичного середовища також планує розробити та затвердити загальні правила поводження в історичному середовищі, в яких детально пропише всі умови та обмеження при встановленні освітлення на давніх кам’яницях. Хто ж і за чиї гроші має виправити ті помилки, які вже зробили, наразі не говорять...