Із наступного року львів’янам доведеться освоїти техніку сортування сміття

У грудні в Ратуші  планують підготувати положення про облаштування роздільного сміттєзбирання. Згідно з документом, фірми-перевізники міського сміття зобов’яжуть поставити на своїх майданчиках чотири контейнери різних кольорів. До кожного із контейнерів слід буде окремо вкидати пластик, папір, скло та органіку. Відтак є примарна надія, що новорічні пляшки з-під шампанського потраплять до контейнера зі склом, і туристи не блукатимуть по місту в пошуках смітника, а навіть зможуть посортувати свій непотріб. 

Підприємці “за”

За словами Наталі Павлюк, директора департаменту житлового господарства ЛМР, документ підготують до кінця грудня, тому основні роботи з облаштування майданчиків заплановані на 2011 рік.

– У планах мерії передусім оснастити центр міста сітками для ПЕТ-пляшок, опісля долаштувати контейнири для паперу та скла, – розповів “Пошті” Роман Горошко, директор ЛКП “Центральне”. – Кожна випита пляшка води чи соку матиме друге життя.

Договір із переробником вторсировини укладатимуть підприємці-перевізники. Саме на плечі останніх ляже відповідальність за сортування та утилізацію, міська рада тут відіграватиме роль арбітра-спостерігача.

За словами Олега Гайонишина, керівника “AVE Львів”, компанії, яка має понад 800 контейнерів у Львові, ініціативу оснастити місто баками висловлювали спочатку вони, тому раді, що їх нарешті почули і підтримали у мерії. Що ж до їхнього облаштування, то за місяць кольорові контейнери встановлять у Галицькому районі, опісля – в інших.

– Один контейнер для вторинної переробки коштує 1,5 тисячі гривень, попри брак коштів, ми плануємо за грудень – січень доповнити наші майданчики додатковими баками, – коментує “Пошті” Олег Гайовнишин. – Колористика співпадатиме з європейською: жовтий – для пластику, зелений – для скла, синій –для паперу.

Ініціативу підтримує й ТзОВ “САНКОМ-Львів”, яке співпрацює у місті з п’ятьма ЛКП. За словами пана Глазунова, директора ТзОВ “САНКОМ-Львів”, в Україні сьогодні є попит на вторинну переробку. Зокрема й на переробку паперу, але на своїх майданчиках вони вирішили зупинитися на розділенні  лише пластику та скла. На його думку, розділення на папір має свій нюанс – на українських смітниках папір “сортують” безпритульні, відтак попиту на “паперовий” контейнер наразі немає. Підприємець додає, що на плечі “САНКОМ” ляже відповідальність за інформаційну кампанію облаштування нових баків, від міської ради підтримки у цій справі не сподіваються.

Роздільне сміттєзбирання може бути навіть на руку львів’янам, адже, ймовірно, воно знизить вартість вивозу сміття. Перевізники стверджують, що за умови розділення відходів, зменшиться навантаження на вивіз непотребу до сміттєзвалища, а за умови прибутку від переробки вторсировини, можна буде говорити і про зниження вартості послуги. Остаточні розрахунки зроблять за кілька тижнів. Нагадаємо, нині вартість вивозу сміття становить орієнтовно 10 гривень з квартири за місяць. Окрім цього, підприємці обіцяють підготувати сюрприз городянам до Євро-2012 – висадити біля  контейнерів  кущі та квіти і розмалювати баки тваринками-пожирачами сміття.

Досвідчена Європа

Досвід європейських країн, зокрема Німеччини, довів раціональність використання чотирьох контейнерів для різних видів сміття вже у 70-ті роки минулого століття, а ще за десять років німці навчилися заробляти на цьому гроші. На Заході “ланцюг” такий: сортування відходів – переробка – отримання прибутку. За словами експертів, в Україні лише вчаться культури збору сміття. Це постійно гальмується відсутністю стратегії та фінансування. У нас досі не налагоджена система сміттєзбирання та переробки, а усі спроби зробити це були фрагментарними і локальними.

Як розповіла “Пошті” Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, в Україні перші кроки до роздільного сортування зробив Київ, але за 5 років посортували лише 20% усього сміття.

– Ініціативу сортування найчастіше висловлюють підприємці, а не сама влада, – розповіла “Пошті” Тетяна Тимочко. – В Україні вже налагоджені шляхи переробки паперу та пластику, натомість немає технологічних потужностей переробки битого скла. Не прораховані також питання використання поліетилену. У Європі існують обмеження щодо використання пакетиків для харчових продуктів, натомість українські виробники не несуть відповідальності за вплив пакета на продукт, а опісля – за  його утилізацію.

Сортування – не панацея

Попри, те, що  запровадити роздільне сміттєзбирання мають намір уже невдовзі, про реформу в поводженні зі сміттям наразі говорять лише у владних кабінетах. Жодної інформаційної кампанії, яка б вчила мешканців, як треба поводитись зі сміттям, і пояснювала, навіщо це робити, немає. Наприклад, у Польщі перед стартом сміттєроздільної кампанії у садочках, школах та університетах ввели курси охорони навколишнього середовища, де розтлумачували згубний вплив сміття на довкілля. У Львові ж ще торік поставили металеві сітки для пластику, але й досі мало хто знає, що вкидати сюди можна тільки спресовані пластикові пляшки з кришками, натомість пластиковий посуд, баночки з-під йогурту та шампуню вторинній переробці не піддаються.

Ба більше, за словами експертів, сортування сміття у Львові дозволить зменшити навантаження на Грибовицьке сміттєзвалище на 30%. Говорити ж про вирішення проблеми загалом ще зарано, адже 70% відходів таки залишатимуться на полігоні...