Генеральний план Львова, над коригуванням якого фахівці працювали майже дев’ять років, не відбув громадських слухань. Львів’яни знайшли в документі чимало неточностей і вимагають його доопрацювання. Щоправда, зауваження стосуються не загальної візії розвитку міста, що пропонує генплан, а цільового призначення деяких ділянок, що нині є скверами або знаходяться в межах паркових зон – генплан нібито дозволяє їх забудувати. Зокрема, йдеться про ріг вулиць Краківської і Вірменської, Наливайка – Гнатюка, дитячий майданчик на Лисенка, ділянки в межах парку Знесіння та Погулянки. Представники громадських організацій також переконані, що в документі не приділили належної уваги історичній спадщині. Водночас, Віталій Дубина, керівник авторського колективу з коригування генплану, переконує, що документ хиб не має, а просто став заручником політичної ситуації у місті.

– Не треба “вішати всіх собак” на генеральний план, – сказав у коментарі “Пошті” пан Дубина. – Претензії, які звучали на громадських слуханнях, це претензії не до генплану, а до політики міської ради. Ген­план визначає лише функціональне призначення ділянки, але не  визначає, чи варто і чим варто її забудувати. Деякі сквери та дитячі майданчики потрапили у так звану зону житлової забудови, оскільки, згідно із державними будівельними нормами, це все належить до житлового кварталу. І це не означає, що їх забудують, там далі може бути сквер. Те, що міська рада вирішує забудувати певні ділянки в центрі Львова, до прикладу, ріг вулиць Краківської та Вірменської, де раніше був дитячий майданчик, це питання до ради, а не до генплану. 

Водночас, автори документа запевняють, що готові внести до нього будь-які зміни, якщо мешканці доведуть їхню обґрунтованість. За словами Віталія Дубини, документ є в електронному варіанті, тож це займе не більше як день.

– Для розгляду проблемних питань, які цікавили представників окремих громадських організацій та ініціативних груп мешканців, вирішили створити погоджувальну комісію, висновки якої долучать до документації генерального плану м. Львова, – запевнив “Пошту” Юрій Лукашевський, начальник відділу громадського партнерства ЛМР.

Юрій Криворучко, головний архітектор Львова, сподівається, що генеральний план вдасться затвердити ще за цієї каденції ради, тобто у найближчі два місяці.

– Генеральний план – це бачення, що треба робити у найближчі 20 років. Він показує великий діапазон робіт, на які потрібні великі кошти. Але якщо не мати загальної візії, місто не зможе нормально розвиватися. Генплан – це просторове вирішення економічної стратегії міста. Сподіваюсь, що вже за два місяці місто його матиме.

За словами Юрія Лукашевського, перше засідання погоджувальної ради відбудеться 13 вересня. Тоді автори генплану і громадськість зможуть спільно допрацювати документ, який після цього винесуть на розгляд депутатів міської ради.

Довідка

Останній Генеральний план Львова розробляли ще наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. І хоча депутати Львівської міської ради ухвалили цей документ 1993 року, вже на момент голосування стало зрозуміло, що він морально застарів. Закладені у ньому параметри не відповідали реальній ситуації. За словами Віталія Дубини, таку ситуацію спричинили різка зміна соціально-економічних умов і різкий спад виробництва як одного з містоутворювальних чинників. У міста з’явилися інші пріоритети, почали стрімко розвиватися торгівля, ринкова інфраструктура, туризм. Однак, зважаючи на те, що термін застосування ухваленого документа був доволі не великим, у Ратуші вирішили відкоригувати його, а не створювати новий. Проте, попри офіційне формулювання, йдеться фактично про створення якісно нового документа, а не просто коригування наявного, оскільки в його основу заклали інше бачення розвитку міста, а всі основні розробки проводили наново.  Так, згідно із відкоригованим генпланом, населення Львова до 2025 року суттєво не зросте і становитиме 750 – 765 тисяч. При цьому має збільшитися потік туристів – до 900 тис. осіб на рік. За документом, розвиток міста передбачено насамперед як міжнародного туристичного центру, центру культури, науки й освіти, промислового центру на базі наукоємких і безвідходних виробництв, центру логістики й торгових зв’язків, міжнародного транспортного вузла. За баченням фахівців, Львів до 2025 року має стати містом “де людина почувається комфортно”, а також “комфортним містом, відкритим для світу”.