Володимир Квурт, секретар Львівської міськради, про фінансування  будівництва євростадіону  з бюджету розвитку, майбутню зустріч  з провідними  місцевими  бізнесменами  та управлінські  помилки

Для виправлення ситуації, можливості реального впливу та прозорості процесу підготовки до Євро-2012 активно долучився депутатський корпус Львівської міської ради, насамперед в особі секретаря ради Володимира Квурта. Він знає, як звести стадіон вчасно, зберігши обличчя міста. Впевнено каже, що це буде за умов, коли: депутатський корпус візьме на себе відповідальність, що основним джерелом фінансування робіт стане бюджет розвитку; буде підтримка з боку бізнесменів Львова; долучиться інвестор на будь-якому етапі реалізації проекту; місто матиме календарний план виконання робіт.

Управлінська помилка

- Чому, здобувши торік право на проведення третього спортивного заходу у світі, Львів зіштовхнувся з тотальним інтриганством та непрозорістю?

- Це віддзеркалення загальноукраїнських процесів. Неможливо вимагати, щоб було здорове суспільство у Львові, коли в країні буяють особисті конфлікти та протистояння на усіх щаблях. На жаль, навіть рішення УЄФА про проведення Євро-2012 не змогло об'єднати україн­ську еліту заради спільної мети - визнання України у європейському співтоваристві як країни, що здатна проводити заходи найвищого рівня, згідно з європейськими нормами та правилами, - відкрито і прозоро.  Все це дуже неприємно, але не варто впадати у розпач. Свого часу з подібними проблемами зіткнулася Португалія, і тоді також лунали розмови,  щоб забрати в цієї країни право на проведення чемпіонату. Однак португальський  уряд таки зумів гідно вийти зі складної ситуації. В Україні справа ускладнюється тим, що підготовка до Євро-2012 відбувається в умовах серйозного політичного тиску, і політики не хочуть або не здатні знаходити компроміси. Це й спричинило резонанс та занепокоєння: буде чи ні Євро-2012 в Україні. Інтриги й надалі не зникнуть, бо відсутній досвід та традиції прозоро проводити ті чи інші заходи.

Станом на квітень 2007 р., тобто на момент, коли Україна виборола право приймати ЧЄ, ми вже мали першу ухвалу Львівської міськради, яка визначала місце розташування стадіону до Євро. Рішення це було прийнято ще депутатами попередньої каденції. Згодом провели аналіз, наскільки ця ділянка відповідає вимогам УЄФА, та чи можна там збудувати стадіон. Вже у серпні експерти офіційно підтвердили, що вона відповідає усім вимогам, і депутати були готові виносити на розгляд ради ділянку для будівництва стадіону. Паралельно перед виконавчою владою міста було поставлено завдання готувати умови тендеру. Але тут закралася управлінська помилка.

- Чия? Можете назвати конкретні прізвища?

- Відповідальність мають розділити усі, зокрема і я. Аби звести будинок, потрібен проект, план та параметри фінансування (хто буде інвестором). На жаль, тоді недобре були прописані умови інвестиційного конкурсу, який відбувся наприкінці листопада 2007 р. Коли оголосили переможця, то всі сприйняли, що саме він інвестуватиме.

- ... неправильне було й інформування з боку посадовців мерії...

- Так, неправильне. Тоді мова йшла про інше - укладення угоди на виготовлення робочого проекту. Лише після цього матимемо відповідь, скільки коштуватиме проект, скільки часу займе і коштуватиме будівництво, опісля - коли буде надано план фінансування робіт. Власне до 1 серпня вже має бути готовий робочий проект. Ще 30-40 днів займе незалежна експертиза, яка оцінить правильність фінансових розрахунків, а також усі необхідні погодження у міністерствах щодо відповідності українським нормам та вимогам.

Є плутанина у поняттях "ін­вестор" та "спонсор". Спонсор - людина-меценат, яка добровільно виділяє кошти і взамін нічого не хоче. Інвестор, виділивши кошти, розраховує на певну компенсацію. У цьому випадку розглядався варіант, що він має можливість за сприянням громади та міста збудувати комерційні комплекси, які компенсують йому видатки, аби згодом отримати прибуток. Площа земельної ділянки, яка виділена під стадіон становить 25 га, з яких 16 га займе власне  футбольна арена з інфраструктурою. Згідно з розрахунками, на 9 га не можна збудувати комерційні об'єкти, які компенсують витрати інвестора.

Отож допущена управлінська помилка, і, напевно, недостатньо якісно провели експертизу, яка дала можливість оцінити економічні та політичні ризики. Звичайно, в процесі підготовки варто було дещо раніше це переглядати. Власне, ще у березні 2008 року депутатський корпус Львівської міськради ставив питання про календарний план робіт підготовки до Євро-2012. Тоді надати його нам не змогли. Але у Львова залишаються всі підстави вчасно провести роботи!

- Чим мотивуєте свої слова?

- Під час минулотижневої зустрічі депутатського корпусу з "Alpine" представники фірми підтвердили, що до 1 серпня вони подадуть робочий проект. Не довіряти інформації фірми, яка прозвучала  у присутності депутатського корпусу, не маю права. Певен, що за 30-40 днів матимемо всі необхідні погодження. Тим паче, усі необхідні розпорядження були надані. Також є заяви Президента України та глави уряду, що ці проекти отримуватимуть максимальне сприяння і прийняття рішень не затягуватимуться з політичних чи інших мотивів. Отже, на 1 - 10 вересня об'єктивно зможемо вийти з усіма необхідними робочими документами.

- Коли буде закладено перший камінь будівництва євро­стадіону у Львові?

- "Alpine" готова розпочати підготовчі роботи у середині серпня, а будівельні роботи - вже у вересні.

- Чиї працівники, техніка будуть безпосередньо на будівництві? Чи претендуватимуть на роль субпідрядників львівські будівельні компанії?

- В усіх цивілізованих країнах завжди є вимога, щоб до 70 % об'єму робіт виконували місцеві фірми. Певен, що її буде дотримано. "Alpine" підтвердила, що провела попередні переговори, розіслала необхідні листи-заявки на участь у конкурсі на визначення виконавця робіт на різних етапах. Я відстоюватиму позицію, аби більшість робіт виконували львівські фірми, щоб львів'яни отримали робочі місця. Але відповідальність за якість стадіону несе одна фірма - "Alpine", яка за власні кошти виготовила проект і розпочне роботи. Головне, що ця фірма офіційно акредитована УЄФА, і це дає надію, що під час здачі об'єкта не буде запитань.

- А ризики якісь є?

- Бачу єдиний ризик -  форс-мажорні обставини, наприклад, не дай Боже, запровадження надзвичайного стану на території України чи щось подібне...

Про роль Димінського

- Минулого тижня з ініціативи депутатського корпусу Львівської міськради, відбулася зустріч керівників фракцій, мера, т. в. о. губернатора Львів­щини з можливим інвестором будівництва стадіону - почесним президентом ФК "Карпати" П. Димінським, де сторони вислухали одна одну і розійшлися, так і не домовившись про інвестування у будівництво стадіону. "Апетити" бізнесмена щодо майна та землі оцінено у 300 млн євро...

- Всі названі П. Димінським об'єкти обтяжені певними юридичними проблемами, саме тому  рішення ради щодо них не можуть бути прийняті. Якщо йтиметься про ці об'єкти, то діалог не матиме перспективи.  Переговори  з П. Димінським тривають, відбувається двосторонній аналіз вимог та пропозицій.  Тому не можна виключати можливого компромісу.

- Чим може допомогти П. Ди­мінський? Потім долучитися до будівництва власними коштами?

- Він може допомогти у двох моментах. На 2009 р. на виконання робіт потрібно не більше 20 млн євро - частину цих коштів якраз міг би дати П. Димінський. А по-друге, Петро Петрович, як людина з відповідними зв'язками у бізнесі, має можливість під ті ресурси, які йому надасть місто, залучити до інвестування інших бізнесменів. Так він стане девелопером управління майна, яке йому надає місто.

Рецепт успіху та плече

- Ви для себе маєте чітку відповідь, за які кошти збудують євростадіон у Львові?

- Так, маю відповідь, як можна звести стадіон вчасно і зберегти обличчя міста. Зараз це обличчя не втрачено, але зіпсували собі репутацію деякі чиновники, які не справилися з покладеними на них функціями. Нині рада готова взяти на себе відповідальність, аби євростадіон збудували. Щоб вчасно виконати всі роботи, потрібно запропонувати прозору та зрозумілу схему фінансування. Створення "Народної команди", чи будь-якого ТзОВ з передачею йому ресурсів міста, - це тільки розтягне процес, але не вирішить питання загалом. Тому першочергово варто забезпечити чіткий графік фінансування робіт, знати, які джерела можуть бути використані, передбачити, що на кожному етапі може долучитися інвестор, який посилить позицію.

- Як забезпечити цей процес?

- По-перше, місто бере на себе зобов'язання фінансувати ці роботи з бюджету розвитку (він формується з коштів від продажу землі, майна, оренди, приватизації. - "Пошта"). Паралельно варто підготувати програму приватизації. Тим паче, багато львів'ян мають бажання приватизувати помешкання. За попередніми оцінками, це дасть можливість залучити додатково щонайменше 60-100 млн грн в рік. При цьому важливо якісніше організувати роботу управління комунальної власності. Згодом кошти з бюджету розвитку поетапно скеровуються на генпідрядника: виконані роботи та підписаний акт - профінансовані роботи. Використання коштів контролюватиме робоча група депутатського корпусу Львів­ської міськради, куди увійдуть представники усіх фракцій, а також КРУ. 

- Депутатський корпус прагне взяти підготовку до Євро-2012 у власні руки, бо мер і команда не справляються?

- Сформулюю інакше: депутатський корпус готовий посилити позицію мера і створити умови для того, аби процес підготовки до Євро був прозорим.

- Які помилки допустив мер Садовий у підготовці до Євро?

- Cкажу, як зробив би я - за­просив би людину, яка була б персонально відповідальною переді мною за підготовку всіх рішень, пошук та аналіз всіх варіантів щодо підготовки до Євро. Звісно, з наданням їй усіх необхідних задля цього повноважень, починаючи від перемовин із потенційними інвесторами та будівельниками. А якраз цього не зробив Андрій Садовий. Він залишив повну відповідальність на собі. Вона б і так залишилася на ньому, але процеси щодо підготовки стадіону були б чітко локалізовані, і ми б знали, що в цієї людини є повна інформація. Будь-яка команда має демонструвати результат, а не процес. Нині депутати міської ради змушені виправляти ситуацію. Також невдовзі варто провести відкриту зустріч (із залученням ЗМІ) із провідними бізнесменами Львова і запропонувати їм долучитися до справи. У Львові є понад 30 осіб, які володіють фінансовим та іншим ресурсом (понад 10-20 млн). Якщо ці люди відчують підтримку з боку міста, то підуть назустріч. І не лише будуть готові проінвестувати проекти міста, але й виступлять лобістами на вищих щаблях.

- Це ваша ініціатива?

- Так, моя персональна, і я вже озвучував її меру. За потреби можу виступити координатором зустрічі, але її мусить зініціювати мер, як людина, яка безпосередньо відповідальна за підготовку до Євро. У міста є ресурс: скажімо, підготовлено понад 20 ділянок на аукціон. Може, вони зацікавлять бізнесменів? Можливо, когось зацікавить облаштування вул. Липинського, де постане бізнес-центр, готельний комплекс. Є й інші привабливі для бізнесу проекти.

- Чи можна вважати ваші ініціативи щодо підготовки до проведення Євро стартом виборної кампанії на крісло мера Львова?

-  Не час думати про посади, ми всі є свідками того, до чого довели країну нездорові амбіції людей, які понад усе прагнуть булави.

- ...а мерські амбіції у вас є?

- Я би хотів, щоб ви мене почули: не можуть усі бути мерами, президентами і прем'єрами. Тим більше, що практика показує, що стати мером чи президентом - простіше, ніж бути ним. Заслужити повагу людей можна на кожному місці, треба тільки добре, професійно  і чесно виконувати свій обов'язок. Ми чомусь забули просту істину, що не місце прикрашає людину, а людина - місце.

- Що буде з євростадіоном після чемпіонату?

- У тому варіанті, про який розповів, власником буде громада міста. Розраховую, що Львів збереже представництво у вищій лізі двох команд. Оскільки на вул. Стрийській буде футбольний стадіон, то у перспективі там виступатимуть дві команди. Можна буде проводити й концерти, працюватиме виставковий зал. Стадіон "Україна" потрібно зберегти, акцентуючи його, можливо, на легкоатлетичній підготовці.