Стихія забрала людські життя і майно, зате стала нагодою для безкоштовного політичного піару

- Вода повністю забрала магазин "Оксана", де продавали побутову техніку. Він просто зник з лиця землі, - розповідає пані Наталя, мешканка села Микуличин Яремчанської міської ради. - Люди прокинулися в суботу і побачили, що там, де була крамниця, нічого немає. Від повені постраждало дуже багато людей. Майже у всіх затопило врожаї. Вода стояла не тільки в підвалах, але й у деяких хатах. У нас навіть стався нещасний випадок - загинув один хлопець, який повертався  машиною додому. Його знайомий, який був поруч, дивом врятувався і перебуває зараз у реанімації.

Мар'ян Козовий

25 липня 2008 року. Наслідки виходу з берегів ріки Стрий

 

За словами пані Наталі, сильні дощі почалися ще минулого понеділка. У четвер вже почала підніматися вода у річках. Тоді люди захвилювалися, але масштабу майбутньої стихії не уявляли собі...

- Звичайно, люди були не готові до такого. Ніхто не очікував, що стихія буде настільки сильною, тому і не встигли врятувати майно. Хоча ще в п'ятницю багато людей встигли перенести речі та відвести тварин до сусідів у більш безпечні частини села. У нас досі деякі дороги розбиті. Без ґумових чобіт з хати вийти неможливо.

ruslana.ua

27 липня 2008 року. Повінь у селі Нижнів (Івано-Франківська область)

Кількаденні сильні дощі завдали збитків, яких не передбачали ні синоптики, ні можно­владці. За короткий час п'ять областей Західної України перетворилися на зону стихійного лиха. Фахівці стверджують, що такої повені на Прикарпатті не було понад 100 років. Найбільше дісталось Івано-Фран­ківській області. 

Старожили згадують: щось схоже було на Львівщині ще у 1941 році. Тоді люди теж рятувалися від води на горищах і дахах приміщень. У деяких районах для порятунку люди мали лічені хвилини: смертоносна вода зносила все на своєму шляху. Декому довелося просидіти на дахах кілька годин. Найбільшої шкоди стихія завдала Старосамбірському, Жидачівському, Стрийському, Сколівському та Турківському районам. Загалом на Львівщині затопило понад 14 тисяч сімей.

За попередніми підрахунками, стихія завдала збитків на сім мільярдів гривень. До такого удару виявився абсолютно не готовим державний бюджет України. В його резерві на ліквідацію стихії закладено лише 280 млн грн. Попри відсутність державних грошей, перші особи держави не втратили свій шанс укотре "засвітитися" перед камерами і роздати солодкі обіцянки. Мовляв, все буде добре і всі гроші виділять вже завтра. Мешканці затоплених сіл не надто вірять обі­цянкам високих посадовців. Гіркий досвід підказує, що, якщо гроші таки дадуть, то невчасно, і суми будуть неадекватними до завданих збитків. Після минулорічної повені жителі Самбірського району отримали лише по кількасот гривень, що явно неспівмірно із завданою шкодою.

Добрим нагадуванням про це є ліквідація буревію, який пронісся областю минулого місяця. У  місті Яворові, яке найбільше потерпіло від стихії, ще не відремонтували понад половину будинків. Більше того, кошти на відшкодування  в повному обсязі надійшли лише минулого тижня. А потерпілі досі оббивають пороги міської ради, однак вони вже можуть сподіватися лише на обласний і районний бюджети. За словами Віталія Домашовця, міського голови Яворова, основні відшкодування дають матеріалами. Не всі задоволені таким станом речей, оскільки багато хто мав дах з металу чи металочерепиці, а дають... лише шифер. 20 людей  через відпустку чи з інших причин не встигли вчасно написати заяви, і кошти на відшкодування їм збитків не передбачено.

Наслідки стихії

Загинули 30 людей, серед них - 5 дітей. 7 млрд грн - так оцінюють збитки від стихії на Західній Україні. Унаслідок повеней підтоплено понад 40 тисяч житлових будинків, більше 33 тис. га сільськогосподарських угідь, пошкоджено 360 автомобільних та 561 пішохідний міст, розмито 680 км автомо­більних доріг. Зусиллями рятувальників в складних погодних умовах врятовано 2758 людей, евакуйовано 6105 осіб та відселено 13703 особи. До виконання робіт залучено 2550 осіб, 564 одиниці техніки. На Львівщині підтопило 7989  житлових будинків, 1213 га сільськогосподарських угідь, 3625 підвалів, 6141 присадибну ділянку в 118 населених пунктах в 9 адміністративних районах та 3 містах обласного значення, зруйнований та пошкоджений 21 автомобільний міст. Негода повністю або частково зруйнувала 33 мости на території Львівщини. Розмито дорожнє полотно та пошкоджено значну кількість інженерних споруд на 28 ділянках автомобільних доріг, що призвело до відсутності автомобільного сполучення із 31 населеним пунктом постраждалих районів.

Поки що високі посадовці обі­цяють, що цього разу буде не так. Але, як то кажуть, обіцянка-цяцянка... Кабмін виділив на Львівщину 15 млн грн за необхідних 340. Ці кошти розподілять між потерпілими від повені. Зокрема,  сім'ям загиблих дадуть по 100 тис. грн, власникам повністю зруйнованих будин­ків - по 5 тис. грн, будинків, котрі підлягають капітальному ремонту, - по 2,5 тис. грн , тим, у кого просто пошкоджене житло, - по 1 тис. грн. Співвідношення збитків і допомоги  вражає. Навіть нефахівцю зрозуміло, що за 5 тисяч гривень відновити будинок нереально. А для спе­­ціалістів такі суми взагалі смішні.

- У мене друг мешкає в одному з постраждалих сіл. Він лише за помпування води з погреба заплатив близько двох тисяч гривень, - зазначає Ярослав Візняк, директор з будівництва ІК "Комфорт-Інвест". - Окрім того, обов'язково після просушки підвалу його необхідно обробити антисептиком, а це ще щонайменше 100-120 гривень, і побілити. Гірше, якщо вода дійшла рівня підлоги, оскільки, тоді доведеться її циклювати і фарбувати. Банка фарби коштує від 50 гривень, а на це потрібно 5-8 банок. Вже не кажучи про поламані водою огорожі. Кубометр дошки сьогодні коштує від 1000 гривень, а щоб огородити ділянку 40 на 25 метрів потрібно 3-4 куба...

Цілком зрозуміло, що за державні гроші люди навіть не зможуть покрити видатки на тимчасове помешкання поза домом, оскільки вартість однієї доби в готелі коштує від 100 до 500 гривень з особи. При цьому вартість харчування не враховується. І поки посадовці розкидаються гучними піарними обіцянками, селяни залишаються наодинці із затопленими будинками та втраченим урожаєм.

 

 

Як переказати гроші потерпілим від стихійного лиха у Західній Україні?

Це можна зробити одним дзвінком, або ж перерахувавши кошти на розрахункові рахунки

На прохання Кабінету міністрів ВАТ «Укртелеком» відкрив телефонну лінію, за якою кожен бажаючий може одним дзвінком перерахувати 10 гривень постраждалим від стихії в Західній Україні. Номер телефону - 8-900-300-10-90. Також можна надіслати смс-повідомлення на номер 1090. Рахунок у гривнях Рахунок в гривнях № 37117125000023 Одержувач   Міністерство праці та соціальної політики України ЄДРПОУ  00013669 Банк   Державне казначейство України, м. Київ ЄДРПОУ Державного казначейства України    20055032 МФО    820172 Призначення платежу  Перерахування благодійних внесків для ліквідації наслідків стихійного лиха в західних областях України Рахунок в іноземній валюті Рахунок в японських єнах    № 26007010041123/392 Рахунок в доларах США   № 26007010041123/840 Рахунок в ЄВРО   № 26007010041123/978 Одержувач   Міністерство праці та соціальної політики України ЄДРПОУ   00013669 Банк   ВАТ „Укрексімбанк" м. Києва ЄДРПОУ банку   00032112 МФО    322313 Призначення платежу  Перерахування благодійних внесків для ліквідації наслідків стихійного лиха в західних областях України