Перед виборами міський голова взявся повернути Львову давнє обличчя. Фахівці ж стверджують: замість знайомих рис міста мешканці отримають неякісну, але дорогу бутафорію

Перед місцевими виборами чинний очільник міста постановив „повернути історичний вигляд Львову”: замостити центральні вулиці бруківкою і викласти хідники вздовж проспекту Свободи гранітною плиткою. Депутати вже називають це “шикуванням”, а фахівці-архітектори запевняють – гранітних плит в центрі міста ніколи не було, тож про жодне відновлення історичного вигляду міста не йдеться.

Переплюнути австріяків!

Міському голові Львова Андрію Садовому виявилось замало масштабних ремонтів доріг, наполовину профінансованих із держбюджету. На хвилі ентузіазму Андрій Іванович вирішив не відмовити собі в задоволенні потрапити в історію як мер-будівельник. Зокрема, нещодавно він заявив, що проспект Свободи не тільки повністю перемостять бруківкою, але й постелять на хідниках під ногами високоповажних львів’ян граніт.

– Зараз ми закінчуємо ремонт пл. Галицької і частини проспекту Свободи до вул. П. Беринди. Ми відновлюємо той вигляд міста, який був практично сто років тому, а саме замощуємо проспект бруківкою. При цьому виникло питання, що може бути на хіднику. Досвід усіх європейських столиць показує, що найкраще себе зарекомендувала гранітна плитка. Тож прийнято рішення, що нею цього року замостять хідники на частині пл. Галицької, де йде реконструкція, а наступного року – пр. Свободи, – розповів “Пошті” Андрій Садовий. Бургомістр переконаний, що це окупиться, оскільки граніт –набагато довговічніший за піщаник і служитиме щонайменше 30 років.

Підтримує ідею міського голови і Володимир Швець, директор ДП “Укрзахідпроектреставрація”: “Замощення доріг і хідників у місті завжди було питанням актуальним і сучасним. Чим мостити вулиці, вирішували, зважаючи на технічні можливості, спосіб каналізування та наявність грошей. Певна систематичність у цьому питанні з’явилась після приходу австрійської влади. Щоправда, хідники мостили доступним на той час за ціною пісковиком, так знаним “теребовлянським каменем” з Тернопільщини. Граніт потрапив на львівські шляхи набагато пізніше, оскільки попри явні експлуатаційні переваги, він має один суттєвий недолік – високу ціну. Але якщо є ресурс, щоб його оплатити, то, безумовно, – це дуже добре покриття. Можливо, він не поширений у місті, але стане таким, коли його почнуть використовувати”.

Доведеться економити

Водночас досі невідомо, як міська влада планує оплатити “гранітну розкіш”. Адже, за словами Мирослава Саєвського, директора ПП “Сантехбудмеханізація”, що ремонтує пл. Галицьку, квадратний метр гранітної плити коштує 250 грн без доставки. Разом із нею це коштуватиме ще на 10 – 15 грн дорожче.

– Ми перемостимо цією плитою хідник від межі пл. Галицької до “Укрсоцбанку” з одного боку, і від вул. Князя Романа до пр. Шевченка – з іншого. На ці ділянки потрібно 2300 квадратних метрів плитки. Вона є термічно оброблена, тож не буде слизькою. Завозимо ми її з Житомира, – зазначив Мирослав Саєвський.

Якщо перемножити мінімальну ціну гранітної плити на площу хідників, то лише цьогорічне замощення гранітом обійдеться місту в півмільйона гривень. А щодо пр. Свободи, то, за словами міського голови, зараз лише готується технічне завдання на ці роботи. Однак щойно ухвалять бюджет на 2011 рік, відразу оголосять тендер на проектування. Власне тоді стане відомо, скільки потрібно коштів на виконання робіт.

Цього ж року, щоб заплатити за гранітні хідники на пл. Галицькій, підряднику доведеться економити на інших роботах.

– Загальний кошторис робіт, які ми маємо виконати, 4,5 млн грн. Попередньо планували на хідники викласти плитку ФЕМ, яка коштує 90 грн за квадратний метр. Натомість тепер, щоб вписатись у кошторис, ми змушені економити. Очевидно, відмовимось від деяких робіт, запланованих реконструкцією пл. Галицької. Наприклад, мали міняти каналізаційні випуски будинків № 12, 13, 14, 15, однак під час огляду спільно з ЛКП, що займається їх експлуатацією, виявилось, що каналізація справна і заміни не потребує. На цьому ми зекономимо близько 100 –130 тис. грн, – зазначив Мирослав Саєвський.

Своєю чергою, Олег Синютка, перший заступник міського голови Львова, додав, що вдасться зекономити на бруківці, яку планували закупити для проспекту Свободи, однак в результаті безкоштовно отримали з вул. Стрийської. Нагадаємо, під час реконструкції Стрийської робітники наштовхнулись на брук під асфальтним покриттям.

Захцянка мера – закон!

Водночас фахівці шоковані заявами мера і запевняють, що гранітна плитка не має нічого спільного з виглядом Львова століття тому.

– Це просто якась катастрофа! На проспекті Свободи ніколи не було гранітних тротуарів. Якщо говорити про історично присутні матеріали, які ще можна застати в місті, то тут був пісковик та невеликого розміру бетонна плитка. Граніт ніколи не був матеріалом, притаманним для Львова! Можливо, пісковик поступається граніту, однак якщо використовувати матеріал високої якості і дотримуватись технології, то пізніше переробляти тротуари не треба буде. Влада має нарешті почати стежити за історичним середовищем міста та не допускати клаптикові ремонти тротуарів. А то кожен власник магазину чи кнайпи сам визначає, яку плитку класти, – впевнена Лідія Горницька, архітектор, член українського бюро ІКОМОС.

Здивований рішенням міського голови і Олег Бас, заступник голови постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку ЛМР, який про гранітну плитку на хідниках проспекту Свободи почув зі ЗМІ.

– У нас на комісії жодних погоджень не було. Це вже не вперше проект змінюють під час виконання робіт. Звичайно, у деяких випадках це доречно, оскільки проектувальні організації часто недбало ставляться до своєї роботи і не шукають вдалих рішень. Однак процес змін набув надто масштабного характеру! Одноосібно вирішувати, що змінювати і як, теж не можна. Граніт, можливо, хороше покриття, однак дуже дороге. А місто досі не розрахувалось з підрядниками за минулорічні роботи у школах та на дорогах. Ми досі не заплатили за вул. Стрийську і Кульпарківську, не розрахувались за встановлення теплотраси на вул. Кавалерідзе. За таких умов я не бачу можливості “шикувати”. Потрібно жити за доходами! – впевнений депутат.

Водночас, попри обурення, втручатись у процес реконструкції ні депутати, ні контролюючі органи, ні правоохоронні не хочуть. Як зазначили в Контрольно-ревізійному управлінні у Львівській області, для позапланової перевірки необхідне звернення правоохоронних органів чи прокуратури. Натомість у прокуратурі зазначили, що для подібного звернення потрібна заява депутата чи резонанс у пресі. Депутати ж, у свою чергу, не поспішають скаржитися в прокуратуру. Для цього ж потрібен час і натхнення, а на носі вибори...

Микола Гайда, архітектор

Свого часу ДП “Укрзахідпроектреставрація” на замовлення міськради виконала дослідження про види мощення, які застосовувались у Львові. Це глобальна наукова робота з чіткими вказівками, де і яким матеріалом покривати дороги і хідники міста, а також яку технологію мощення застосовувати та навіть з яких кар’єрів брати камінь. Це наукове дослідження було спрямоване на те, щоб повернути Львову шарм початку двадцятого століття. Натомість зараз ми бачимо, що влада не користає з цих рекомендацій, а відновлення доріг відбувається лише у спосіб, який вказують чиновники!

Зважаючи на подібні “віяння” в Ратуші, “Пошта” вирішила поцікавитись в Андрія Садового, чи не планує він відновити на проспекті Свободи русло річки Полтви, щоб остаточно повернути місту історичний вигляд. На що очільник міста відповів, що це технічно дуже дорого виконати, тому він залишить цю справу для своїх наступників.