Не нашкодь!

Як у Львові дотримуються вимог Віденського меморандуму

Як у Львові дотримуються вимог Віденського меморандуму

hudoznik.jpg 

Австрійський уряд за під­тримки Віденської мерії та ICOMOS організував у травні 2005 року конференцію, в якій взяли участь понад 600 провідних фахівців із 55 країн світу. Було обговорено 70 актуальних питань, пов'язаних із проведенням аналізу втручання сучасної архітектури в тради­ційний характер середовища історичних міст.

Конференція ухвалила Ві­денський меморандум, який містить напрямні орієнтири та заходи, що мають сприяти плідному спів­існуванню історичної та сучасної архітектури. В меморандумі визначено місце та роль історичного міського пейзажу в пам'яткоохоронній сфері, принципи та провідні напрями управління з питань збереження та розвитку історичних міст. (Меморандум обов'язковий для міст, в яких є об'єкти, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В Україні - це Львів та Київ).

На жаль, у Львові нехтують головними принципами міжнародних хартій, конвенцій, меморандуму. Вже маємо низку прикладів грубого втручання в історичне середовище (готель "Опера", "Укрсоцбанк", "Консоль").

Пункт 11 Віденського меморандуму зосереджує "увагу на впливові сучасного розвитку архітектури на загальний стан міського ландшафту, який має унікальне значення щодо збереження культурної спадщини, за допомогою якої поняття історичного міського ландшафту  сягає за межі традиційних термінів, таких як "історичні центри", "ансамблі" або "оточення", які часто використовують у хартіях та законах про охорону культурної спадщини...".

Так, при окресленні меж "Архітектурно-історичного заповідника",  а згодом - охоронної зони ЮНЕСКО, внесеною була тільки територія середньовічного передмістя і Замку. Межа розділяє центральну вулицю міста - проспект Свободи - навпіл: правий бік охороняється, лівий - ні. Але в цілому проспект - це єдиний ансамбль, де розташовані будинки, які не внесені до списку пам'яток ар­хітектури, проте  мають велике значення в загальному ансамблі сьогоднішнього центру міста. Отож виходить, що такий будинок, як наріжний вулиці Вороного та площі Міцкевича, в розумінні декого від місцевої влади, не мав би підлягати правилам пам'яткоохоронних законів. Чому? Почитайте уважно Віденський меморандум (пункт 14): "Історичні міста, особливо ті, що входять до Списку всесвітньої культурної спадщини, потребують особливої політики планування та управління містом, для якої збереження культурної спадщини є головною метою. В цьому процесі автентичність та інтеграція історичних міст не повинна піддаватися ризику". А згаданий будинок (де був розміщений салон "Художник"), правдоподібно, буде надбудовуватися. То що ж, міжнародні правила забудови для Львова - не закон?

Також не звертається увага на парцеляцію, забудовуються подвір'я. Ці питання також обмежені в пункті 25 меморандуму: "Види міста, дахи, ландшафти, зокрема історичні завершення будівель, історичне розпланування (парцеляція), основні візуальні осі та типи є невід'ємними частинами самобутності історичного міського ландшафту. Що стосується реновації, то історичний вигляд дахів та ділянок (парцеляція) є базою для планування та проектування".

У "Рекомендаціях  щодо захисту культурної та природної спадщини на національному рівні", прийнятих Генеральною конференцією ООН в Парижі в жовтні-листопаді 1972 р., в пункті 33 чітко вказано: "Має бути складений план захисту, зберігання, повернення достоїнств і відновлення життєвих функцій історичних та художніх ансамблів". Львів не має такого плану. Ба більше, те, що планувалося ще 1997 року на збереження історичної забудови (кошти) не були використані! (Постанова Кабміну України № 1266 від 15.11.1997 р.).  Сьогодні маємо подібну ситуацію - 30 млн гривень, що виділяються для цієї цілі, можуть знову зникнути. Невже можновладці Львова не знають, що потрібно спочатку розробити проектно-кошторисну документацію, представити конкретну суму згідно з конкретним кошторисом на конкретний об'єкт, і тоді ніхто не відмовить у виділенні коштів! А може, комусь вигідно вести будівельні роботи без затвердженого в установленому порядку кошторису, як це було під час реконструкції площі Ринок? Чому досі немає навіть переліку об'єктів, які мають реставрувати? На цьому, між іншим, наголошував міністр регіонального розвитку та будівництва В. Куйбіда на нараді у Львові. Невже управління капітального будівництва не знає порядку підготовки матеріалів, необхідних для отримання коштів? Не вірю! Мусять знати. Та чомусь віз і нині там. Доки ми наступатимемо на ті самі граблі?

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4861 / 1.57MB / SQL:{query_count}