На Личаківському цвинтарі проведуть інвентаризацію поховань. З початку тижня там почала працювати група українських та польських студентів. За підрахунками дирекції цвинтаря, загалом тут є понад 350 тисяч поховань і щонайменше 75 тисяч надгробків.

А от за деякими історичними даними, на Личакові можуть спочивати до півмільйона осіб. Найстаріший надгробок датується 1675 роком. Однак учені не беруться стверджувати, що він належить саме Личакову, оскільки міг сюди потрапити з іншого кладовища. За словами Ігоря Гавришкевича, директора музею "Личаківський цвинтар", для повної інвентаризації поховань на Личакові потрібно шість-сім років. Але все залежатиме від кількості людей, яка її проводитиме. Зараз на цвинтарі працюють 9 українських та 14 польських студентів.

"Першу відому інвентаризацію поховань на Личакові проводили в 1848 році після великої пожежі у Львові. Останню - наприкінці 1980-х років. Тоді її робили фахівці інституту "Укрзахідпроектреставрація". Але вони дослідили лише найстаріші центральні поля. Решта залишились недослідженими", - розповів Ігор Гавришкевич.

Ініціатором такого "перерахунку" поховань є польська
сторона. Наші сусіди хочуть пересвідчитись, у якому стані збережені їхні поховання на найдавнішому львівському цвинтарі. Студенти, які проводитимуть інвентаризацію,
повинні зафіксувати місце розташування могили, її розміри, прізвище на надгробку та матеріал, з якого він зроблений.

Паралельно на Личаківському цвинтарі реалізовується ще один українсько-поль­ський проект - реставрація чоти­рьох надгробків. Фахівці-реставратори відновлюють надмогильні камені вірменського єпископа Самуеля Стефановича, українського вченого-філолога, громадського діяча та члена-кореспондента Поль­ської академії наук Омеляна Огоновського, угорців Пауліни і Станіслава Папарів та поляка проф. Юліяна Макаревича.

На реставрацію цих надгробків Міністерство культури Польщі виділило понад мільйон гривень. Роботи планують завершити у жовтні цього року.