Чи не стане стратегія розвитку Львова планом кількох львів'ян?

Наприкінці року львів'янам розкажуть, яким буде їхнє місто у 2027 році. І зроблять це не письменники-фантасти, а експерти, які зараз працюють над стратегією розвитку Львова. Посадовці обіцяють, що місто нарешті отримає вектор руху та розвитку. Однак більшість львів'ян про це навіть не здогадуються. На відміну від Європи, де у розробці подібних документів беруть участь городяни.

"Кожне місто, яке планує свій розвиток і чекає залучення інвестицій, повинне мати стратегію. Зараз  група експертів провела вже аналіз існуючого стану, опитала львів'ян про найбільші проблеми і визначила стратегічні цілі. Я переконана, що запорукою успішності, як і в інших містах, є максимальна участь у розробці стратегії громадськості. Тому ми старатимемось залучити до процесу якнайбільше жителів міста", - сказала "Пошті" Ірина Кулинич, директор департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Але такі заяви поки що залишаються лише на словах. Розробку стратегії розпочали ще у лютому цього року. Курирує процес ГО "Центр муніципального та регіонального розвитку", яка виграла тендер міської ради. За словами Григорія Дробенка, керівника цієї організації, вони вже закінчили перший етап - експерти напрацювали основні стратегічні цілі розвитку Львова. Що цікаво, "Пошті" так і не вдалося з'ясувати ні імена експертів, які допоможуть визначити майбутнє міста, ні побачити конкретні напрацювання. Пан Дробенко запевняє, що все покаже, але "в свій час", після того, як погодить з міською радою. Наскільки швидко проект стратегії обійде владні коридори та стане надбанням широкого загалу, фахівець не говорить. А попереду вже наступний етап, на якому і міська рада, і виконавець робіт обіцяють залучити до розробки стратегії якнайбільше людей. Щоправда, часу в них для цього дуже мало - лише чотири місяці.

Суб'єктивний погляд

Олександр Неберикут, член координаційної ради ГМ ОПОРА

Без стратегії розвитку Львів бездарно та безповоротно втрачає свій унікальний потенціал. Основним недоліком теперішньої роботи з розробки стратегії сталого розвитку Львова є відсутність комунікації та діалогу із зацікавленими сторонами - експертним середовищем, підприємцями, політичними партіями, громадськими організаціями. Це головний критерій успіху, якщо подивитися на світовий досвід, де стратегія розвитку міста - це договір суспільної згоди. Наприклад, в Санкт-Петербурзі (де була підготовлена одна з найкращих стратегій на пострадянському просторі) для організації роботи над стратегічним планом була створена окрема організаційна структура, яка складалася з 14 тематичних комісій і налічувала 450 осіб. І вона оперативно та дієво працювала.

У тому, що за такий короткий час вдасться напрацювати і завершити такий глобальний документ як стратегія, сумніваються всі - посадовці, представники "Центру муніципального та регіонального розвитку" й експерти. До прикладу, для створення стратегії розвитку Вільнюса знадобилось два роки активної роботи.

Досі залишається незрозу­мілим і те, як поєднуватиметься стратегія з іншим важливим для розвитку міста документом - Генеральним планом Львова, - який зараз якраз коригують. За словами Григорія Дробенка, експерти тісно співпрацюють між собою та намагаються виробити спільне бачення. А от Віталій Дубина, керівник авторського колективу з розробки Генплану, підтвердив, що було кілька зустрічей, але цілком заперечив тезу про тісну співпрацю між колективами фахівців.

Минулого року стратегію розвитку отримала Львівська область. Тоді експерти назвали документ "мертвонародженим", оскільки роботи над ним тривали у зачинених кабінетах, і він не враховував думки ні громадськості, ні бізнесменів. Чи не спіткає така ж доля стратегію розвитку обласного центру, якщо її готують подібним чином?