За словами Олега Осаульчука, директора “Рятівної археологічної служби”, першу інформацію про пам’ятки археології на території майбутньої шахти фахівці РАС виявили торік під час розвідкових робіт. “Ми проводили обстеження ділянок і виявили, що в зону будівництва потрапляють кілька археологічних пам’яток, тож розробили проект повноцінних досліджень. Приємно, що інвестор, яким є фірма з іноземними інвестиціями, з розумінням сприйняв вимоги українського пам’ятко-охоронного законодавства і фінансує розкопки”.
Масштабні археологічні дослідження розпочались у квітні і триватимуть до листопада цього року.
– На території будівництва шахти ми виявили багаторівневу пам’ятку, тобто фактично кілька пам’яток різних епох, – розповів Тарас Милян, заступник директора “Рятівної археологічної служби”. – Найдавніший шар датується ще фінальною стадією палеоліту, яка була 10-12 тисяч років тому. Другий шар пам’ятки датується приблизно серединою ІІІ тис. до н. е. (епоха енеоліту), коли на цих землях оселилась община, яка належала до “культури кулястих амфор”, отримавши свою назву від посуду характерної форми.
Власне матеріали епохи енеоліту археологи вважають найціннішими, оскільки це найбільше з поселень культури кулястих амфор, які досі досліджували на території Львівщини, і одне із найбільших на території Східної Європи. Археологам вже вдалося знайти рештки житлово-господарських споруд, уламки посуду, деякі з яких ще зберегли орнамент, а також кременеві артефакти, серед яких фрагменти сокир, ножі, скреби та інше.
Ірина Чуківська