Рахункова палата України оприлюднила результати аудиту коштів, які міська рада витратила на впровадження цілодобового водопостачання у місті. З 2003 року і до сьогодні забезпечення омріяної львів’янами води коштувало 346 мільйонів гривень! Однак частина мешканців Львова досі має воду за графіком. Рахункова палата пропонує міській владі нарешті визнати, що цілодобово води немає, а також розказати, куди ділись гроші.

 

Як стверджують у Рахунковій палаті України, через відсутність контролю з боку Міністерства регіонального розвитку та будівництва, міський виконком не виконав у повному обсязі свої зобов’язання, освою­ючи 191 млн грн, які торік виділила держава на забезпечення цілодобового водопостачання. Під час перевірки фахівці Палати виявили факти порушень законодавства та нарахували 1,8 млн грн неефективно використаних коштів держбюджету.
 
Однак найбільшим недопрацюванням вони вважають, що ще у лютому 2010 року холодну воду за графіком далі отримували майже 16 тис. осіб (3,1 % мешканців міста), а гарячу ще більше – 36,4 тисячі. Хоча, аби забезпечити цілодобове водопостачання, Львову протягом 2003 – 2008 років було надано позику Світового банку, грант уряду Швеції, кошти з державного та місцевого бюджетів, а також комунального підприємства “Львівводоканал” – загалом 346 мільйонів гривень.
 
Крім звинувачень у підміні понять та розтраті грошей, аудитор має до “Львівводоканалу” й інші претензії – підприємство не утримує в належному стані мережі, через що втрачає до 46,4% (!) води. Для порівняння: на початок 2009 року ця цифра становила 37,4% . Водночас програма впровадження цілодобового водопостачання передбачала, що вже у 2007 році втрати води зменшаться до 22%, і як наслідок – підприємство економитиме 26 млн грн в рік. Ці кошти мали скерувати на розвиток і реконструкцію мереж водопостачання.
У “Львівводоканалі” виправдовуються і називають такі розрахунки некорект­ними. Згідно з інформацією підприємства, з лютого 2010 року у Львові таки вдалося налагодити цілодобове водопостачання і всі райони міста отримують холодну воду 24 години на добу.

 

– Висновки Рахункової палати щодо втрат води не є зовсім коректними. Їх зменшення можна досягти лише завдяки плановій заміні аварійних водогонів. За кошти позики та шведського уряду за 5 років проклали лише 40 км нових водопровідних мереж. Це дуже незначна частка, позаяк водоканал експлуатує понад 1700 км, з яких близько 70% уже є аварійними. Відтак, немає підстав очікувати на значне зменшення втрат води, – розповів заступник директора ЛМКП “Львівводоканал” Богдан Павлишин.

 

При цьому додав, що цьогоріч підприємство планує продовжити масштабну реконструкцію водопровідних мереж Львова. Зокрема, нарешті хочуть замінити водогін та відремонтувати каналізацію на проспекті Свободи. За словами Андрія Чернецького, начальника управління інженерного господарства ЛМР, міськ­рада вже подала заявки на співфінансування з Держбюджету. Однак, чи будуть передбачать ці кошти, стане відомо не раніше як 25 травня. Окрім водогону в центрі Львова, “Львівводоканал” також планує замінити магістральні водогони “Зарудці – Збоїща” (12 км), “Будзень – Львів” (7 км) та провести реконструкцію каналізаційних очисних споруд у місті. Загалом цьогоріч у рамках підготовки до Євро-2012 “Львівводоканал” подав у міськраду заявки на ремонти водогонів і каналізаційних стоків на суму більш як 250 млн грн. Підприємство також планує вкласти близько 6 млн грн власних коштів на заміну найбільш аварійних ділянок водогонів.

Попри виправдання “Львівводоканалу”, міських депутатів висновки Рахункової палати зовсім не здивували. На думку Олега Баса, члена постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку ЛМР, цього можна було очікувати, зважаючи на поспіх, з яким виконували минулорічні ремонти.

– Проектно-кошторисна документація подавалась в алярмовому порядку, її готували за рік до того, тому правки вносили вручну і постфактум. Роботи проводили фактично у форс-мажорному стані, адже гроші прийшли пізно, тож труби клали під дощем і на морозі. Рахункова палата рахує все до копійки, і я схильний їй вірити. Зважаючи на обставини, іншого очікувати було важко. Щодо цілодобового холодного водопостачання, значні проблеми є в Личаківському районі, і про них всім відомо. З гарячим водопостачанням теж є проблеми, адже реконструкції багатьох центральних теплових пунктів, які почали торік, не завершили досі, – резюмував Олег Бас.

При цьому додав, що, на його думку, причиною таких помилок і недопрацювань є те, що виконавчі органи спокушаються на низькі відсотки іноземних кредитів, і як наслідок – доволі неефективне витрачання коштів на різноманітні навчання, іноземних консультантів, техніку певної марки, що закладені в умовах кредитування. Окрім цього, у місті не рахують реальний економічний ефект, який дасть та чи інша реконструкція. Адже часто першочерговими є інші заходи, які значно дешевші, однак не можуть бути оплачені за рахунок кредиту.

 

Андрій Стецьків, голова постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету ЛМР, переконаний, що у цій ситуації повинні розбиратись фахівці. Однак вважає, що міському голові варто обережніше висловлювати свої думки, зокрема і щодо цілодобової води.

 

– Андрій Іванович говорить про речі, які ще не розпочаті, як про доконаний факт. І це вже не вперше. Позику Світового банку брали на підготовку цілодобового водопостачання, а саме на зонування міста і реконструкції насосних станцій. Що і було зроблено. Минулорічні ж субвенції були спрямовані, по суті, на заміну аварійних магістральних водогонів. Натомість внутрішні мережі міста досі потребують ремонту, – переконаний Андрій Стецьків.

Попри словесні баталії, факт залишається фактом – Львів забезпечений цілодобовою водою доволі умовно. Рахункова палата запевняє: у всьому винен Львівський міськвиконком. Водночас єдине, що вона може зробити, – передати матеріали перевірок, ревізій та обстежень до правоохоронних органів та проінформувати про це Верховну Раду України. А поки ці структури скажуть своє слово і, можливо, зобов’яжуть виконком завершити почату справу, частина львів’ян так і чекатиме обіцяної води…