Як пересуватися містом, у якому, крім дощу, на голови падає ще й ліпнина?

Минулого тижня на вулиці Лисенка, 3, обвалилася нижня частина балкону. Це вже другий схожий випадок у Львові за останній місяць – три тижні тому посипалася частина балкону з однієї з кам’яниць на вулиці Саксаганського. У місті також почастішали обвали дрібніших елементів – частин фасадного декору. На щастя, наразі минулося без жертв. Однак більшість ліпнини, скульптур та частина балконів на львівських будинках потребує негайної реставрації.

За словами Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища ЛМР, ситуація особливо загострилася після цьогорічної зими. Через сильні морози та рясні дощі на початку весни дуже багато декору пошкоджено, частина дала тріщини або перебуває в аварійному стані.

Штукатурка, що падає на голову, вже давно є звичною для Львова. Та й до вислову “На ображених балкони падають” у нашому місті ставляться з обережністю. Адже, якщо не балкон, то частина декору неодноразово падала на голову перехожим.  У Львові досі добре пам’ятають випадок, коли ще у 1980-х роках від скульптури Ощадності, що на Етнографічному музеї (більш відомої як сидяча статуя Свободи), відкололася рука з факелом і вбила жінку, яка проходила в цей час під будинком. Відтоді побоюючись повторення ситуації, комунальники вирішили боротися з цим радикально – усю ліпнину, що була у поганому стані, просто пооббивали палицями. Щоправда, за умовну безпеку місту доводилося платити високу ціну – з втратою кожного елемента Львів втрачав і  своє унікальне архітектурне обличчя. Частини свого декору таким чином позбулися будинок на площі Ринок, 23, кілька будинків на вулиці Краківській та багато інших кам’яниць. За словами Андрія Салюка, віце-президента українського бюро ІКОМОС і президента благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”, торік восени комунальники палицями збили унікальний маскарон на одному з будинків на вулиці Вірменській.

– Звісно, життя людей є найважливішим. Однак так по-варварськи поводитися з пам’ятками теж не можна. Треба шукати цивілізований і правильний вихід із ситуації, що склалася, – переконаний Андрій Салюк.  

Водночас, ще одним об’єктом уваги комунальників незабаром може стати ліпнина у брамі, що з’єднує вул. Дорошенка із проїздом Крива Липа. За словами Христини Процюк, експерта Центру правових та політичних досліджень СІМ, близько місяця тому ліпнина на стелі почала відпадати.

– Ми звернулися до управління охорони історичного середовища. На цю ситуацію треба реагувати, адже, по-перше, вона небезпечна для перехожих, а по-друге, нищиться будівля, що розташована в історичному середовищі Львова, – розповіла Христина Процюк.

В управлінні охорони історичного середовища стверджують – про цей та схожі випадки добре знають, але поки що нічого не можуть зробити. Єдиний вихід сьогодні, на думку Лілії Онищенко – встановити захисні сітки на пам’ятках, де ліпнина у дуже поганому стані.

– Зараз дуже складно щось зробити з пошкодженою ліпниною, – розповіла “Пошті” Лілія Онищенко. – Адже немає універсального рецепту, як можна укріпити чи зберегти пошкоджений декор. У кожному випадку потрібен індивідуальний підхід і технологія. Зрештою, немає сенсу робити реставрацію окремо ліпнини, оскільки вона є частиною фасаду. А на реставрацію фасадів, на жаль, зазвичай немає грошей.

За словами Лілії Онищенко, за аварійного стану ліпнини досі практикували встановлення дашків, які б захищали перехожих від небезпеки. Такий дашок раніше встановили на будівлі універмагу, що на площі Ринок, 32, а також на будинку зі скульптурою Меркурія, що на вулиці Січових стрільців. Однак металеві дашки не дозволяють зберегти ліпнину, адже впавши з висоти, вона розбивалася. Сітки ж дозволили б зберегти елементи фасадів цілими. За словами очільниці управління, встановленням таких сіток мала б займатися районна адміністрація.

– Ми передали у районні адміністрації список об’єктів, де треба встановити захисні сітки. Це кілька десятків будинків у центральній частині міста.  Найбільше їх у Галицькому районі.
Скільки саме коштуватиме встановлення сіток, в управлінні не рахували. Не знають суми, яка допоможе врятувати львівський декор і в Галицькій адміністрації. За словами Ірини Маруняк, голови ГРА, в бюджеті адміністрації немає відповідної статті, тож це питання мають вирішити на рівні міста. Водночас, на переконання Андрія Салюка, встановлення сіток – це лише один з варіантів вирішення проблеми. На його думку, набагато важливіше робити превентивні заходи – максимально укріплювати аварійний декор, не реставруючи при цьому весь фасад. Це дозволить його зберегти до моменту повної реставрації будівлі. Саме так свого часу зробили зі скульптурою двотулубного лева, що на будинку на розі вулиць Галицької та Староєврейської. Якби його не реставрували у 2007-му, сьогодні ми могли б уже не бачити цієї унікальної наріжної скульптури.

– Є багато варіантів, як тимчасово укріпити ліпнину, – стверджує Юлія Стріленко, хімік-технолог та член українського бюро ІКОМОС. – Декор замокає, замерзає, а після розмерзання тріскає. Звісно, немає універсальної технології для всіх пам’яток – кожна потребує індивідуального підходу. Але для фахівців немає жодної проблеми визначити, що треба робити. На жаль, у Львові вже фактично не залишилося технологів. Дуже важливо вчасно помітити тріщину чи відшарування і виправити це, адже в Європі зараз є багато різних матеріалів. Якщо проблема глобальна, необхідне постійне обстеження і профілактика. А ми хапаємося за голову, коли воно вже падає, або й самі валимо. Ще одна проблема Львова – у неякісних нових ремонтах та реставраціях, після яких жодні елементи не повинні падати.

Як не парадоксально, але у ситуації, що склалася, єдиний умовний порятунок для львівського декору чиновники бачать у тому, що… його вчасно знімуть. За словами Лілії Онищенко, управлінню нарешті вдалося налагодити комунікацію з працівниками ЛКП і тепер, якщо виявляють аварійний декор, комунальники не оббивають фасади, а виходять на місце разом з працівниками управління і за потреби просто знімають елементи. Їх передають у сховище управління. Головний консерватор Львова переконана, у нинішній ситуації – це найкращий варіант збереження декору. Щоправда, такий підхід підтримують не всі. За словами Юлії Стріленко, зняття декору – надто відповідальна річ і з кожного окремого випадку має бути спеціальне рішення науково-консультативної ради.

А поки фахівці вирішують, що робити і як врятувати міські фасади, львів’янам, здається, доведеться дивитися не лише під ноги, але й над головою…

До теми
Завтра, 19 травня, у Львові з ініціативи небайдужих мешканців стартує акція “Врятувати Меркурія”. Йдеться про скульптуру римського бога, яка розміщена на будинку Фонду держмайна на вулиці Січових стрільців.  Час від часу від неї відлітають невеликі фрагменти, та й сама скульптура може будь-якої миті обвалитися. Це єдиний Меркурій, який зберігся у Львові. Раніше ще одна скульптура цього бога була на куті вул. Беринди – просп. Свободи.  Скульптуру побудували разом із будинком у 1887 році. Тоді це було управління залізниці, адже Меркурій – покровитель торгівлі і  подорожніх. Автор скульптури – професор Львівської політехніки Леонардо Марконі. Поряд був перехід до колишнього пасажу Гаусмана – своєрідної львівської Волл-стрит. Тому торгівці вважали розташування Меркурія невипадковим. На думку Андрія Салюка, порятунок скульптури має символічне значення для всіх львів’ян, адже це буде ще одне підтвердження, що Львів не є містом у мурах. Уже найближчим часом  ініціатори акції хочуть почати збір коштів на реставрацію. Вони відкриють банківський рахунок, а також буде скринька для пожертв десь неподалік скульптури.