Те, що під нами…

p7280126_06.jpgЗа кілька років у Львові обіцяють створити туристичний маршрут підземним містом.

До першого березня міська рада планує подати документи до Єврокомісії для отримання гранту на дослідження підвалів середньовічного міста та підготовку концепції освоєння підземного простору Львова. За словами Василя Косіва, заступника міського голови Львова з гуманітарних питань, міська влада хоче отримати гроші на детальні дослідження підвалів на території міста у мурах та розробку проектної документації на їх збереження та реставрацію. За словами істориків та архітекторів, у Львові є чимало так званих підсінь - підземних підвальних приміщень під хідниками. Деякі розташовані безпосередньо на площі Ринок. Уже сьогодні частина з них, а саме підземелля під костелом єзуїтів і підвали аптеки-музею, входить до туристичного маршруту і є доволі популярною серед туристів. Однак більшість львівських підземель нині у дуже поганому стані - значна частина засипана землею або ж з проломленими склепіннями. Деякі склепіння є не менш цінними, ніж архітектура що над ними.

-

p7280126_06.jpgЗа кілька років у Львові обіцяють створити туристичний маршрут підземним містом.

До першого березня міська рада планує подати документи до Єврокомісії для отримання гранту на дослідження підвалів середньовічного міста та підготовку концепції освоєння підземного простору Львова. За словами Василя Косіва, заступника міського голови Львова з гуманітарних питань, міська влада хоче отримати гроші на детальні дослідження підвалів на території міста у мурах та розробку проектної документації на їх збереження та реставрацію. За словами істориків та архітекторів, у Львові є чимало так званих підсінь - підземних підвальних приміщень під хідниками. Деякі розташовані безпосередньо на площі Ринок. Уже сьогодні частина з них, а саме підземелля під костелом єзуїтів і підвали аптеки-музею, входить до туристичного маршруту і є доволі популярною серед туристів. Однак більшість львівських підземель нині у дуже поганому стані - значна частина засипана землею або ж з проломленими склепіннями. Деякі склепіння є не менш цінними, ніж архітектура що над ними.

- Під землею збережено чимало елементів готичного Львова. Багато з них сьогодні просто руйнуються через природні фактори. Натомість у деяких європейських містах їх використовують як цікаву туристичну атракцію, - розповів "Пошті" Василь Косів.

За словами заступника міського голови, наразі ще рано говорити, що саме буде у львівських середньовічних підвалах після проведення досліджень, на які, за попередніми підрахунками, знадобиться півтора року. До прикладу, в Європі такі приміщення використовують передусім для експонування унікальних архітектурних елементів, яких немає на поверхні, окрім цього, там влаштовують музеї археологічних знахідок або історичних експонатів. У Львові ж дискусія, що можна зробити в унікальних підземних камерах, лише починається. Достеменно відомо одне - це буде ще один  маршрут для туристів. Водночас, львівські архітектори і митці переконані: цей маршрут треба суттєво розширювати.

- Ідея дослідження цих підвалів дуже добра, - прокоментував "Пошті" Олесь Дзиндра, директор Музею ідей. - Але поки що йдеться лише про можливість для туристів туди зайти, дізнатися про їх призначення. Адже ідея, яку сьогодні розробляють, це ідея лише мікромаршруту - від одного оборонного муру до іншого. Водночас, не можна забувати підземель, які вже зараз відкриті для туристів - під костелом єзуїтів, під церквою Преображення Господнього та аптекою-музеєм. Недослідженими, але, очевидно, дуже цікавими, є підземелля бернардинів. Окремої уваги потребують і колектор Полтви, і система бомбосховищ, які залишилися в місті після  Першої та Другої світових воєн, а також часів "холодної війни". Ідея міської влади - це лише перший крок. Але коли буде прецедент, легше буде рухатися далі.

До слова, це не перша спроба посадовців навести лад у міських підземеллях - три роки тому розчистили значну частину підвалів Ратуші, де обіцяли влаштувати музей та сувенірну крамницю. Однак приміщення й досі пустує... Чи не вийде так і цього разу? Адже, на жаль, у Львові часто беруться за добру справу, але от чи вдається її завершити? Ба більше, дивує і те, що попри підкреслену відкритість Львівської міської влади, на якій вона постійно наголошує, публічного обговорення проекту не було. Хоча львів'яни вимагали скликати громадські слухання перед тим, як місто подасть заяви на отримання міжнародного гранту ЄС у рамках транскордонного співробітництва...

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5075 / 1.58MB / SQL:{query_count}