Утиски з боку адміністрації ЛФ ВАТ "Укртелеком" працівники відчули недавно. Адже ще 2007 року, коли за погодженням з Територіальним управлінням Фонду держмайна у Львівській області приміщення БК передали на баланс "Укртелекому", адміністрація зобов'язалася зберегти його функціональне призначення. Це було обов'язковою умовою передачі, в іншому разі - будинок опинився б у комунальній власності Львова. Та станом на початок 2010 року три чверті приміщень Будинку культури вже займають структурні підрозділи "Укртелекому" . А 11 творчих працівників та понад 200 учасників творчих колективів закладу - лише чотири кімнати та актовий зал, який, до слова, вже став непридатним до проведення там виступів та концертів.
- По-перше, актовий зал здають в оренду, і тепер там найчастіше проводять тренінги. А по-друге, він фактично став непридатним для проведення концертів та виступів, адже там забрали крісла та прожектори, а підлогу застелили килимовим покриттям. Ще трохи - й сцену розберуть, - розповів "Пошті" Василь Приймак, директор Будинку культури працівників зв'язку.
Та просто виселити працівників культури із займаних приміщень адміністрація "Укртелекому" не має права, як не може й банально звільнити всіх працівників за скороченням. Адже підприємство зобов'язалося зберегти Будинок культури. Більше того, згідно зі ст. 21 Закону України про культуру, "не допускається ліквідація закладів, підприємств, організацій культури у зв'язку з позбавленням їх приміщень, які передаються у власність чи безплатне користування релігійним організаціям, а також перепрофілювання з іншою метою під час роздержавлення і приватизації". Натомість, виглядає на те, що для досягнення своєї мети адміністрація ЛФ "Укртелекому" обрала інший шлях. Ще влітку зі штатного розпису було виведено півтори штатні одиниці, тепер же адміністрація вирішила уп'ятеро зменшити зарплати тих 11 працівників, які ще залишилися, щоб тим самим змусити їх "з власної волі" піти геть. Згідно з наказом Володимира Лоїка, директора ЛФ ВАТ "Укртелеком", "Про зміни в організації виробництва Будинку культури працівників зв'язку", з
1 березня 2010 року посадові оклади усіх працівників скорочено до 0,1 та 0,2 ставки. У такий спосіб адміністрація підприємства фактично унеможливила подальшу діяльність творчого колективу і поставила під питання існування Будинку культури взагалі!
І це при тому, що наразі у Будинку культури активно діють вісім творчих колективів! Серед яких, зокрема, зразковий дитячий ансамбль пісня і танцю "Леліточки", заслужена хорова капела України "Боян" імені Євгена Вахняка, ансамбль естрадного танцю "Тонус", джазовий ансамбль "Темпера", аматорський театр "З вулиці - на сцену" (раніше - театр "Аеліта"), народна капела бандуристок "Галичанка". Ці та інші колективи неодноразово ставали призерами різноманітних конкурсів та лауреатами всеукраїнських та міжнародних фестивалів, здійснили низку турне країнами Європи, а Будинок культури загалом 2008 року посів перше місце у Всеукраїнському конкурсі на кращий культурно-освітній заклад!
Аргументація наказу "про зміни в організації виробництва" не може не викликати здивування, адже адміністрація підприємства покликається на те, що "працівники Будинку культури працівників зв'язку виконують функції не властиві діяльності товариства", на "зменшення кількості охочих працівників ЛФ ВАТ "Укртелеком" відвідувати згадані вище гуртки та відсутність охочих займатися в окремих гуртках" та на "економію витрат".
- У нас займаються не лише працівники "Укртелекому" та їх діти, а також усі охочі львів'яни. Працівники "Укртелекому" завжди радо вітають "Леліточок", коли діти приходять до них на свята колядувати, тому ситуація, що склалася, є для нас дивною і незрозумілою, - розповіла "Пошті" Оксана Гливка, керівник ансамблю "Леліточки". - Тим паче, що ми постійно рекламуємо "Укртелеком", адже на всіх афішах, оголошеннях, календариках, буклетах тощо є атрибутика та логотипи "Укртелекому", і це без будь-якого додаткового фінансування.
Та Володимир Лоїк, директор ЛФ ВАТ "Укртелеком", має іншу думку.
- Ми витрачаємо на утримання цього будинку культури по півмільйона щороку. І це при тому, що наші працівники чи їх діти там майже не займаються, таких є, може, кілька осіб. То чому підприємство має оплачувати діяльність цього клубу!? Ми зробили там ремонти, купили колективам костюми. Зараз ми запроваджуємо новітні технології і через це змушені скорочувати своїх профільних працівників, то чому маємо платити зарплату цим культурникам, які нічого для підприємства не роблять!
Щоправда, на запитання журналіста "Пошти", чи була під час передачі приміщення умова збереження його функціонального призначення, пан Лоїк відповів вельми нечітко:
- Я тут чотири роки керую і не знаю, з якими умовами це приміщення передавали. Це приміщення є наше і крапка!