Під час економічної кризи Львів вижив. Під час політичної – може не протягнути...

Минулий фінансовий рік для Львова відзначався суттєвими грошовими вливаннями з боку держави: 191 млн грн на впровадження цілодобового водопостачання, 30 млн грн на дороги. А також завищеними в кризовий рік державними очікуваннями доходів. Ручний режим управління державним бюджетом поставив місцеві органи влади в екстремальні умови існування. Хоча місцева влада теж переоцінила свої внутрішні можливості і катастрофічно провалила план з продажу землі і майна. Та попри згасання економічної кризи, цей рік обіцяє бути не легшим через політичні пертурбації в країні.

За словами Олега Іщука, директора департаменту фінансової політики Львівської міської ради, загальний фонд бюджету виконано на 95,3% або на 1,013 млрд грн. Загальний недобір 50 млн грн. Зокрема, не змогли виконати такі статті доходу, як плата за держреєстрацію об'єктів підприємницької діяльності, єдиний податок та інші статті доходів.

- Такий стан справ був прогнозований, оскільки в бюджеті були завищені показники. Ще на початку року я передбачив недобір 50 млн грн. Так і сталося, - зазначає Олег Іщук.

Завдяки розміщенню тимчасово вільних коштів загального фонду міська влада додатково заробила "на рівному місці" 6 млн грн. За словами Олега Іщука, у 2008 році ця сума була 15 млн грн, але тоді коштів розміщали набагато більше. Крім того, ще
10 млн грн депозиту виконавча служба досі "витягує" з "Української фінансової групи".

- Позитивом минулого бюджетного року є те, що, незважаючи ні на що, ми забезпечили фонд заробітної плати повністю усім бюджетникам, навіть виплатили зарплату за січень перед Новим роком. Окрім цього, немає жодних боргів із захищених статей видатків, зокрема, енергоносіїв. Звісно, довелося економити на закупівлі основних засобів і знизили інші видатки, але ми принаймні протримались, - резюмує чиновник.

Натомість з видатками ратушанці впоралися лише на 97%. Хоча частина з виконаних робіт досі не оплачена і ляже борговим тягарем на 2010 рік. Щоправда, в новому році Держказначейство вже повернуло до міського бюджету розвитку 9 млн грн цього боргу.

Цікаво, однак, що у Ратуші не змогли назвати загальну суму заборгованості держави перед містом. За словами Олега Іщука, наразі немає офіційних виписок з Держказначейства з державних субвенцій.

З власними заробітками Львова, тобто бюджетом розвитку, історія взагалі виглядає сумно. Торік Львів запланував помпезний бюджет розвитку у розмірі 1 млрд 89,6 млн грн. З них власні доходи міста мали становити 247,8 млн грн, ще 841,8 млн грн планувалися як запозичення, частину з яких мали взяти в Європейському банку реконструкції та розвитку на покращення інфраструктури міста до Євро­2012. Та позичити міськраді вдалося лише 200 млн грн, випустивши на цю суму облігації. Водночас цього року Ратуша може додатково позичити лише 100 млн грн, які заплановані на будівництво стадіону. Оскільки, за словами Олега Іщука, скарбниця міста підійшла до межі своїх можливостей. Зокрема, вже зараз місто має сплатити 12 млн грн за обслуговування попередніх запозичень. А вартість обслуговування кредитних ресурсів не може перевищувати 10% загального фонду бюджету.

Дві основні статті доходу бюджету розвитку зовсім не виконані. Зокрема, міського майна продали лише на 94 млн грн, тоді як мали вторгувати 148 млн грн. З продажем землі ситуація катастрофічна: план виконали лише на 11% (!). Замість 90,6 млн грн в скарбницю міста надійшло лише 9,7 млн грн.

Начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міськради Михайло Бокало визнає: такого поганого року в реалізації земельних ділянок ще не було.

- Ми зібрали 9 млн грн замість 90. Раніше найгіршим був результат у 30%. Ми оголошували сім аукціонів, але жоден не відбувся. Кошти надійшли лише від викупу земельних ділянок під об'єктами нерухомості, - розповів Михайло Бокало.

При цьому додав, що на цей рік основні акценти управління ставитиме на викупі землі під нерухомістю. Вже заплановано викуп ділянок 20 суб'єктами на 30 млн грн. Ще 86 млн грн планують отримати з продажів на аукціоні. Однак до продажу пропонуватимуть невеликі ділянки до 10 соток під магазини і індивідуальну забудову. Підготували і кілька великих ділянок під торгово­розважальні центри, автостоянки.

Експерти ж зазначають, що основною проблемою міськради є відсутність чіткої системи аналізу ринку землі і гнучкості в реагуванні на зміни. Торік Ратуша пропонувала великі ділянки під логістику, торгові та офісні центри, які були потрібні у 2008му. Тоді як попит був на невеликі ділянки до 10ти соток у центральній і прицентральній частинах міста, які міг би придбати середній бізнес під маленькі готелі й офіси. Перспективною на 2010 рік вважають землю під об'єктами нерухомості, при цьому важливим є можливість відтермінування виплат рівними частками, бажано на кілька років. Такий продаж має становити 70% всього продажу землі в місті. Решту 30% можна продавати вільні земельні ділянки з аукціону.

Загалом фінансовий добробут Львова й України залежить від політичної ситуації в країні. Вже зараз Президент заявляє - до квітня ніхто Держбюджету не прийме. Адже до завершення виборів і обрання нового Президента очікувати на Держбюджет не варто. Та й новий Президент спочатку формуватиме уряд, а вже потім розбиратиметься з бюджетом. До того часу країна житиме у невизначеності в ручному режимі керування.