Михайло Тарновський, директор енергосервісної фірми “ОптімЕнерго”, про те, як львів’янам зберегти тепло у власних домівках і при цьому зекономити

У грудні минулого року у Львові підписали меморандум про співпрацю між Львівською міською радою та проектом "Реформа міського теплозабезпечення в Україні", який реалізує International Resources Group (IRG) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Львів є одним із чотирьох міст, де реалізовуватимуть цей проект. Для участі в ньому також відібрали Луцьк, Краматорськ та Євпаторію. Комплекс заходів передбачає проведення енергоаудитів будинків та підприємств, підтримку у створенні ОСББ, пропагандистську кампанію щодо енергозбереження тощо.

- Під час проекту буде запроваджено регулювання теплової енергії у п'яти будинках різного типу. Після цього ми проведемо моніторинг розподілу і витрачання тепла у цих будинках і визначимо, як запобігти втратам. Далі розробимо конкретні заходи з енергозбереження і знову промоніторимо ці будинки, щоб визначити результат і реальну економію. Всі дані ми оприлюднимо, і вони будуть доступні кожному мешканцю. Для того, щоб інші мешканці подібних будинків не чекали державних грошей, а, побачивши реальний результат, самі вкладали в себе гроші. Окрім цього, восени, ймовірно, проведемо експрес­аудит теплопостачальних підприємств Львова. Ми маємо власні методи діагностики й аналізу, прилади вимірювання енергоефективності котлів, насосів. Похибка буде, але невелика. Експресаудит триватиме два місяці. Звичайно, для повноцінної оцінки ситуації потрібно провести енергоаудит інвестиційного рівня. Для стотисячного міста ми такий аудит робили 8 місяців, зате прорахували все! Але це, звичайно, коштувало недешево.

- Можливо, однак у результаті мешканець, який впровадив енергоощадні заходи, все одно буде у виграші. Мешканцю однаково, скільки потрібно гігакалорій для обігріву його помешкання, головне, щоб у помешканні було тепло. А це, образно кажучи, можна забезпечити як однією гігакалорією, так і трьома. Звісно, через впровадження додаткових заходів термоізоляції кількість теплової енергії зменшиться, хоча вартість однієї гігакалорії зросте. Але коли будівля термоізольована, люди споживають тепла значно менше і в результаті менше платять. Окрім цього, стають багатшими, оскільки їхні, вже утеплені і комфортні квартири мають більшу вартість на ринку житла!

- Комфорт - от, що повинно нас цікавити! Тоді буде спільне зацікавлення теплопостачальника і споживача в тому, щоб менше споживати. Підприємство має зрозуміти, що воно продає якісну послугу, а не гігакалорії! Натомість у споживача потрібно змінювати свідомість щодо оплати за тепло і ввести таке поняття, як плата за право користуватись послугою. Це цілком дозволяє зробити двоставковий тариф. Ми ж не постійно користуємось гарячою водою, однак вона повинна бути в будьякий момент. А це своєю чергою постійний підігрів і підкачка води, для чого потрібно використовувати газ і електроенергію.

- Так звичайно. Щобільше, я тричі гарантував результат своєю нерухомістю і грошима фірми. Зокрема, перший об'єкт ми робили під гарантію мого власного майна. Я гарантував, якщо це підприємство на кінець року не отримає економії, то різницю між витратами і очікуваною економією я заплачу зі своєї кишені. Я тоді дуже ризикував, проте ми все зробили добре, і наступного року нам подовжили контракт. Але вже набагато вигідніший для нас! Окрім цього, зараз існує так званий перфоменс­контракт, коли спеціалізована фірма за власні ресурси впроваджує заходи енергозбереження. Натомість мешканці будинку зобов'язуються протягом, скажімо, 15 років платити за тепло ті самі гроші, що й до того. Хоча вартість і кількість тепла вже набагато нижча. Своєю чергою фірма розплачується з теплопостачальною організацією, а зекономлену решту бере собі. У такий спосіб фірма повертає кошти, які витратила на модернізацію. Реально фірма перші шість років розраховується з боргами перед своїми інвесторами і лише потім починає трошки заробляти. Тож це дуже довготермінові гроші.

- Це шкідливе явище, яке руйнує відразу кілька систем. По­перше, систему будинку, адже багатоповерхівки конструювались під централізоване опалення. І коли в цю цілісну систему, де все розраховано, починають втручатися, то йде порушення гідравлічного опору в будівлі і перекоси з теплопостачання. Як наслідок, одна людина робить собі добре, а інші страждають. По­друге, систему теплопостачання міста, адже коли частина мешканців опалюватиме будинки індивідуально, то решта в результаті буде змушена за них платити. Адже теплопостачальні підприємства розраховані на певні потужності, частина яких просто буде незатребуваною. Окрім цього, що менше тепла виробляється, то воно дорожче. Звичайно, зараз ціна газу для населення втричі нижча, ніж для теплопостачального підприємства, й індивідуальне опалення є вигіднішим, ніж централізоване. Але ми себе обманюємо. Багато європейських країн уже пройшли цей шлях і на практиці довели, що централізоване опалення набагато економніше, ніж індивідуальне. Окрім цього, воно дозволяє вводити комбінований цикл роботи на теплових об'єктах для того, щоб паралельно виробляти теплову і електроенергію.

- На суміш вугілля і газу була переведена ТЕЦ Краматорська. Це дало здешевлення послуги для усього міста. Але я вважаю, що починати потрібно зі зменшення споживання, а вже потім щось робити з джерелами генерації тепла. Бо інакше буде, як у Польщі, коли вони на чинному енерговитратному споживанні запроектували і вклали величезні гроші в модернізацію теплоенергоцентралей, а люди відреагували тим, що знизили енергоспоживання на 50%. Зараз ці об'єкти теплопостачання працюють на 50 - 60% своєї потужності. Тому спочатку потрібно врегулювати і знизити споживання. І тоді ми будемо знати, яку потужність потрібно закласти. Зекономляться капітальні вкладення. Можливо, це потрібно робити паралельно, але однозначно починати не з ТЕЦ.

- Зважаючи на політичні вакханалії у країні, коли всі кому не лінь використовують тему комунальних послуг, зараз залучати приватні інвестиції неможливо. Врешті, цією галуззю, як і іншими, повинні займатись профільні фахівці. Окрім цього, повинен бути незалежний регулятор, який би технічно й економічно перевіряв тарифи і їх обґрунтованість. Водночас із професіоналами у сфері теплопостачання зараз важко. Навіть моя фірма поділена на дві частини: люди, яким за 50, і ті, кому до 30 років (останніх ми вивчили самі). Нема професіоналів від 35 до 45 років - вони довший час користувались попитом. Тому я знову пішов читати лекції з енергоаудиту і енергоменеджменту в Харківському політехнічному інституті.

- Щоб визначити це, потрібно провести фінансовий аналіз підприємств, енергоаудит, визначити їхню структуру. Можливо, там є непотрібні напрямки роботи, натомість бракує якоїсь галузі. Потрібно оптимізувати структуру підприємства, і тоді, можливо, вони будуть привабливими для інвестора. Однак мушу зазначити, що наразі я не можу назвати жодного такого підприємства в Україні.

- Навіщо створювати комітети бідноти? У жодного з цих підприємств немає зайвих коштів, і об'єднувати їх немає сенсу. У мене було невелике підприємство "Курорттеплоенерго", яке також займалось непрофільними для себе функціями: освітленням, телефонними мережами та інше. Але я цільово позбувся непрофільних функцій і сконцентрувався на фахових питаннях. Оскільки одна людина не може знати все, однак вона буде сидіти і керувати, при цьому заважатиме фахівцям робити свою справу. Доцільніше покращувати структуру окремих підприємств і піднімати фаховість працівників, щоб вони працювали краще, а не будувати надбудови. Врешті, багато компаній знижували свої витрати завдяки застосуванню аутсорсингу, тобто передачі на виконання певних функцій стороннім підрядникам, що спеціалізуються в цій сфері. А якщо нагромаджувати, то це буде такий "титанік", що рано чи пізно він гарантовано наштовхнеться на айсберг!