Мешканці старої частини міста викидають відходи будь-де, перетворюючи закутки давніх вулиць на вигрібні ями. На їхню думку, проблема полягає у відсутності смітників. Міська ж влада нарікає на безкультур’я львів’ян

Ділянка у центрі Львова, на розі вулиць Краківської та Вірменської, де за кілька років обіцяють побудувати готель, перетворилася на стихійне сміттєзвалище. Зазирнувши за огорожу, замість відкритих фундаментів давніх споруд, які мали б залишитися після торішніх архітектурних розкопок, перехожі зможуть побачити хіба що купи сміття.

Після того, як півтора року тому з початку вулиці Вірменської забрали сміттєві контейнери, мешканцям довколишніх вулиць довелося користуватися сміттярками на сусідній вулиці Лесі Українки. Але, здається, звичка викидати сміття на початку Вірменської не зникла, щоправда, замість звичних контейнерів, тепер мешканці залишають сміття просто на землі.

- Вулиця Вірменська входить до найпопулярніших туристичних маршрутів Львова, - розповіла "Пошті" Ірина Маруняк, голова Галицької районної адміністрації. - Через скарги мешканців і туристів навесні 2008 року ми забрали звідти контейнери. Але мешканці, на жаль, почали викидати сміття за огорожу, де є земельна ділянка під будівництво готелю. Разом із працівниками ЛКП і комунальних служб ми вже кілька разів її очищали, але ситуація не змінюється.

За словами Ірини Маруняк, у розмові з нею, представник орендаря земельної ділянки, яким є ТзОВ "Будінвест", учора зобов'язався ще раз вивезти накопичене сміття. Своєю чергою, представники райадміністрації просять мешканців бути цивілізованими і не викидати сміття у місцях, які для цього не пристосовані.

- На жаль, мешканці центру Львова, не завжди доносять сміття до контейнерів. Часто вони просто залишають пакети зі сміттям біля звичайних урн і їх повинні забирати прибиральники, - резюмувала пані Маруняк.

Така ситуація викликає обурення і в багатьох мешканців центру, для яких винести сміття трохи далі від дому не є особливою проблемою.

- Запах сміттєзвалища на початку Вірменської відчуваю кожного ранку, - пожалівся "Пошті" пан Тарас, мешканець вулиці Лесі Українки. - Іноді звідти вигрібають сміття. Але це не вирішує проблеми, бо його накидають знову. А почалося все відтоді, як з центру позабирали баки для сміття. Раніше їх було багато. Спочатку забрали із Вірменської, потім навпроти "Добробуту", потім біля Вернісажу та на пл. Підкови. Виходиш зранку зі сміттям, а виявляється, що викидати його немає куди. Тепер у старій частині лишилося лише три смітники. Я ношу сміття аж до баків на пл. Міцкевича. Але, вочевидь, не усім вистачає культури і терпцю донести своє сміття через увесь центр, тому й маємо тепер купу пакетів біля кожного дерева, під урнами для сміття або ж купки зі сміттям на розі пл. Ринок та Шевської. Бо ж значно простіше винести своє сміття тихцем і покласти біля урни, "бо так всі роблять". Єдине, що рятує, це сміттєвоз, який зранку забирає відходи з урн на пл. Ринок і заодно підбирає усі ті пакети...

Щоправда, на думку пана Тараса, проблема полягає ще й у тому, що в центрі міста наразі замало смітників. "Краще нехай було б більше напівпорожніх смітників, ніж менше, але завалених "з чубком". Бо три смітники на всю центральну частину, то таки трохи замало. Якщо забирають урни в такій кількості, то повинні запропонувати якусь альтернативу", - додав він.

Однак Ірина Маруняк запевняє - альтернативу таки запропонували. "Контейнери для сміття стоять на вулицях Федорова, Валовій, Лесі Українки, Фурманській та площі Міцкевича. Якщо ми звідкись забирали контейнери, то обов'язково доставляємо додаткові контейнери на інших майданчиках", - переконує очільниця району.

Видається, що за нинішньої "культури" львів'ян жодні зменшення кількості контейнерів на туристичних маршрутах привабливості нашому місту в очах гостей не додадуть. Адже на розі Краківської і Вірменської під завалами сміття нині покояться... рештки давніх будівель. За словами Олега Осаульчука, директора Рятівної археологічної служби, оскільки досі немає проекту майбутнього готелю, ще не вирішили, що робити зі знахідками: розбирати і описувати чи музеєфікувати? Щоправда, археологи побоюються, якщо така ситуація триватиме й надалі, матеріалу для роботи не залишиться. Та в такому випадку залишаються не риторичні питання: чому розкопки стоять відкритими, куди дивляться органи охорони історичної спадщини, і, зрештою, чому інвестор не подбав про захист решток давніх будівель, які були знайдені на орендованій ним ділянці?