Наприкінці року працівники бюджетних установ Львова можуть не отримати зарплати, а на підприємців чекатимуть додаткові візити владних гостей

Через фінансову скруту бюджет Львова недоотримав 4,2% планових платежів. За словами директора департаменту економічної політики Львівської міської ради Ірини Кулинич, за 10 місяців 2009 року до загального фонду міського бюджету Львова надійшло 826,6 млн грн, що становить 95,8% до плану. На перший погляд, цифра 4,2% недостачі геть не вражає, та якщо перевести відсотки у гривні, з'ясуємо, що у міському бюджеті бракує майже 40 млн грн. Для порівняння, середньомісячний зарплатний фонд 8ї міської клінічної лікарні, за словами її головного лікаря Василя Обаранця, цьогоріч становив 600 тисяч гривень. А, до прикладу, школи "Гроно", що на Левандівці, - 210 тисяч гривень. Якщо взяти останню цифру за середньостатистичну, то під загрозою зарплата... 190 середньоосвітніх закладів Львова.

Про те, що через недобір у бюджет потерпатимуть передусім зарплати лікарів та освітян, говорять самі чиновники львівської Ратуші.

- Якщо в листопадігрудні ситуація суттєво не поліпшиться, то матимемо серйозні труднощі з виплатою зарплати бюджетникам - учителям, лікарям, працівникам комунальної сфери, а також з оплатою за енергоносії. І це при тому, що у зв'язку з епідемією грипу з міського бюджету потрібно оплатити додатково працю лікарів, медикаменти, лікування великої кількості хворих, - сказав "Пошті" Олег Синютка, перший заступник міського голови Львова.

Як виправити ситуацію, цього тижня обговорювали на спільній нараді керівництва ДПА у Львівській області та представників Львівської міської ради. У результаті учасники зустрічі напрацювали спільні заходи.

Людмила Атаманенко, начальник управління масовороз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Львівській області, пояснила "Пошті", що основними напрямами "спільних заходів" податківців та чиновників буде робота з підприємствами, які платять лише мінімальні зарплати своїм працівникам та які мають заборгованість з податків, паркувального збору, а також орендній платі за землю. "Хоча в цілому, порівняно з минулими роками, плата за землю у Львові дещо зросла, однак було наведено немало фактів, коли договори оренди землі роками не оновлюються і не переукладаються. Міська рада передавала великі земельні ділянки в оренду на 49 років за символічні кошти. Тому із цими договорами працюватимуть юристи, щоб орендна плата була принаймні не меншою від земельного податку із урахуванням грошової оцінки землі" , - сказала пані Атаманенко "Пошті".

Намір міських чиновників та податківців активно працювати з підприємствами озвучив і Олег Синютка:

- Багато підприємств частково працюють у "тіні", тому основним напрямком роботи податкової адміністрації і правоохоронних органів має бути детінізація зарплати. Ми також прискіпливіше ставитимемося до збору орендної плати за землю та ринкового збору. Спільними зусиллями з податковою, прокуратурою і правоохоронними органами намагатимемося виправити ситуацію, що склалася.

Конкретні заходи з конкретними відповідальними за них структурами затвердять вже наступного тижня. А відтак до підприємців заходитимуть владні гості. До слова, "робота з підприємцями" велася й упродовж року, а в серпні навіть було затверджено спільну програму податківців та Львівської міської ради. Натомість самі підприємці до межі обурені таким безпідставним втручанням чиновників у їхню роботу.

- До нас звертаються підприємці з проханням захистити їх від терору міської влади, - розповідає "Пошті" Зеновій Бермес, президент Асоціації роботодавців Львівщини. - Бо місто нині рубає сук, на якому сидить. Замість того, щоб постійно душити львівський бізнес, міська влада мала б думати, як залучати інвесторів, бо ж 1000 робочих місць приносить 1 мільйон доходів у бюджет. Не можна вимагати від підприємства підвищення зарплати до середньогалузевої, бо закон такого не передбачає. Щоб підвищувати зарплату, підприємство повинно мати вищі доходи. А для підприємств нині теж складний час, і вони не мають цих доходів і теж намагаються вижити. А якщо їх змушуватимуть підвищити зарплати, то вони скорочуватимуть працівників. У результаті ці люди опиняться на вулиці, а вчителі і лікарі зарплати від того не отримають. Вирішувати проблему з низькими офіційними зарплатами потрібно на державному рівні, змінивши модель нарахувань на зарплату.