Львову досі потрібен центр. Культурний

Одразу кілька подій останнього часу знову - вже вкотре - нагадали львів'янам про насущну потребу культурного центру, де під одним дахом відбувалися б мистецькі та музичні події, можна було переглянути артхаузне кіно, поспілкуватися однодумцям, подискутувати опонентам, залучити до високого наймолодших.

Свого часу активно обговорювалася можливість створення концертного залу під склепіннями костелу єзуїтів. Та днями у міськраді все ж ухвалили рішення на користь збереження культового призначення споруди (там буде центр військового капеланства).

Палац двох панів

Неоднозначною залишається й ситуація довкола Палацу мистецтв. Нагадаємо, наприкінці вересня депутати Львівської обласної ради ухвалили рішення про призначення нового керівника однієї із найбільших виставкових площ міста - Палацу мистецтв. Замість Юрія Гнатковського, який очолював установу з кінця минулого року, за розпорядженням голови ЛОДА, запропонували кандидатуру відомого просвітянина Ярослава Пітка. Проте далі рішення ЛОР справа не пішла, тож нового директора не можна вважати цілком легітимним. Палац наразі функціонує, немов у добу двовладдя, проте і його працівників, і причетних до діяльності митців більше хвилює інше: реорганізація комунального виставкового комплексу в комунальне підприємство Львівської облради.

Відповідне рішення обласні обранці затверджували разом із рішенням про нового директора, а саме воно, на думку причетних до мистецької діяльності палацу, може знівелювати навіть здобутки останніх років. Адже до підприємства - інші вимоги, які культурна установа не завжди спроможна виконати.

Втім, чи здатен вповні задовольнити сьогодні Палац мистецтв культурні потреби львів'ян, - також залишається питанням. "Палац функціонує, тут щотижня відкривається по дві виставки, зараз відбувається і традиційний щорічний "Осінній салон", на який зголосилося кілька сотень митців. Почав виходити власний часопис", - оптимістично резюмує в коментарі "Пошті" начальник управління культури та туризму ЛОДА Галина Дорощук.

Трохи менше як рік тому, коли посаду директора обійняв Юрій Гнатковський, він виступив із амбітною концепцією розвитку установи, де, зокрема, зазначав: "Основна мета - залучити до Палацу мистецтв більшу кількість відвідувачів, особливо молодь, оскільки саме молодь повинна формуватися під впливом мистецтва і творитиме мистецтво в майбутньому.

Доцільно використати ще не задіяні можливості Палацу мистецтв, а саме проведення форумів, конгресів, симпозіумів, конференцій, презентацій, семінарів, пресконференцій, лекцій, науково­технічних виставок, культурно­мистецьких акцій, вернісажів, салонів, аукціонів творів мистецтва, фестивалів, концертів, видовищно­розважальних заходів".

Нова концепція передбачала одинадцять напрямів діяльності палацу, зокрема - виставкову, музичну, просвітницьку, організацію кінофестивалів, дитячих гуртків, молодіжного музичного театру... Звісно, за рік неможливо вимагати виконання усіх пунктів масштабного проекту. Крім виставок, у Палаці мистецтв й справді почали відбуватися кінопокази. Активно запрацювали пресслужба та інтернет­сайт. Наступного місяця планують провести й велику музичну програму для дітей авторства... самого Юрія Гнатковського - новорічне шоу "Сніжність". Адже до переходу на високу адміністративну посаду директор Палацу мистецтв був відомий львів'янам за низкою різнопланових проектів, від промокампанії майбутнього мера до альбому різдвяних пісень "Сніжність", який побачив світ три роки тому в співпраці із Юлією Лорд.

Ще одна пісня

Поважний шанс отримати новий культурний центр з'явився у львів'ян і після того, як днями постало питання про передачу колишнього приміщення кінотеатру ім. І. Миколайчука на вул. Личаківській, 131, під культурний центр "Український світанок" - проект співачки Руслани Лижичко. Проект просвітницько­мистецького центру передбачає створення хореографічної школи, художню майстерню, аудіо­ і відео­студії, арт­кафе, камерну сцену, виставкові зали, аудиторії для лекцій. У проекті зазначено, що для цього потрібна земельна ділянка площею 1000 кв. метрів під забудову в межах міста, в районі зі зручним транспортним сполученням і близькістю туристичних маршрутів. Там планують збудувати будівлю на 5 поверхів з паркувальним майданчиком, а також літню сцену.

Щоправда, минулої сесії депутати міської ради так і не ухвалили рішення. Народних обранців насторожило те, що приміщення чиновники Ратуші пропонують віддати без конкурсу.

Наталя Усач, член постійної депутатської комісії з культури, промоцій, ЗМІ та туризму ЛМР, яка, власне, і порушила питання про неправомірність прийняття такої ухвали, запевняє, що чиновники просто прикриваються іменем Руслани для того, щоб незаконно приватизувати приміщення.

- По­перше, це споруда колишнього кінотеатру, тож проект ухвали мала б візувати наша комісія. По­друге, оренда вільних комунальних приміщень має відбуватися конкурсним способом. А потретє, згідно з проектом, поданим благодійним фондом "Український світанок", йдеться про будівництво 5поверхового мистецького центру, а не про оренду і пристосування вже існуючого приміщення, - зазначила пані Усач.

При цьому вона додає, що, найімовірніше, співачка Руслана навіть не підозрювала про підміну... Наталя Усач запевняє, що комісія готова сприяти у пошуку вільної земельної ділянки для такого культурного центру, якщо фонд звернеться з таким проханням. Щоправда, на загальних засадах.

Своєю чергою, Андрій Кондрат, член постійної депутатської комісії із питань комунального майна та власності ЛМР, стверджує, що комісія вирішила погодити надання цього приміщення в оренду без конкурсу через інвестиційну складову: "Згідно з домовленостями, фонд планував протягом двохтрьох років вкласти в проект майже
3 млн дол. США". Та у проекті ухвали, яку розглядали львівські депутати, жодним словом про інвестиційну складову, а тим більше її розмір не було зазначено. Натомість Андрій Кондрат запевняє, що це питання обговорювалося на комісії, й інвестиційну складову мали прописати в угоді про оренду між управлінням комунальної власності і фондом.

За будьяких обставин, колишній кінотеатр (а в нього у Львові залишилося чимало "колег"безгосподарників) безперечно краще почуватиме себе в руках переконаного у своїх високих цілях власника, ніж світитиме пусткою. Зрештою, таке місто, як Львів, заслуговує на справжній центр. І не один.

фото: Олег Огородник

З " Концепції розвитку Палацу мистецтв" Юрія Гнатковського (грудень 2008)

"1. Зробити палац міжнародним - ведучи мову про інтеграцію у європейське мистецтво, робити в цьому напрямку конкретні кроки. Для цього створити англомовну та польськомовну версії інтернет­сайта, підписати меморандуми про спільні виставки із європейськими мистецькими установами, налагодити контакти та вивчити їх досвід розвитку ( термін виконання - 3 міс. від початку роботи)

2. Розширити поняття "мистецтва" з живопису до усього, чим є мистецтво в сучасному світі. Презентувати в приміщеннях палацу інсталяції європейських мистецьких центрів, відомих творчих особистостей (виконання - упродовж діяльності).

3. Сформувати найбільший мистецький центр Західної України за кількістю реалізованих напрямків діяльності, на основі якого базуватимуться постійно чинні осередки творчої молоді, сприяти їх розвитку та активності (хід виконання - від початку роботи)

4. Створити пресцентр Палацу мистецтв - структуру, що займається організацією та проведенням пресконференцій , презентацій, брифінгів із залученням провідних українських засобів масової інформації, анонсуватиме плани та діяльність культурного закладу, проводитиме пресконференції за участю відомих митців та гостей. Головне завдання - інформаційна підтримка заходів Українського дому та його партнерів.

Зважаючи на поставлену мету, доцільно визначити такі напрями діяльності:

1. Виставкова діяльність: художні пленери, скульптура; рада галеристів; авторські виставки; підготовка окремих експозицій з інших областей; організація аукціонів виробів мистецтва; організація виставок сучасного мистецтва.

2. Музична діяльність: організація вечорів акустичної музики; облаштування студії звукозапису; організація конкурсу талантів; промоція львівських музичних формацій.

3. Кіновідео­фото: організація кінофестивалів; організація фотоконкурсів; організація майстер класів.

4. Патронат мистецьких заходів: організація пресконференцій, презентацій.

5. Мистецтво танцю: організація гуртків танцю для різних вікових груп.

6. Організація дитячого мистецького гуртка "Мистецьке дозвілля".

7. Створення центру сучасного мистецтва.

8. Створення концертної агенції.

9. Організація інформаційного інтернет­порталу: співпраця із культурно­просвітницькими телепрограмами.

10. Організація молодіжного музичного театру.

11. Просвітницька діяльність: майстер­класи з танцю; малярства; скульптури; дизайну; організація зустрічей з мистецькою елітою.

Закликаю усіх, кому не байдужий світ мистецтва, долучити свою ініціативу до створення сучасного Палацу мистецтв!"