Оксана Марискевич, заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат, про декларації й маніпуляції, всихання смерек на Сколівщині та рекреаційну привабливість “зелених легень”

Загальні екологічні проблеми Львова - транспорт та сміттєзвалище, регіону загалом - ліквідація підприємств гірничої хімії. Програм та декларацій хоч греблю гати, а фінансів - катма. На тлі нагальних питань регіон має великий бонус - "зелені легені", себто карпатські ліси. "Карпати - це золоте дно Львівщини, яке досі не використовують сповна. І ця зона має бути найбільш прибутковою в регіоні. Потенціал цілком достатній", - акцентує "Пошті" Оксана Марискевич, заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат Національної академії наук України.

- Кількість викидів зменшилася, бо не працюють підприємства, але у Львові шалено зростає кількість автотранспорту. Тим паче докучають постійні ремонти вулиць, а про жодну транспортну розв'язку у таких випадках мова не йде. Німці розробили транспортну стратегію Львова, хоча місцеві стратегії, як-от Львівської політехніки, були нічим не гірші. Ще одна проблема - якість самих автівок. Справжнє лихо - фури, що заїздять у місто! Такого колись не було! Це і для екологічного стану Львова зле, і дороги нищаться, бо вони не розраховані на такий транспорт... Загалом стан довкілля - досить коштовна річ. Влада ж лише проголошує... Як-от, згідно з рішенням облради (і міськ­рада добре про це знала) Грибовицьке сміттєзвалище мало бути закрите у 2006 р.

- Напевне, що так, бо не можу знайти іншого пояснення цьому. Була присутня на енній кількості нарад щодо цього, а віз і нині там. Сміття - це дуже прибутковий бізнес... Проблема сміттєзвалищ - це проблема не лише міст, але й сіл.

- Цілком імовірна. Коли терпіння жителів закінчиться і ситуація ще буде підігріта політиками, зокрема напередодні виборів. Не виключаю будь-яких провокацій. Людською свідомістю легко маніпулювати... Зрештою, є програма поводження з твердими побутовими відходами, але на неї бракує фінансів.

- Наш головний біль і біда - ліквідація підприємства гірничої хімії, бо це потребує колосальних фінансів. Ця проблема є пріоритетом екологічної політики на Львівщині. Мова про роздільське та яворівське державні підприємства "Сірка", стебницький "Полімінерал". Знайдено алгоритм вирішення проблеми - створення водних об'єктів, що й зробив цілий світ, поляки зокрема. Карстові провали можуть спричинити локальний землетрус у Стебнику (про це говорять науковці). Це міна сповільненої дії. Якщо, не дай Боже, якась техногенна катастрофа в Україні, не знаю, як би ми дали собі з цим раду.

- Та в нас усе фінансують за залишковим принципом, екологію зокрема! Місцева влада, звісно, звертає увагу, але не в стані вирішити її. Це не ті гроші, які потрібні і які є у місцевій скарбниці. Потрібні величезні субвенції з Держбюджету. А де їх узяти? Поки грім не вдарить... На жаль, в Україні основним джерелом фінансування серйозних екологічних проблем, коли щось стається, є резервний фонд Кабміну. А це не нормальна ситуація! На передвиборну рекламу, яка доводить людей просто до шалу, йдуть мільйони. Краще б локально взялися за вирішення якоїсь глобальної проблеми.

- Мене дратує ця влада як така. У державі вся діяльність спрямована на те, щоб були програми. Турбує декларативність! На ці програми йдуть великі кошти і на тому все закінчується. Коли мова йде про екологічно привабливі території, насамперед гірські, то відсутні плани перспективного розвитку територій та генплани. Це не випадково. Бо, коли є генплан, вже не можна на березі річки Опір зводити будинок в зоні заливання.

- Не прибирати треба, а не смітити. Просто катастрофа, у що перетворилися наші придорожні ліси. А хто туди завозить непотріб і смітить там?! Та звісно ж, наші! Тут вже ні на кого не можна перевести стрілки. А що робиться навесні з первоцвітами?! Це жах! Яка ефективність операції "Первоцвіт"? А взимку біля кожної смереки не поставиш міліціонера та лісника. Єдине, що після повені дещо втишили пилорами, більшість з яких працювала на краденому лісі. І тут важко вплинути, як і на браконьєрів у погонах.

- Без сумніву! Але їх виявити - ой-ой-ой! Інспектори тут нічого не можуть зробити. Досі нікого так і не покарали за того зубра, якого вбили у 2006 р.! Це злочин, бо це тварина з Червоної книги! Голови РДА та райради на нараді екологічної комісії в ЛОДА відверто казали: "З нас сміються люди, бо всі знають, хто це зробив, але ніхто не покараний!"

- Це можуть сказати лише екологічні інспектори. Знаю, що браконьєрство на Львівщині є.

- Маємо кілька різних фізико-географічних районів, де різноманіття флори та фауни дійсно дуже велике. Найкраще це все зроблено у Карпатах та Прикарпатті. Власне там розташований Національний парк "Сколівські Бескиди". В області є природний заповідник "Розточчя", два національні парки ("Сколівські Бескиди" та Яворівський), чотири регіональні ландшафтні парки. У планах створення ще двох національних парків ("Північне Поділля" і Верховинський) та сім регіональних ландшафтних парків.

- Так. Я за створення таких об'єктів. Підвищення рівня заповідання території сприяє збереженню як видового, так і ландшафтного її різноманіття. Це і база для проведення наукових досліджень. Головне, що це база для відпочинку.

- Бо йдеться про землю. Це єдиний корінь спотикання. Ті балачки, що людям не дозволять ходити до лісу, це все неправда! Люди як ходили до лісу по гриби чи ягоди, так і ходитимуть. Це не що інше, як маніпуляції.

- Звісно. Ми були дуже втішені указом №774 "Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків" (підписаний 27 серпня 2008 р.). Хоча на рівні фахівців одразу казали, що будуть величезні проблеми. У 2009 р. керманич держави видав ще два укази - "Про додаткові заходи щодо розвитку природозаповідної справи в Україні" (№611) та "Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших заповідних об'єктів" (№1129).

- Найскладнішою є ситуація на Сколівщині, де всихає понад 20 тис. га вторинних смеречників, і це багато (усього ж на Львівщині 176 тис. га карпатських лісів). Допоки ці ліси не будуть вирубані і на їхньому місці не будуть посаджені ті культури, які відповідають природним умовам, ситуація буде така ж. Уся проблема в тому, що смерека є не на своєму місці, а природа не вибачає таких речей. Смереку посадили на місці букових, буково-ялицевих та ялицевих лісів. Смерека є в Карпатах, але вона росте набагато вище. За часів Австро-Угорської імперії, наприкінці XIX ст., у Карпатах із приходом великих власників провели масштабне вирубування лісу, а згодом насаджували нові культури. Це робили за рахунок смереки, що швидко росте, - для створення цих плантацій насіння привозили з інших гірських систем Європи (з Австрії). Лісівники про проблему всихання смерек кричать ще зі середини 50-х рр., але їх ніхто не чує. Напрацювань щодо цієї проблематики безліч, але...

- Фахівці кажуть, що зараз набагато менше вивозять лісу-кругляка через економічну кризу. Це позитив. Певні світові стагнації дають шанс природі дещо відпочити. Хоча ще наприкінці ХІХ ст. акцентували: не основним у Карпатах є лісозаготівля, головним має бути відпочинок, рекреація, сільський туризм. Найбільшим інвестиційним проектом на Івано-Франківщині є проект "Буковель". Це курорт такого плану, як "Крушавель". У чому біда Львівщини, порівняно з Івано-Франківщиною? У нас маса власників, а там основним інвестором є одна структура, яка забезпечує водовідведення й каналізування. За зеленим туризмом майбутнє. Головне - дати людям пільгові кредити, щоби розвивалися агрооселі. Вони дуже стараються, але їм важко. Потік туристів у Карпати щоразу зростає, й Львівщина є привабливою для відпочинку. Певна, що один із найвищих потенціалів розвитку області має Турківщина.

- Скажімо, на Сколівщині, зокрема у смт Славське, де вся земля продана і купа власників, вивести кінці буде дуже складно. На Турківщині є джерела мінеральних вод, велика база для відпочинку, кращі можливості для ведення сільського господарства, наявність родовищ газу та нафти. Турківщина не має тих проблем, що Сколівщина, зі всиханням смерек. До 1939 р. Турківщина була надзвичайно привабливим районом для відпочинку. Аналогічні прекрасні місця для відпочинку були у гірській частині Старосамбірщини. Туди приїздили відпочивати зі Львова та Кракова. Себто, потенціал розвитку території дуже високий. Власне ця депресивна територія має дуже високий потенціал, але держава мусить допомогти. Якщо не буде інвестицій та пільгових кредитів, нічого не буде. Люди самі цього не потягнуть. Жителі гір виживають, зокрема, як і у ХVІІІ - ХІХ ст., - збираючи гриби, ягоди тощо. Щодо потенціалу, то варто говорити й про забезпечення продуктами харчування. Хто задумується на тим, що молоко корови, яка пасеться на луках Карпат, є набагато кращим, поживнішим, аніж тієї корови, яка пасеться біля дороги? Це стосується і м'ясних продуктів. Але про це ніхто не думає.