1251 дитина та вчительський колектив гімназії "Гроно" щодня очікують надзвичайної ситуації

У школі-гімназії "Гроно", що на вул. Вигоди (мікрорайон - Левандівка), вже другий рік поспіль (!) щодня відпомповують воду з льоху. Підземні води, підтоплюючи приміщення, загрожують дістатися електрощитової, провокують грибки і руйнують будівлю. Попри звернення директора школи у всі можливі інстанції (від райадміністрації до керівництва міста), питання досі не вирішене. У влади бракує коштів, компетенції чи банального бажання знайти спосіб вирішення цієї проблеми. А діти та вчителі щодня перебувають у приміщенні, яке в будь-який момент може стати осередком надзвичайної ситуації.

За словами Наталі Сомик, директора навчально-виховного комплексу "Школа І ступеня-гімназія "Гроно", проблема тягнеться ще з 2004 року. Тоді місто провело реконструкцію шатрового даху. Щоправда, дах відремонтували лише на частині будівлі і навіть там не облаштували систему водовідведення. Відтоді дощова вода стікає по будинку і разом з підземними водами підтоплює підвал. Після численних звернень у всі можливі інстанції - від Залізничної райадміністрації до начальника управління освіти міста Львова - школі таки виділили кошти на встановлення системи водовідведення. Цього року на рахунки управління капітального будівництва Львівської міської ради, яке є замовником робіт зі встановлення системи, надійшло 208 тис. грн. Водночас жодних робіт у школі не було.

- Уже навіть виготовили проектну документацію, однак в особистій розмові з проектантами мені розповіли, що коштів на встановлення не вистачає. Щобільше, проблема підтоплення підвалів не обмежується лише нашою школою, а стосується каналізаційної системи навколо. Там потрібно чистити стоки, оскільки будівля розташована в ямі, і вода з вулиці теж стікає до підвалу, - зазначила Наталія Сомик.

Звичайно, першим, до кого звернулась директорка з проханням почистити каналізаційні стоки, був ЛМКП "Львівводоканал". Та замість допомоги отримала відписку від головного інженера підприємства, що ця ділянка не перебуває на їхньому балансі і обслуговувати її підприємство права не має. Тож керівництво школи звернулось до Залізничної райадміністрації. Там пояснили, що спеціалізованої техніки райадміністрація не має і грошей, щоб замовити її у водоканалу, теж. А Ірина Чілімова, голова Залізничної райадміністрації, однозначно зазначила "Пошті", що це не їхня компетенція: "Гроші на влаштування системи водовідведення виділили УКБ - тож хай вони і вирішують проблему!" Дізнатись, як УКБ це робитиме, "Пошті", на жаль, не вдалося: відповідальні за це питання чиновники протягом двох днів перебували на постійних нарадах, вирішуючи, напевно, важливіші питання, ніж підтоплення цілої школи.

Щоправда, на ситуацію нарешті звернули увагу депутати міськради, а саме Богдан Бедрило, член депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв'язку, який подав запит під час засідання сесії міськради. Однак міського обранця цікавив лише фінансовий бік проблеми. У запиті він попросив міського голову особисто проконтролювати використання УКБ виділених на встановлення системи водовідведення коштів, жодним чином не обмовившись про такі "дрібниці", як безпека дітей.

- Це надзвичайна ситуація! Я повідомив про неї, а чиновники хай самі вирішують, як її виправити. Їм за це гроші платять! - обурено наголосив "Пошті" депутат.

Тож поки влада міста яро сперечається, хто і що має робити, директор школи й далі змушена щодня викачувати воду з підвалу купленим за батьківські гроші насосом. І сподіватись, що у вогких приміщеннях не буде поширюватися грибок, бо тоді санстанція просто закриє школу. І молитися, щоб вода не дісталася електрощитової і у школі не трапилося нещасного випадку. Бо ж лише тоді, вочевидь, міська влада оголосить про надзвичайну ситуацію і знайде гроші на всі необхідні ремонти каналізації. Ще й, може, дах нарешті доремонтує. Поки грім не гряне, хлоп не перехреститься? Цього тижня виїхати на місце і вирішити проблему обіцяв перший заступник міського голови Олег Синютка. Сподіваємося, що посадовцю Ратуші не забракне для цього ані часу, ані снаги...