Рекламні проспекти майже завжди обіцяють, що будинки у нових житлових комплексах здаються, як то кажуть, “під ключ” – заселяйся й живи. Та нерідко, вклавши гроші у зведення нового будинку, люди в результаті отримують “коробки” без комунікацій. Попри це, державні органи приймають такі новобудови в експлуатацію, і тоді невиконані обіцянки забудовника стають проблемою мешканців. Можлива й інша ситуація – коли забудовник будує житло без належної дозвільної чи проектної документації… Тоді новобудову не приймають в експлуатацію, а отже, люди не можуть отримати права власності на свої помешкання і стають заручниками забудовника (який деюре залишається власником незавершеного будівництва) та зайдами у власних квартирах. Як з’ясувала “Пошта”, у Львові таких випадків не бракує.
Дірявий
дах у новобуді
Першу чергу житлового комплексу “Західні ворота”, що на вул. Шевченка, 134, забудовник – компанія “Будімекс” – здала в експлуатацію ще у січні 2008 року. За інформацією на сайті компанії, комплекс мав би мати металопластикові вікна, броньовані протипожежні вхідні двері, безшумні ліфти, цілодобове водопостачання у будинках, власну прибудовану котельню, дитячий садочок, громадські приміщення (аптеку, магазин, перукарню, юридичні послуги, мінімаркети та ін.), дитячі майданчики, підземний паркінг та інші блага цивілізації. Та мешканці цієї новобудови досі не мають газу, опалення та гарячої води, а холодну отримують за графіком. Ба більше, у щойно зданому в експлуатацію будинку вже протікає дах!
Довести будинок до “європейських стандартів” “Будімекс” обіцяв найближчим часом. Проте віз і нині там. Мешканці створили ОСББ, та приймати на свій баланс будинок у такому стані не хочуть, адже тоді усі недоробки доведеться виправляти самотужки. Тим часом, за словами Михайла Маїка, одного з мешканців новобудови, дітей, що проживають за адресою Шевченка, 134, не хочуть брати у львівські садочки, мовляв “у вашому комплексі є свій дошкільний заклад – туди й ведіть своїх чад”…
– Через відсутність лічильників у наших помешканнях досі немає газу, забудовник поставив лише 30 з близько 200 потрібних вимірювальних приладів. Воду нам подають лише на кілька годин на добу. А у подвір’ї тонни сміття і трактор – замість обіцяних краєвидів. Ми боїмося, що фірма оголосить себе банкрутом, – розповів Михайло Маїк.
“Пошта” спробувала дізнатися позицію компанії “Будімекс”, та секретар постійно пояснювала, що директора фірми Богдана Приступи немає на місці або ж що він не бере слухавку...
Додому... трапом
Схожа ситуація і з житловим комплексом на вул. Юнаківа, 9, де замовником будівництва виступило ТзОВ “ІК “Комфортінвест”. У подвір'ї – те ж болото і тонни будівельного сміття, вхід до під'їзду – по трапу, холодна вода у деяких будинках з'явилася лише недавно, доти перші поселенці носили її відрами… Про гарячу наразі й мови нема.
– Перші три будинки здали відносно у нормальному стані. З іншими двома – ситуація гірша. Проблема з електрикою досі не вирішена, так само і з благоустроєм подвір'я, – розповів “Пошті” Михайло Бурдьо, голова місцевого ОСББ. – Проте допоки не зроблять автостоянку та садочок, наводити лад у дворі нема сенсу, інакше потім доведеться переробляти. А їх обіцяють здати на осінь 2010 року. Зараз нам пообіцяли бодай засипати подвір'я щебенем.
Тарас Сосновський, один із трьох співзасновників групи “КомфортІнвест”, який також є депутатом Львівської міської ради, визнає, що у будинках є багато недоробок.
– Будинки здані в експлуатацію, але з дефектним актом, тобто з умовою усунення недоліків. Це дало можливість мешканцям отримати свідоцтва на право власності на свої квартири. Недоробки переважно стосуються електропостачання та благоустрою території. Ми над цим працюємо і до нового року, думаю, недоробки усунемо. Також є проблема із газом, а отже, й з опаленням, але це залежить не лише від нас, – сказав пан Сосновський “Пошті”.
– Забудовник вже рік фактично нічого не робить, – стверджує Михайло Бурдьо. – Але ми ще не втрачаємо надії, що він таки виконає свої зобов’язання…
Добудовані,
але не здані
Будинок на Бальзака, 25, колись мали будувати військові, потім право на будівництво передали ТзОВ “ДинамоІнвест” (в народі – лижна фабрика), а вже від нього за договором право на будівництво житлового будинку перейшло до фірми “Ірокс”. У результаті усіх тих передач будинок постав без переважної кількості потрібних документів. Тож тепер новобудову не можуть прийняти в експлуатацію. Мешканці живуть там вже кілька років. 2006 – 2007 року майже всі вони на підставі рішень суду таки отримали право власності на свої квартири. Проте сам будинок на 54 квартири, а також прибудова до нього ще на 20 квартир, досі не здані в експлуатацію і залишаються власністю компанії “Ірокс”.
– Ми зверталися у всі можливі інстанції, і до Андрія Садового, і до народних депутатів, але ніхто не хоче нам допомогти прийняти будинок в експлуатацію за фактом побудови. У результаті ми опинилися заручниками “Ірокса” і не можемо бути повноцінними господарями у своєму будинку. Адже усі договори щодо водо, електро й теплопостачання укладені з “Іроксом” ніби для незавершеного будівництва. А вже “Ірокс” розподіляє ці витрати на мешканців, – розповіла “Пошті” Наталя Куртяк, мешканка будинку на Бальзака, 25.
Подібна ситуація склалася й на вул. Плуговій, 5. Свого часу виконком дав дозвіл на реконструкцію дитячого садочка за цією адресою під житловий будинок для військовослужбовців. Проте з 90 квартир новобудови військові отримали аж… 3. Решту забудовник – Домобудівний комбінат № 2 – продав. Та через невідповідність у дозволі на будівництво новобудову не приймають в експлуатацію…
Проблеми мають, вочевидь, й мешканці інших львівських новобудов…
Крайніх нема…
У департаменті містобудування Львівської міської ради вини міської влади у цих ситуаціях не бачать. “Будову приймає в експлуатацію Державна приймальна комісія, у якій від місцевого самоврядування є лише голова комісії. Реальні перевірки здійснюють інші члени комісії – представники тих структур, які відповідальні за окремі ділянки роботи – санстанція, пожежники, інспекція з енергозбереження і багато інших. (Цікаво, що, попри відсутність пожежної драбини, акт на комплекс на Шевченка підписав навіть орган пожежного контролю в особі начальника Шевченківського РВ ГУ МНС України Львова Ігоря Каспріва – “Пошта”). Представники місцевого самоврядування не мають повноважень і компетенції перевіряти справність мереж чи відповідність будови проекту. Якщо на акті Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стоять усі потрібні підписи, то його підписує й голова комісії. А виконавчий комітет міської ради взагалі нічого не перевіряє, а приймає рішення вже на підставі цього акта”, – пояснив “Пошті” Віталій Троць, юрисконсульт департаменту містобудування Львівської міської ради щодо будинку на Шевченка. Що ж до комплексу на Юнаківа, то його взагалі прийняли без участі міської влади, скориставшись “аферистичними”, за словами пана Троця, змінами до законодавства, які діяли лише 4 місяці, коли будинки в експлуатацію приймав Держархбудконтроль без участі виконкому…В Інспекції державного архітектурнобудівельного контролю пояснити ситуацію навідріз відмовилися. Як сказали “Пошті” телефоном, Віра Солоха, тодішня в.о. начальника львівської інспекції Держархбудконтролю, яка підписала як представник цього органу рішення Державної приймальної комісії щодо прийняття першої черги комплексного житлового мікрорайону на вул. Шевченка, 134, вже там не працює. Знайти ж інших відповідальних не вдалося: “Керівництво заборонило розповідати будьяку інформацію щодо згаданих об’єктів. Звертайтеся із письмовим запитом”, – однозначно пролунало у слухавці. Така категорична відмова керівництва цього органу контролю надати інформацію про горебудинки наводить на думку, що, як то кажуть, ніс кота може бути в сметані. Зрештою, цей державний орган взагалі дуже неохоче спілкується із журналістами, прикриваючи своє небажання “законною відмазкою” – вимогою офіційного запиту. Та наше недосконале законодавство дає на підготовку відповіді на запит 30 днів, самобуди ж виникають у Львові, мов гриби після дощу. Зрештою, практика свідчить, що “офіційна відписка” (а саме такою, на жаль, майже завжди є відповідь державних органів на офіційні запити журналістів), як правило, не дає ґрунтовної відповіді на поставлені запитання, тож за нею посадовці просто ховають своє небажання повідомляти громадськості інформацію… “Пошта” не схильна шукати у цій історії цапа відбувайла чи вважати “за крайнього” Державну архітектурнобудівельну інспекцію і не втрачає надії, що посадовці інспекції таки знайдуть час поспілкуватися з журналістом й розповісти, чи перевіряли вони згадані об’єкти і чи виявляли там якісь порушення.
На цьому етапі втрутитися в історію задля захисту законних прав громадян мали б і правоохоронні органи. Та в прокуратурі Львова наразі про такі випадки не чули: “Мені про цей факт нічого не відомо. Я доручу своїм представникам перевірити законність прийнятих рішень виконкому”, – сказав “Пошті” Андрій Палюх, прокурор Львова, щодо новобудов на вулицях Шевченка,134, і Юнаківа, 9.
Ще на початку жовтня мешканці будинку на вул. Шевченка, 134, написали звернення й до міських депутатів Львова. Та жодної реакції бодай від одного з 90 міських обранців і досі немає…
Суб'єктивний погляд |
Володимир Квурт, |
- Міська рада не має повноважень вирішити ці проблеми. Єдине, що ми можемо, - це виступити ініціатором публічності об'єктів будівництва Львова, тобто оприлюднити інформацію про всі компанії, які будують житло у місті, терміни будівництва, дозволи тощо. Тоді мешканець зможе перевірити, чи є компанія, яка пропонує йому купити житло у новобудові, надійною, і чи вона має законні підстави для будівництва. Але в іншому - це робота Держархбудконтролю. |