Україні не потрібні європейські туристи?

У часи економічної кризи одним зі способів розвитку Львівщини міг би стати транскордонний туризм. Чимало молодих поляків, які відпочивають у прикордонних з Україною горах, радо погуляли б також і українськими стежками. Однак розвиток пішого транскордонного туризму поки що неможливий, оскільки в пунктах перетину кордону не передбачено інфраструктури для пішохідного руху.

"Немає такої потреби. Це занадто багато коштує. Україна повинна зосередитися на тому, щоб ущільнити свої східні кордони та вступити до Шенгенської зони. Це буде важко, але, як показує досвід Польщі, можливо", - повідомили в Ряшівському воєводському управлінні, яке у Польщі відповідає за пункти пропуску.

На українсько­польському кордоні існує лише один пішохідний перехід - Шегині - Медика. І хоча він асоціюється переважно з "човниковою" контрабандою, але без нього важко уявити собі "студентський" в'їзний туризм в Західній Україні. Більшість молодих поляків, які відвідують Львів, Карпати чи навіть Крим й Одесу, користуються саме цим пішохідним коридором. "Живу в Ґданську, й хоча теоретично мені ближче приїжджати до Львова автобусом через Раву­Руську, ніколи так не роблю. Очікування на перетин кордону в автобусі займає багато часу, особливо коли вертатися в Польщу, а до того ж воно неприємне, оскільки доводиться їхати з контрабандистами. Ми завжди приїжджаємо до Перемишля поїздом, там пересідаємо в маршрутку до Медики, переходимо кордон пішки й у Шегинях сідаємо в маршрутку до Львова", - говорить Томаш Плащинскі, студент права Ґданського університету. "Заборона пішохідного руху через пункти пропуску в Раві та Смільниці - це абсурд. Якщо українцям не потрібні туристи з Європи, нехай зберігають це правило й надалі", - додає він.

Правила Шенгенської зони не створюють перешкоди для запровадження пішохідного руху на українсько­польському кордоні, а лише вимагають окремої інфраструктури для цієї категорії подорожніх. Як виявилося, в проектах нових переходів, які мають побудувати на українсько­польському кордоні у зв'язку з Євро­2012, пішохідних смуг не передбачено. "Польська прикордонна служба та українська сторона не висловлювали такої потреби", - пояснює Малгожата Татара, прессекретар люблінського воєводи.

Крім іншого, дискримінація пішоходів може спричинити серйозні проблеми під час єврочемпіонату. Адже для більшості європейців можливість перетнути кордон пішки чи велосипедом є чимось очевидним. Ніхто не забороняв пішохідного руху на німецькопольському кордоні тоді, коли він був зовнішньою межею ЄС та Шенгену, як зараз українсько­польський. Пішохідний рух без проблем функціонує також на кордонах країн ЄС з Хорватією та іншими балканськими країнами.

"Я вже можу собі уявити цих переляканих голландців, німців чи англійців, які щиро переконані про легальність пішохідного руху через кордон, підходять пішки під пункти контролю в Смільниці або Раві. Службовці на них кричать і їх арештовують, а ті навіть не знають, чому, бо рівень знання англійської на цьому кордоні нульовий. Виникне скандал, і ці люди вже ніколи більше в Україну не приїдуть", - коментує ситуацію Томаш Вичулковскі, турист із Любліна, який щороку відпочиває в Українських Карпатах.

Як повідомила Малгожата Татара, цю помилку ще можна виправити, однак це вимагає рішучих дій самоврядних органів Львівщини та Волині. "Ми не проти того, щоб передбачити інфраструктуру для пішохідного руху в проектованому терміналі Долгобичів - Угринів та в Зосіні, де планується модернізація", -пояснює пані Татара. Проте наразі можна буде забути про розвиток пішохідного гірського туризму в прикордонних з Польщею районах Карпат. Ряшівський воєвода вважає, що на створення інфраструктури для пішохідного руху в Смільниці шкода грошей, ідентичний підхід можна спостерегти також з боку української адміністрації.