Говерла стала чистою. Та чи надовго?
Відтоді, як людина перестала залежати від примх природи, вона вважає за потрібне щоразу утверджувати свою вищість над стихією. Підкорення гірської вершини - один зі способів такого утвердження. Подолавши крутий підйом, людина озирає свої володіння, що простягаються до виднокола, і лишає по собі рукотворні знаки власної присутності. Першопрохідці - прапор, їхні наступники - хто чим багатий: бляшанки, папірці, написи на тисячолітніх каменях. З іншою метою піднялися на найвищу гору України учасники екологічної експедиції "Чиста Говерла" - підкорити, щоб очистити.
Удосвіта 26 вересня два автобуси зі студентами з різних вищих навчальних закладів вирушили за маршрутом Львів - Ворохта - Карпатський національний природний парк. Організувало експедицію Студентське братство Національного лісотехнічного університету України за підтримки управління у справах сім'ї, молоді та спорту Львівської міської ради. Вже восьмий рік поспіль у такий спосіб студенти намагаються привернути увагу до стану "найвищого смітника України". Цьогоріч до заходу долучилося 90 добровольців.
Над екологічними проблемами студенти міркували разом з доцентом кафедри прикладної механіки, кандидатом технічних наук НЛТУ Юрієм Зимою, який провів для учасників лекцію просто неба.
"Сьогодні немає безпрограшного й абсолютно безпечного методу позбавлення від сміття, яке непродумано множить цивілізація споживання, - пояснив він. - І найбільше лихо в тому, що технологія тішить себе думкою, ніби може дати з ним раду. Наприклад, вторинна переробка, на яку покладають багато надій, - це міф. На заваді постає низка проблем: сортування, енерго і працезатрата. Усього 5% сміття може бути перероблене для повторного використання. Сміттєпереробний завод не лише бездохідний, він потребує постійного надходження сировини, отже, працює не на зменшення кількості відходів, а на зростання. Найбільш ефективним наразі залишається старозавітний спосіб - захоронення сміття", - пояснив Юрій Зима.
Виробники товарів у погоні за продажем самі утруднюють можливості рециклінгу. До того ж вони не розглядають проблему утилізації як частину собівартості продукції. "Ще на етапі проектування товару виробник повинен мати на увазі його кінцеву долю - як сміття. Ідеться про культуру виробництва, одним зі стандартів якої має стати екологічний дизайн продукції".
Основною проблемою України Юрій Зима вважає відсутність цілісної стратегії боротьби зі засміченням. "У більшості економічно розвинутих країн діє принцип "забруднювач платить". Українське рішення найчастіше, на жаль, зводиться до пошуку нових місць під сміттєзвалища", - сказав він.
Вечір закінчився посиденьками біля вогнища, співами та забавами - завтра на всіх чекала відповідальна справа.
Багато учасників експедиції сходять на Говерлу не вперше, але кожен поособливому згадує свій дебют. Протест кожного втомленого м'яза, стежина, що, здається, не має кінця, і ні з чим незрівнянний тріумф, коли знесилений досягаєш мети. Та цивілізація не дає забути про себе на гірській дорозі, виглядає зза кожного куща то яскравою обгорткою, то розбитою пляшкою. І що ближче до верхів'я гори, то більше цих слідів туристичного паломництва. На самій вершині туристи влаштували цілий меморіал сміттярської культури: арка довкола обеліска пообв'язувана клаптями поліетилену, стрічками, підвішеними пляшками від шампанського, сам обеліск розписаний графіті сумнівної художньої вартості. Кожен лишив по собі слід, чи пак послід. Прибравши тільки вершину, волонтери зібрали близько 80 мішків сміття.
Прощалися з Говерлою заспівом національного гімну. Відчуття виконаного обов'язку додало учасникам наснаги, так що дорога назад минула непомітно.
Не випадає сподіватися, що гора залишиться чистою надовго. Зібрані активістами відходи - лише крапля у сміттєвому морі. Організатори акції "Чиста Говерла" сподіваються, що їхній приклад змусить українців прибирати хай не за іншими - за собою...
- Наступного року поїдемо прибирати Говерлу знову. Добре, коли відпочинок приносить не лише задоволення і нові враження, а й користь, - поділилася враженнями член Студентського братства НЛТУ Соломія Савицька.
"На адміністративному рівні проблема прибирання найвищої гори України наразі не розв'язана, - розповів "Пошті" Юрій Зима. - Цей клопіт найчастіше беруть на себе ініціативні групи та громадські організації. Україна - одна з небагатьох європейських країн, де турбота про екологію не включена у загальнонаціональну стратегію. Варто переймати закордонний досвід збереження природних пам'яток, якщо хочемо зберегти їх для своїх дітей".
