- Невдовзі розпочнеться опалювальний сезон. Його початок традиційно був проблемою для Львова. Які ризики є у місті цьогоріч?

- Технічна підготовка до опалювального сезону, за інформацією керівника департаменту житлового господарства, є кращою, аніж торік. Немає панічного стану очікування невідомого. Львів у стані увійти в опалювальний сезон, але ризик таки є - борги за газ. Львову не дадуть лімітів на газ, якщо не буде 100% оплати. Тому варто активізувати роботу зі збору коштів від усіх споживачів. Передусім у цьому процесі особливо мають активізуватися ЛКП. Споживачі заборгували за теплопостачання 125,1 млн грн, зокрема населення - 110,5 млн грн. Якщо борги не буде погашено, Львів може опинитися без газу. Можемо мати сучасні котли, відремонтовані теплотраси, але тепла, на жаль, у помешканнях не буде.

- Окрім боргів за газ, які ще є проблемні питання?

- Їх два. Перше - будинки, які опалювали котельні Львівської залізниці. Вирішується питання про передачу цих котелень на баланс комунальних теплопостачальних підприємств. Проблема в тому, що залізниця не хоче профінансувати підготовку до опалювального сезону. Нині тривають перемовини, щоб ці будинки вчасно отримали тепло. Друге - кечівські будинки та котельні, які місто прийняло у військових. Планувалося, що Мін­оборони виділить гроші на модернізацію цих котелень. На жаль, ці кошти також не надійшли.

- Чим у цій нелегкій ситуації може допомогти депутатський корпус?

- Комісія інженерного господарства міськради бере участь у перемовинах із залізницею. Залізничники також є мешканцями Львова, і місто, звісно, захищатиме їхні інтереси.

- Які важливі рішення розглянув чи ухвалив цього року депутатський корпус міськради?

- У 2009му важливим є розгляд Стратегії розвитку міста та Генплану Львова. Якщо стратегічне планування нам надала компанія "Монітор­груп", то Генплан нині є на погодженні у київських інстанціях. Очікуємо, що цей документ розглянемо і затвердимо під час сесії. Це дозволить перейти до наступного етапу - детального планування території. Знатимемо не лише, як розвивається місто, але й у який спосіб будуть забезпечені життєві якісні стандарти, зокрема інфраструктура району. Ще один важливий документ, над яким працював депкорпус, - Статут громади міста. Вже відбулися громадські слухання. Впродовж останніх двох років тривало напрацювання нового статуту. Прагнули, щоб він став не просто формуляром, а помічним документом для львів'ян із практичною інформацією. Скажімо, як створити ОСББ, як облаштувати парк. Також, якщо городяни побачили, що міська влада не відповідає їхнім інтересам, має бути реальна процедура її відкликання/відставки. Зараз депутати активно подають свої зауваження до цього документа. Сподіваюся, що до кінця року внесемо його на розгляд сесії. Перед цим зберемо робочу групу, проаналізуємо всі зауваження та запропонуємо цілісний документ.

- Скажіть, будь ласка, як оцінюєте фаховий рівень депутатів міськради цього скликання?

- Він є досить високим. І з огляду на представлення різних середовищ (наукових, підприємницьких), є й депутати, які давно у місцевій політиці й мають досвід. У чому дилема? Сьогоднішня система організації влади і делегування у міськраду за партійними списками, з одного боку, позитивна, бо говоримо про політичну відповідальність партії, а з іншого, - механізму цієї відповідальності не існує. Якщо партія хоче і повинна нести політичну відповідальність, то має дати можливість персональної відповідальності перед мешканцями міста/села, яке делегує своїх представників у владу. Мова про відкриті списки - мешканець має голосувати за конкретну людину. Колись жителі кожного мікрорайону знали своїх депутатів і зверталися до них по допомогу, за сприянням чи порадою. Нині формально є вибір: у міськраді є приміщення фракцій, де працюють депутати і ведуть прийом городян, а також є партійні офіси. Негатив у тому, що реального контакту немає. Набагато кращий результат, коли є персональне спілкування. Поза тим, із наближенням виборів інтереси чи амбіції лідерів партій, на жаль, домінують над інтересами громад. Нині і партійні списки, і партійні середовища, кладуть на вівтар перемоги. Це означає, що надходить вказівка займати ту чи іншу позицію не з огляду на ін­тереси львівської громади. Але у прийнятті рішення має бути лише інтерес міста! Якщо інтерес міста відповідає Генплану, стратегії розвитку, законам України, це має бути підтримано.

- ...Але не завжди так є.

- Так. Втручаються політичні складові. Це неправильний підхід. Пропонує НУ, БЮТ чи "Пора" якусь ідею, але часто цю ініціативу не підтримують інші, бо вона не є їхньою. Але так не можна!

- А як оцінюєте співпрацю депкорпусу і виконавчої влади? Діалог є чи один одного не чують?

- Певен, що діалог став дещо кращим і прагматичнішим. Секретаріат ради спільно з депкорпусом нині не поступаються у багатьох питаннях і випереджають виконавчу владу в частині відкритості та прозорості прийняття рішень. Скажімо, система документообігу є повністю в електронній формі. Щойно документ, який виносять на сесію, з'являється у вигляді проекту, він потрапляє до депутатів, які мають можливість ознайомитися і краще підготуватися до рішення. Ба більше, вони мають можливість проконтролювати, в якому режимі і скільки часу займає його розгляд у кабінетах виконавчої влади. Окрім цього, незабаром запрацює депутатський сайт міськради, де буде вся інформація про діяльність депутата, комісій, фракцій і ради загалом. Зараз сайт працює у тестовому режимі. Також кожен депутат там матиме свою сторінку. В інтерактиві львів'янин зможе поставити запитання депутатові. Громадянин має відчувати, що від нього залежить те, що відбувається у місті. Від його позиції залежить, що буде відбуватися.

- Як вважаєте, депутати чують громаду?

- Більшість прийнятих у міськраді рішень були в інтересах громади.

- Чи є тертя між депкорпусом і виконавчою владою? Чи зі всіма кадровими рішеннями згідні депутати?

- Функції депутата як представника громади - контроль та ініціатива. Функція виконавчих органів - виконання. Виконавець завше конфліктує з контролером. Якщо навчимося робити висновки з помилок, ухвалювати консолідовані рішення, то в цьому проблем не буде. Але, якщо будемо керуватися вказівкою політичної партії чи її керівника, далеко не зайдемо. Є закон і затверджені програми. Це публічна діяльність, це гроші громади. Вони мають витрачатися публічно, за них потрібно звітувати публічно.

- Часто у Львові чуємо фрази на кшталт "дерибан бюджету, землі" .

- Поки місцевий бюджет буде формуватися за рахунок продажу майна та землі, поки не перейдемо рубіж приватизації майна бодай 60% від того, що володіла громада, доти питання корупційних скандалів, питання дерибану, на жаль, буде. Вихід із цієї ситуації один - майно має продаватися на конкурсних та аукціонах засадах.

- УЄФА дало час Україні до
30 листопада довести можливість приймати у себе Євро­2012. Чи впорається Львів з усіма вимогами?

- Львів належним чином готується й організовує роботу з підготовки до Євро­2012. Небезпеки непроведення Євро у Львові немає! Певен, що всі ланки, від місцевої влади і до центральної, повинні бути зацікавлені, щоб Євро­2012 відбулося. Маємо припинити всілякі дебати та дискусії й чітко розподілити повноваження, скоординувати свої кроки і працювати на результат. Євро мають шанс прийняти Харків, Львів, Донецьк та Київ. Тепер треба, щоб ці міста провели Євро на високому рівні.

- Але, даруйте, торік львівські депутати дещо заговорилися, а час минав, насамперед щодо будівництва головного об'єкта - стадіону.

- Я за широке обговорення і висловлювання позицій. Дискусії були на етапі прийняття рішення. Зараз потрібно зробити все можливе і неможливе, щоб реалізувати заплановане. Щодо стадіону, то проект "Альбіни" викуплено і він є власністю громади. Є генпідрядник - потужна організація - й люди на майданчику працюють у три зміни. Відповідальність міста - забезпечити безперервність фінансування робіт.

- ...Гроші є?

- Є, на рахунках міськради. Підписана рамкова угода на кредит. Також є домовленість і підписана угода з Кабміном про виділення 50% необхідної суми з Держбюджету. Зараз потрібно закривати актами обсяг робіт і їх фінансувати. Ми ж маємо проконтролювати технічний процес будівництва - стадіон має відповідати нормам УЄФА. Тому не повинні шкодувати грошей на консультантів, сертифікованих УЄФА, щоб вони супроводжували цей процес, зокрема у питаннях безпеки, структури, технічних конструкцій. Уболівальникам треба гарантувати технологічну безпеку.

- Чи вже визначено, звідкіля до Львова приїдуть ці консультанти?

- Проведено переговори з представником німецької компанії, яка має долучитися до консультації щодо реалізації проекту. Такі консультації коштують, але насправді це економить фінанси. Помилка (себто перероблення) на кінцевому етапі може коштуватиме дорожче.

- Які зараз у Львова є проблеми в організації підготовки до Євро­2012?

- Ще маємо організаційні та технічні проблеми. Слава Богу, нині вже майже не звучить, що є фінансові труднощі. Ще є організаційна проблема щодо львівського летовища. Утім зроблені кроки свідчать, що є шанс її подолати. Роботи розпочалися. 4 листопада будуть відкриті конверти на інвестиційний конкурс. За моєю інформацією, туди подалися оператори аеропорту в Анталії, себто люди, які професійно займаються обслуговуванням аеропортів. Також у цьому списку кілька американських компаній, які займаються авіаперевезенням. І вони готові інвестувати. Кабмін і ОДА прийняли правильне рішення не чекати відкриття конвертів й розпочали роботи згідно з планами та затвердженим проектом.

- А ось вибори, зокрема президентські і міського голови, можуть зашкодити підготовці до Євро?

- Звичайно. Тому нині, поки є можливість затверджувати тверезі рішення, варто організувати так процес, щоби він був незалежний від політичних інституцій. Себто, чітко визначити джерела фінансування, завершити всі організаційні форми та відповідальні організації, які готуватимуть ті чи інші об'єкти. Ані президентська, ані парламентська кампанії, ані вибори мера у такому випадку не зашкодять проведенню Євро.