Бізнес замість школи
Напівзруйнована будівля на вул. Богдана Хмельницького роками була прихистком від дощу та снігу для бездомних. Гори сміття, цегли, сморід - останні десять років це був, швидше, двоповерховий смітник, аніж приміщення. Мешканці сусідніх будинків оббили не один поріг Ратуші з вимогами навести тут лад.
Напівзруйнована будівля на вул. Богдана Хмельницького роками була прихистком від дощу та снігу для бездомних. Гори сміття, цегли, сморід - останні десять років це був, швидше, двоповерховий смітник, аніж приміщення. Мешканці сусідніх будинків оббили не один поріг Ратуші з вимогами навести тут лад.
Історія цього закинутого довгобуду розпочалася ще у 1998 році, коли виконавчий комітет Львівської міської ради та Львівський домобудівний комбінат № 2 уклали угоду на пайову участь у будівництві приміщення. Згодом мерія передала частину недобудованої споруди Львівському міському відділенню Ощадбанку. А решту площі, ухвалою від 5 березня 2009 року - у постійне користування УГКЦ терміном на 25 років. Церква зобов'язалася довершити будівництво, а після цього створити тут недільну школу.
Проте щойно ухвалу міськради офіційно оприлюднили, про своє право власності на споруду заявила приватна фірма "Центр соціальної реабілітації молоді". Ще більшою несподіванкою стало те, що поки законні власники - міська рада, Львівське відділення Ощадбанку і Львівський домобудівний комбінат № 2 - юридично узгоджували документацію, крім центру тут господарювали ще дві приватні фірми, які свого часу набули права власності на незавершену споруду через рішення третейського суду.
Справа із багатьма невідомими, "прокручена" таємно від влади, сьогодні перебуває у Господарському суді.
| Суб'єктивний погляд | |
|
Отець Юрій, |
Володимир Гірняк, |
|
- Оскільки церква Дмитра - єдиний грекокатолицький храм в цій околиці, і вона не може прийняти та допомогти всім віруючим, то тривалий час ми намагалися знайти приміщення для утворення нової парафії. Ця споруда не була першою у процесі наших пошуків, але за сприяння владики Ігоря Возьняка і мерії ми отримали згоду на те, щоб впорядкувати недобудований корпус і пізніше створити там недільну школу. Але тим, що сталося, ми страшенно вражені. Найперше вразило те, що допоки приміщення було захаращене, то нікого не цікавило. Як тільки ми вивезли сміття і почали прибирання споруди, на неї моментально знайшовся власник. І навіть у цій ситуації я пропонував директорові Центру соціальної реабілітації молоді об'єднати свої зусилля, щоб спільно створити центр духовного відродження. Проте справа опинилася у суді. |
- Вважаю, що рішення третейського суду - це безпрецедентний факт рейдерського захоплення майна громади міста. Із власності територіальної громади Львова вилучено приміщення площею близько тисячі квадратних метрів. Крім того, існує навіть довідка з управління земельних ресурсів про те, що цій земельній ділянці навіть присвоєно кадастровий номер. Проте міська рада не ухвалювала жодних рішень про присвоєння номера! Міська рада приймала рішення тільки про те, що частину приміщення віддадуть для недільної школи Української грекокатолицької церкви.
Зрештою, сподіваюсь, що так воно і буде. |
