Іноземні інвестори хвалять працьовитість людей у Кам'янка­-Бузькому районі та позитивно відгукуються про унікальні місцеві чорноземи

Поля без бур'янів

Що не кажіть, а приємно й викликає гордість за Україну, зокрема Львівщину, коли іноземці позитивно відгукуються про тутешніх працьовитих та кваліфікованих людей і хороші ресурси нашої держави, як­от - чорноземи. Власне ці дві речі виокремив "Пошті" Кіф Довсон, інвестор із Шотландії. Іноземець вже четвертий рік поспіль займається сільським господарством у Кам'янка­Бузькому районі Львівщини - ТзОВ "Агро ЛВ Лімітед" за сучасними технологіями вирощує пшеницю, ріпак, цукровий буряк, кукурудзу та картоплю. Орендує у цьому районі майже 20 тис. га землі. Про серйозність підходу до роботи свідчить цифра: товариство, за словами керівника Кам'янка­Бузького району Ярослава Янишина, вкладає в один гектар землі 16 тис. грн (від оранки до обробітку). Застосування ж сучасних технологій видно неозброєним оком - на їхніх пшеничних полях не знайдете жодного (!) бур'яну. Урожайність на ланах тут втричі більша, ніж у середньому в Україні. Своє продовольче зерно ТзОВ цього року, як і торік, здаватиме і в агрофонд.

"Ми дуже раді працювати в Україні. Загалом у сільському господарстві маємо 16річний досвід. Перед цим працювали у Польщі. Нам до душі унікальні українські ґрунти, які вважають одними з найкращих у світі. Вони є найбільш сприятливими до культур, які вирощуємо. Львівщина нам подобається у плані комбінації ґрунтів та тутешніх погодних умов", - зазначив "Пошті" Кіф Довсон. Іноземець наголошує: основним завданням є дотримання сівозмін культур. "Пріоритетом є повага до людей та землі", - додає пан Довсон. На запитання, чи вплинула криза на фінансові вливання, він відповів: "Звісно, через фінансову кризу весь світ опинився у важкій ситуації, особливо щодо інвестицій. Населення землі збільшується, зростають й потреби у харчах, тому плануємо забезпечити світ продуктами у більших об'ємах. Влада йде нам назустріч у досягненні цієї мети. Загалом ми задоволені проектом інвестування в Україну, а також тим, як працюють українські люди". До слова: під час збору врожаю товариство залучає до 300 працівників. Вкладом фірми у розвиток району, крім робочих місць (середня зарплата тут 4 тис. грн), звісно, є й податки до бюджету (за перше півріччя сплачено 0,5 млн грн). Єдине, на що нарікає інвестор, - нестабільність у ціновій політиці в Україні.

Загалом у районі вже зібрано понад 80% врожаю зернових. Керівник РДА каже, що урожай кукурудзи та пізніх зернових цьогоріч планують зібрати більший (на 3,54 тис. т), аніж торік. "Цей приріст є завдяки розширенню посівних площ та сильним іноземним інвесторам, які приходять на наші землі із власними технологіями посівів", - зазначає пан Янишин.

Сміттєве ноу­хау

Уродженцю Кам'янко­Бузького району, керівнику групи компаній "ЕкоЛьвів" (займається вивезенням сміття та виробництвом євроконтейнерів) Олегу Гайовишину належить нововведення на Львівщині - у селах району вже як півроку розмістили сучасні баки для сміття. Всього такими новинками вже охоплено 65% сіл, а до кінця року планують 100%. Селянам тепер не треба спалювати відходи чи викидати їх у канали та стихійні сміттєзвалища. Отож, завдяки бакам тепер у селах набагато чистіше. Для кожного селянина ця послуга щомісячно коштує 2,5 грн. Попри доступну ціну, охочі не платити таки є. "Ноухау вдалося добре, бо з початку року вже вивезено 6 тис. м куб. сміття, яке колись потрапляло у ліси, річки. Фактично ми призупинили рух відходів на стихійні сміттєзвалища", - каже "Пошті" пан Гайовишин. Услід за цим районом, встановити смітники у своїх селах хочуть ще 10 районів Львівщини. У Городоцькому та Миколаївському таке нововведення може з'явитися вже через місяць. Для жителів сіл обіцяють ще одну новацію - сортування сміття. Чи вплинула криза на це підприємство? "Звісно, криза нас зачепила - загальмувала нам динаміку. Щороку подвоювали обороти з реалізації каталожної продукції сміттєвих баків. 2008й залишився на рівні 2007го. Цей рік є двічі слабшим, аніж минулий", - каже пан Гайовишин, додаючи, що клієнти хочуть купувати продукцію, але є брак обігових коштів. Скорочення ж кадрів не було. Утім довелося вдатися до оптимізації - зменшили зарплатню працівникам, але зберегли робочі місць.

Сімейна медицина
і клуби

Окрім комунальної сфери, чималий акцент у районі зроблено й на поліпшення медичного обслуговування, аби мешканці могли звернутися до лікаря безпосередньо у своєму селі й не їхали для цього аж до райцентру. А це й дорогоцінний для села час, та й кошти на дорогу. Так, до Дня незалежності у с. Велике Колодно гостинно відчинить двері для пацієнтів амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Працюватимуть тут 10 осіб медперсоналу, серед яких і сімейний лікар. До речі, для нього передбачено одразу ж на місці й добротне житло (дві кімнати, кухня, душ/туалет). Селяни зможуть пройти тут не лише огляд профільних лікарів, але потрібні процедури у фізкабінеті. Євроремонт добігає завершення, залишилося встановити медтехніку у кожен із кабінетів. Щоб у селі функціонувала сучасна амбулаторія, кошти виділили з обласного та районного бюджетів - 300 та 200 тис. грн відповідно. "Ця сучасна амбулаторія є досить важливою для села. Наших односельців турбувало, аби у селі була розвинена медицина на рівні обслуговування. Людям важко було добиратися до райцентру. У навколишніх селах, де відкривали лікарські амбулаторії, мешканці позитивно відгукувалися. Тепер вона є і в нас", - говорить Анатолій Коваль, сільський голова с. Велике Колодно. У районі вже працюють 8 об'єктів сімейної медицини.

Не тільки медицині, але й культурі приділяють велику увагу - капітально ремонтують народні доми у селах. Всього їх у районі майже 60. Так, до Дня незалежності завершать роботи у с. Стрептів. Відремонтованим та з благоустроєм території вже є красень­клуб у с. Велике Колодно. Тут працюють сім гуртків художньої самодіяльності, велика та простора бібліотека. Побувавши тут, побачили місцевих хлопчаків, які прийшли за книжками. "Школи, культура, спорт - наше майбутнє, і гроші у це потрібно вкладати. У бібліотеки у народних домах приходять не лише школярі, але й старші люди", - зазначає голова РДА.

Солодка продукція

Не лише іноземні інвестори вкладають сюди гроші, але й українські (зокрема луцькі). У с. Старий Яричів 350 осіб (понад 90% - жителі району) мають роботу на кондитерській фабриці "ТОВ Яричів". Працюють тут переважно жінки. Середня зарплата - 1800 грн. Завдяки компанії поповнюється і місцевий бюджет: за сім місяців 2009го сплачено 618 тис. грн прибуткового податку. Саме тут виготовляють улюблене печиво української малечі "Марія", різні види крекерів та торти. До речі, висівки для "Марії" везуть сюди аж з Франції. "Усього ж за місяць компанія виробляє для ласунів до 1 тис. т печива та 3050 т тортів", - каже "Пошті" начальник виробництва Олександр Шніцар. У планах - збільшення робочих місць на 3050 осіб, коли запустять виробництво продукції із листкового тіста.

Про плани

* Обсяг промислового виробництва в районі торік становив 1,2 млрд грн. Це третє місце в області після Львова та Дрогобича. * У район вкладено 39 млн дол. іноземних інвестицій. * Середньомісячна зарплата в районі - 1820 грн. * У районі сільським господарством займаються лише 5% фермерів. Причина низького показника - бракує обігових коштів. * У районі зі 40 тис. га землі не використовують 2,5 тис. га (45%).

У рамках економічного форуму на аукціон для продажу виставлять земельну ділянку площею 13 га на трасі Львів - Луцьк. "Є потреба будівництва дитсадка у с. Жовтанці, де мешкає 5,5 тис. осіб. За виручені кошти почнемо будувати цей об'єкт. Щоб були робочі руки, жінкам потрібно створити умови, себто відкрити для їхніх дітей садок", - каже Ярослав Янишин. Також у районі невдовзі з'явиться кінноспортивна школа. Там буде 120 коней. Її відкриють у селі Тадані. Проектом займатиметься бізнесмен зі Львова. У самій же Кам'янціБузькій хочуть остаточно вирішити проблемне питання з очисними спорудами. Відтак, у р. Західний Буг потраплятимуть незабруднені стоки. І, звісно, й надалі у районі активно впроваджуватимуть програму енергозбереження.

P. S. Можливо, у містах й економічна криза, але у селах Кам'янка­Бузького району життя кипить й роботи щодня предостатньо: крім жнив та звичної роботи на городах, одні селяни займаються благоустроєм хат (як­от, ремонтують дах чи фарбують стіни), другі - ще щось добудовують до попередньої будівлі, треті - зводять нові будинки. Тішить те, що завдяки цим працьовитим та старанним людям українське село не вмерло, буде надалі розвиватися, й селяни не виїжджатимуть звідсіля у мегаполіси чи за кордон у пошуках чогось кращого. Інвестиції є, відтак, є робота. Було б бажання працювати. І ще, як кажуть самі селяни, аби вони почували себе комфортніше, владі варто подбати про освітлення вулиць та ремонт сільських доріг.

Кам'янка­Бузька - Львів