Богдан Матолич, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища, про проблеми навколо створення національного парку "Північне Поділля"

Нещодавно ЮНЕСКО прийняла рішення про створення Міжнародного біосферного резервату "Розточчя", який об'єднав українські та польські заповідні території прикордоння ("Пошта" писала про це в числі №85). Цю подію можна розцінити як вагому перемогу українських екологів, які багато років спільно з регіональною владою та громадськістю працювали над тим, щоб добитися цього. Але не всі останні спільні ініціативи держави та екологів знаходять таку одностайну підтримку. Так, частина львівських політиків та низка громад виступили проти ідеї створення національного парку "Північне Поділля" на території Золочівського, Бродівського та Буського районів.

Про те, чому потрібне створення національних заповідних територій і що ці процеси означають для життя громади, - в інтерв'ю з начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища Богданом Матоличем.

- На початку наведу для порівняння кілька цифр. Сьогодні у країнах Західної Європі заповідні території становлять 2530% від їх загальної площі. В Україні, з її різноманітним і унікальним природним багатством, заповідні території становлять лише 5%. Саме тому минулого року Президент України видав укази, відповідно до яких передбачено збільшити кількість заповідних територій, створивши 47 нових національних парків, зокрема один парк на території Львівщини. Це і є національний парк "Північне Поділля", майбутня територія якого налічує понад 200 видів рослин та 30 видів мисливських тварин, занесених до Червоної книги, тобто існує загроза їхнього знищення.

Сьогодні в заповідну територію Львівщини входять два національні природні парки, три регіональні ландшафтні парки, два ботанічні сади, два дендропарки, заказники місцевого значення. Всіх об'єктів налічується 326 з територією понад 130 тис. га. Відповідно до програми розвитку заповідної справи, яку прийняла восени минулого року Львівська облрада, заповідна зона в області повинна найближчими роками збільшитися на 97 тис. га. За рахунок створення нацпарку "Північне Поділля" вона збільшиться приблизно на 1518 тис. га. Отож, залишаються значні перспективи для роботи в напрямку розширення заповідної території.

- Процес створення заповідної території триває не один рік і не обмежується лише наданням цій території даного статусу. Ось конкретний приклад парку "Північне Поділля". Вже зроблено наукове обґрунтування та опис територій, які планують включити у склад парку. Передбачене створення трьох зон у межах парку. В господарській зоні не буде ніяких обмежень для ведення господарської діяльності. Проте у заповідній зоні буде накладено певне обмеження на будьяку діяльність. Вона, щоправда, невелика - усього 5% від території парку. І третя зона - рекреаційна, в якій об'єднані об'єкти культурного, історичного значення. Саме тут будуть прокладені туристичні маршрути, створена відповідна інфраструктура для відпочинку і розвитку туризму. Передбачається, що утримання парку відбуватиметься із державного бюджету. Для утримання парку на ці кошти буде створена також державна дирекція. Отож, заповідна територія відіграє важливу роль у розвитку регіону.

Цього року ми запланували також завершити процес оформлення всіх офіційних документів, потрібних для того, щоб перейти до практичної реалізації проекту. Ядром цього парку будуть місцеві заказники, що мають природоохоронне значення, які були проголошені в різний час. Є 18 таких заказників, їх територія становить 2 тис. га. У склад національного парку пропонується включити також землі без вилучення, тобто, користувачі будуть користуватися ними, як і раніше, тільки з посиленою відповідальністю за результати господарювання.

Також до складу націо­нального парку будуть включені землі з вилученням. Це означає, що землі перейдуть у державну власність. Але вилучати землі будуть тільки за згодою землекористувачів. Таку згоду вже дали лісогосподарські підприємства. Це приблизно 4 тис. га. Зараз триває процес погодження питання про вилучення земель у інших землекористувачів, як­от сільських громад. В цьому плані наші представники діють винятково у межах закону і за згодою сторін. Попередньо ми розмовляли з головами сільських і районних рад, з мешканцями районів. Запитували, як вони дивляться на те, що ці території увійдуть до складу національного парку. Тільки там, де ми отримали розуміння і згоду, тепер переходимо до етапу офіційного оформлення вилучення земель, тобто, підготовки рішень для їх прийняття сільськими і районними радами.

Однак несподівано для нас у деяких обласних політиків чомусь виникла підозра, що вилучення земель робиться "під когось" із комерційною метою. Це повний абсурд! Навпаки, якщо частина земель Бродівського, Золочівського і Буського районів буде включена в цей парк, це означає, що її ніхто ніколи вже не зможе приватизувати, адже ці землі будуть під охороною держави.

- Обмеження є тільки в заповідній зоні, і вони вже нині існують. На решті земель особливих обмежень немає. Натомість підвищується відповідальність людей перед законом. Якщо вони будуть господарювати всупереч нормам закону, вестимуть рубки, не дбатимуть про землі чи не так ними розпорядяться, то за це передбачена сувора відповідальність перед законом, включно з кримінальною. Тому, не виключаю, хтось саме цієї відповідальності і злякався.

- Створення національного парку "Північне Поділля", звичайно, загальмує комерційні інтереси деяких ділків. Але це, як на мене, не біда, бо сам парк відкриває нові перспективи розвитку цих територій і нових інвестицій. Щодо конкретно проекту будівництва нафтопереробного заводу у Бродівському районі, то Держ­управління не дало погодження на його реалізацію. Адже перший представлений нам проект передбачав вилучення земельної ділянки лісу першої категорії понад тисячу гектарів.

- Вважаю, що причина насамперед у недостатній поінформованості простих людей щодо суті та переваг проекту створення національного парку.

- Наше управління уклало угоду з науковцями Львівського лісотехнічного університету щодо розробки документації проекту. Цим договором передбачено, що саме науковці, які володіють всією інформацією про проект, а не чиновники, беруть на себе зобов'язання провести роз'яснювальну роботу серед населення. І саме це зараз відбувається. Я переконаний, що методи адміністрування чи силовий метод не можуть бути застосовані в цьому випадку. Якщо хтось не захоче, щоб його території входили у склад парку, його ніхто силою не затягне. Немає таких важелів. Але там, де вже утворені заповідні території, по тих 18 заказниках, там уже процес здійснюється, там вже є свої правила гри, ї ніхто не поміняє, бо це власність держави і вона буде її охороняти.

Створення національного парку "Північне Поділля" - це державна політика на розширення заповідних територій, на збереження унікальної флори і фауни, культурних та історичних пам'яток нашого регіону, на їх розвиток. І попри всі протести незгідних, я переконаний, народ підтримає її і вона буде втілена в життя.