Фахівці наблизилися ще на крок до розкриття загадки давніх слов'янських містполісів на Прикарпатті

Львівські археологи знайшли унікальний жертовник VIII - X століття в межах давнього слов'янського міста­поліса - пам'ятки "Плісниськ", що у селі Підгірці Бродівського району. Цього року археологи знайшли й оборонний вал ІХ - Х ст. Схожих валів ні в Україні, ні на теренах інших слов'янських країн не віднайдено.

Літописні Плісниська детально досліджують 19 років, а загалом тут „копають" вже близько 200 років. За словами Михайла Филипчука, кандидата історичних наук, директора Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка та головного натхненника розкопок, про це місто згадували і в "Повісті минулих літ" та "Слові о полку Ігоревім".

- За майже 20 років ми довели, що великі міста­держави на кшталт давніх грецьких полісів були на Прикарпатті ще до Київської Русі. У них була культова, центральна, промислова частини, крематорій і цвинтарі, а також унікальні лінії захисту. Поки що цього немає в підручниках. Наше відкриття - серйозний поворот в історичній науці, адже ми визнаємо, що на Прикарпатті була держава ще до приходу Володимира на ці землі - так звана Велика Хорватія, - розповів "Пошті" пан Филипчук.

При цьому, за словами археолога, аналіз джерел вказує, що протягом давньоруського періоду Пліснеська відігравали поважну роль у політичному і культурному житті регіону. Загалом же виділяють два періоди розвитку пам'ятки: слов'янський (VШ - Х ст.) та давньоукраїнський (ХІ - ХШ ст.). Протягом першого городище мало полісну структуру і займало понад 400 га, а під час другого - бургівську із територією близько 3 га.

Унікальною знахідкою цьогорічних розкопок називають культове місце з трьох частин - капище (центральна частина культового місця), требище (місце, де приносили в жертву тварин) та жертовник для людських жертвоприношень.

- Важливе місце в цьому культовому центрі займає жертовник, де виявлено людські жертвоприношення, - розповів "Пошті" Михайло Филипчук. - У язичництві жертвоприношення були звичайною справою. Ця традиція сягає у набагато глибші часи. Це було ще у бронзовий вік, отож людські жертвоприношення - не винахід слов'ян. Однак за всіма цими речами, які ми виймаємо із землі, важливо бачити тогочасних людей і суспільство загалом. Тоді матимемо не фантазію, а реальну історію і чітку уяву про їхнє життя.

Унікальну пам'ятку археологи вивчають завдяки власному ентузіазму. Си­туа­ція з фінансуванням критична - його просто немає.

- Наша історія, на жаль, нікому не потрібна. Ми почиваємо на лаврах попередників. А зараз на це грошей не дають. Я відкрито кажу, що це безвідповідальне ставлення до історії. Тому ми обходимося силами студентів­практикантів та волонтерів. Реально трохи допомагають Львівська ОДА та обласний молодіжний центр праці, - розповів пан Филипчук.

Нині пам'ятка відома у всьому світі, але науковці переконані, що вона вартує іншого статусу. Тут годився б археоскансен. А для цього треба відбудувати культове місце, протрасувати територію, відкрити фундаменти чотирьох церков ХІІ - ХІІІ ст. тощо. І показати таким чином житла різних періодів: слов'янського, руського і перехідного, на зламі цих епох.

Схожий археоскансен кілька років тому створили у Модрі (Чехія). На це пішло два роки і понад мільйон євро, однак вже він швидко окупився і зараз дає прибуток. Археологи переконують, що знахідки на території Плісниська набагато цікавіші. Але вони потрапляють у... фондосховища інституту археології ЛНУ ім. І. Франка. Зрештою, зі створенням скансена все можна буде перенести на територію городища.

Не мале зацікавлення розкопки викликають і в місцевих мешканців.

- Багато людей із села цікавляться цими розкопками, - стверджує мешканець Підгірців Володимир Шелеп. - А от ставлення до створення археоскансена різне. Площа давнього городища доволі велика, охоплює частину сільськогосподарських угідь. А ніхто не хоче віддавати свою землю.

Хоча насправді земель під угіддями небагато. Тож археологи впевнені, що цей чинник не заважатиме втіленню їхньої ідеї, навпаки археоскансен дасть змогу добре заробляти. Однак наразі тут заробляють лише "чорні археологи"... Речі з Плісниська частенько з'являються і на українському, і на європейському „тіньових" ринках артефактів.

Щоправда, 3 серпня тут чекають поважних гостей - в Підгірці обіцяє приїхати Петро Толочко - член президії Національної академії наук України, директор Інституту археології НАН України, академік. Може, приїзд поважного гостя стане першим кроком у справжньому відродженні Плісниська.