Після оновлення та відкриття сезону гірськолижний комплекс "Плай" претендуватиме на місце серед найкращих відпочинкових баз Львівщини, що працюють увесь рік

Уже нині той, хто був у селі Плав'є ще три роки тому, не впізнає полонини, на якій тепер - сучасний комплекс для охочих відпочити взимку. Одразу після закриття цьогорічного зимового сезону на території схилу, більше відомого як гора Плай, розпочалися грандіозні будівельні роботи.

Розбудова комплексу розпочалася 2007го, саме тоді власники курорту взялися звести гірськолижний курорт, на якому можна було взимку орендувати лижі, покататися на підйомниках та винайняти кімнату в готелі. Проте щорічне збільшення туристів наштовхнуло їх цього року на думку про розширення комплексу, тим паче, що територія це дозволяла зробити. Згідно із амбітними планами керівництва, вже взимку тут гостюватиме близько 2 тисяч людей на добу. А щоб додати базі відпочинку карпатського колориту, власники закупили 700 овець чорної та білої породи. За словами дирекції, туристи в захваті від таких родзинок регіону.

- Ми хочемо відтворити невеличкий хутір, де турист зможе насолодитися усіма барвами місцевої природи. Саме тому при в'їзді на територію звели дерев'яну церкву, точну копію тої, яку ми раніше бачили у Шевченківському гаю, навіть усередині подбали про натуральність матеріалів, з яких все вироблено. Навпроти звели дзвіницю із 12 дзвонами, які на замовленнями виливали у Кракові. Цікавою є система дзвіниці: священик зможе дзвонити у дзвони, натискаючи на кнопки спеціального пульта одразу біля вівтаря, без дзвонаря, - розповів "Пошті" Семен Баліцький, заступник директора комплексу "Плай".

Нині ж завершують роботи над створенням музейного комплексу, який складатиметься з музею місцевої культури, чотирьох хат, до деталей витриманих у гуцульському стилі, де всі меблі, стіни та оздоба вирізьблені місцевими теслями з дерева.

- Оскільки місце має попит, то ми вирішили продовжити будівництво. Нині ми працюємо над створенням готелю еліт­класу, ресторанного комплексу, офісного приміщення, бенкетного залу. Загалом комплекс розкинеться на 12 гектарах. Ми вже зараз маємо два готелі на 120 людей, за потреби звертаємося за розселенням до місцевих селян, - пояснив пан Баліцький.

Проблеми під час зимового сезону виникали й через недостатню засніженість регіону. Цього року її залагодять за допомогою штучного снігу. 14 снігових гармат вже купили, комунікації провели та під'єднали, залишилося тільки підвести гідропостачання насосної станції, яка подаватиме воду під тиском. За словами пана Баліцького, штучним снігом схили засипають на всіх серйозних гірськолижних курортах, починаючи від "Буковелю", адже природних запасів снігу бракує для повноцінного функціонування гірських спусків. У Сколівському районі аналогів такій техніці наразі немає, на Закарпатті теж. Таке задоволення не з дешевих, причому настільки, що дирекція відмовляється називати суму проекту.

У перспективі на "Плаї" хочуть організувати кінні та велосипедні маршрути, усі атракції максимально берегтимуть природу. Планують також закупити кілька квадроциклів, однак для їхньої експлуатації обов'язково прокладуть спеціальні дороги, аби не шкодити гірським схилам.

За словами Ігоря Свистуна, голови Сколівської райдержадміністрації, функціонування підприємства дає "хліб" селу Плав'є поблизу відпочинкової території. Наразі на ПП "Плай" працює тисяча людей, стільки ж проживає у прилеглому селі. Як розповів пан Свистун, левову частку селян залучено до роботи на спуску, ще низка взялася за зелений туризм, приймаючи охочих відпочити на турбазі, яким забракло місця.

На думку Степана Лукашика, начальника головного управління архітектури, містобудування та просторового розвитку ЛОДА, нині ще рано говорити про рівень "Буковелю" на Львівщині, хоча відповідні проектні напрацювання у цьому руслі вже є, зокрема й розбудова "Плаю". Однак оптимізму нашим посадовцям не бракує - Львівщина, на думку чиновника, надолужить рівень ІваноФранківщини вже за два роки, а, ймовірно, й раніше.

- Проекти на кшталт "Буковелю" подали цього року підприємці з Великих Тисовців та Славська. На їхню реалізацію знадобиться близько двох років, якщо в країні буде стабільність - це найважливіший чинник для будьякого почину. Львівщина могла б уже за рік претендувати на висококласні курорти, якби не наслідки цьогорічної кризи, - прокоментував "Пошті" пан Лукашик.

Найбільшою незмінною проблемою розвитку туристичних баз Степан Лукашик вважає недолугість приватизації 19992000 року, коли земля хаотично потрапляла до рук різних власників. Тепер інвесторам складно знайти земельні ділянки, щоб не наштовхнутися на приватні території. Та навіть попри такі перепони чиновник запевняє, що до Євро­2012 область оживиться курортними базами до невпізнання. Адже підприємці розуміють, що футбольні фани захочуть не тільки вболівати, але й відпочити. А від того, якими свої відвідини України вони запам'ятають, залежатиме, як часто сюди повертатимуться.