Іван Паничок, заступник начальника Головного управління юстиції у Львівській області, начальник відділу державної виконавчої служби, про примусове стягнення комунальних боргів, штрафів ДАІ та арешт майна боржників

часи кризи багатьом громадянам довелося стикнутися з органами державної виконавчої служби через несплату штрафів ДАІ та заборгованість за комунальні послуги. В арсеналі виконавчої служби чимало заходів для стягнення боргів з пересічних мешканців. Постанова про арешт квартири чи машини, заборона виїзду за кордон, виклики до держвиконавця мають не лише юридичні наслідки, але й можуть деморалізувати юридично не підкутих боржників. Замість вирішувати проблему, яка виникла, люди нерідко намагаються уникати держвиконавців, чим лише ускладнюють свої проблеми. Розповісти про заходи державних виконавців та їх наслідки "Пошта" попросила Івана Паничка, заступника начальника Головного управління юстиції у Львівській області, начальника відділу державної виконавчої служби (ДВС).

- Процедура стягнення боргів за комунальні послуги та штрафів ДАІ визначена в Законі України "Про виконавче провадження". Так, державний виконавець після отримання виконавчого документа відкриває виконавче провадження, надсилає боржникові постанову про відкриття провадження і надає строк для добровільного виконання, який за законом не може перевищувати семи днів. Якщо за цей час борг не сплачено, державний виконавець виносить постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, сума якого становить 10% від фактично стягнутої суми, та має право вживати заходів для примусового стягнення, зокрема за наявності відомостей про місце праці такого боржника, державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату у випадку, якщо сума стягнення не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати та за відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах.

Щоб з'ясувати ситуацію у кожному конкретному випадку, державний виконавець викликає до себе боржника. Якщо той не з'являється, то державний виконавець може його оштрафувати. Державний виконавець з'ясовує, яке майно є в боржника, чи боржник працює, і звертає стягнення на зарплату, пенсію чи на майно боржника. Якщо ж борг є більшим, але боржник не має іншої можливості оплатити, наприклад, заборгованість за комунальні послуги, тоді він має піти до підприємства, якому заборгував, і погодити з ними поступове стягнення боргу зі зарплати. Після чого за заявою стягувача і погодженням з боржником стягнення звертають на зарплату чи інші доходи, не вживаючи заходів примусового звернення на майна боржника. Це не протокольно, проте такі випадки є. У такий спосіб боржники можуть уникнути процедури примусової реалізації майна.

- Так, двічі чи тричі на тиждень працівники ДВС спільно з правоохоронцями роблять обхід злісних неплатників. Під час таких рейдів держвиконавці часто вилучають майно боржників, якщо ті відмовляються оплатити вартість спожитих послуг згідно з виконавчим документом. Зазвичай це побутова техніка чи предмети розкоші. Вилучене майно одразу передається стягувачам на зберігання до часу його реалізації. Хоча до цього рідко доходить, оскільки, зрозумівши всю серйозність ситуації, боржники, як правило, змінюють своє ставлення до судових рішень і вживають активних дій для виплати заборгованості.

- Звісно, є випадки, коли у квартирі боржника є речі лише життєвої необхідності, на які не може бути звернено стягнення. Тоді ми повертаємо виконавчі листи без виконання. Проте стягувачі - чи то ЛКП, чи то органи ДАІ упродовж трьох років мають право знову звернутися по стягнення, і так це може тривати до кінця життя, і ніхто цей борг не спише.

- Після того, як добровільний строк на оплату боргу минув, державний виконавець шукає майно боржника і арештовує його. Боржник має право сам пропонувати державному виконавцю майно, на яке державний виконавець може звернути стягнення для подальшої реалізацію в рахунок погашення заборгованості. Якщо ж боржник нічого не пропонує, то виконавець, щоб виконати рішення суду, арештовує те майно, яке сам виявив, при цьому він не має інформації про вартість цього майна. Для визначення вартості майна державний виконавець може залучити експерта, який готує висновок про вартість арештованого майна, яке підлягає реалізації.

- Виконавець не знає, які доходи має боржник. Звісно, він подає запити в різні установи та організації, зокрема в податкову. Але до моменту отримання відповіді проходить час - місяць, півтора, за який боржник може продати чи подарувати майно і уникнути відповідальності за невиконання рішення суду. Тому виконавець і видає постанову про арешт майна, яка означає заборону його відчуження, а вже потім досліджує питання про стягнення у межах суми боргу.

- Зазвичай це стосується машин, які є у заставі у банку. Банки зараз зайняли таку позицію, і це їхнє право вилучати авто у разі несплати кредиту. При виконанні інших категорій виконавчих документів виконавці рідко практикують вилучення транспортного засобу. Такі випадки трапляються лише тоді, коли боржники ховають авто, не дають їх описати. Тоді виконавець скеровує у ДАІ орієнтування на затримання транспортного засобу.

- Якщо у боржника немає іншого майна, а є лише квартира, то виконавець зобов'язаний звернути стягнення на цю квартиру.

- До цього ще не доходило. Зазвичай, якщо починають вживати заходів з реалізації квартири, боржники завжди знаходять кошти і сплачують борг. Ми ще не мали випадків реалізації квартир за комунальні борги.

- Якщо громадяни, які мають заборгованість зі сплати за комунальні послуги, бажають погасити добровільно борги, але через скрутне становище, у зв'язку із кризою, не мають можливості сплатити усю суму заборгованості, вони мають право звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення про стягнення коштів або безпосередньо до комунального підприємства для розстрочення заборгованості відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово­комунальні послуги, спожиті газ та електроенергії", прийнятим Верховною Радою України 20.02.2003 року, згідно з яким із підприємствами­надавачами житлово­комунальних послуг укладаються договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за комунальні послуги. Борг може реструктуризуватися на термін до 60 місяців залежно від суми заборгованості. Всі ці заходи боржника можливі лише до моменту винесення рішення судом про стягнення коштів за комунальні послуги та до моменту скерування рішень суду на примусове виконання до відділу ДВС.

Підсумовуючи, хочу наголосити, що саме боржник має бути активною стороною у провадження. Він має з'явитися до виконавця, повідомити, які доходи отримує, і запропонувати, на які саме кошти чи майно можна звернути стягнення. Натомість зараз боржники займають зовсім іншу позицію - не відчиняють двері, переховують майно, не з'являються на виклики виконавців. Тоді доводиться застосовувати примусовий привід. На жаль, сьогодні боржники намагаються уникнути відповідальності, а не сприяти виконанню рішенню суду.

Довідка:

На виконанні у відділах ДВС Львова перебуває:

щодо виконання штрафів ДАІ - близько 5500 виконавчих документів на суму 1,5 млн грн. Завершено близько 3000 справ на суму 700 тис. грн;

щодо заборгованості за комунальні послуги - 9606 виконавчих документів на загальну суму 34 287 360 грн. Завершено 4 854 виконавчі провадження на суму 11 499 099 грн. Повернуто 1311 виконавчих проваджень на суму 1 599 290 грн.