Через перетягування "ковдри правди" між політичними силами та обласними чиновниками Львівщина може залишитися без Національного природного парку

Ідея створення Національного парку "Пам'ятка Пеняцька", що має постати на території Золочівського, Бродівського та Буського районів, може залишитися ідеєю, якщо місцевим селянам не розтлумачать, що саме на них чекає. Через брак інформації про новостворений парк, жителі деяких сіл побоюються, що не ходитимуть у ліс по гриби чи випасатимуть худобу на місцевих пасовищах. Чиновники ж стверджують - такі страхи не мають підґрунтя.

На папері Національний парк створили ще у грудні 2008 року. За планами, він обійматиме 1520 тис. гектарів. Тепер справа за відведенням землі. Щоправда, якраз з цим і можуть виникнути проблеми. Через побоювання селян, що через створення парку в них заберуть землю, яка досі є в їхньому користуванні, у вівторок мешканці деяких сіл влаштували бунт навпроти приміщення ЛОДА. Правда, через мізерну кількість самих селян бунт можна назвати радше політичним, адже права селян в основному боронили "свободівці".

Селяни ж достеменно не знали, чому вони власне проти парку. Зокрема, Володимир Лис, фермер із села Сасів Золочівського району, розповів "Пошті", що на їхніх теренах вже є мисливське господарство "Надбужжя", де живуть дикі кабани - людям туди заходити зась, а кабани частенько псують великі шматки насаджень городини. На думку пана Лиса, утворення парку віщує створення цілої низки аналогічних приватних господарств, від яких потерпатимуть селяни. Інші селяни, яких заледве вдалося знайти п'ятеро, не хотіли коментувати ситуацію і просили підійти до представників "Свободи", обізнаніших у цій справі, вони, мовляв, бояться щось наплутати.

Але не всі селяни проти створення парку. Як розповіла "Пошті" Лариса Бендюк, депутат Суховолівської сільської ради Бродівського району, у селі не проводили жодних роз'яснювальних робіт, тож усі ставилися до створення парку радше пасивно, аніж негативно, та нещодавно до них почали навідуватися депутати з ВО "Свобода", які розповідали про негативи створення парку.

- Люди просто не знають, що буде після встановлення меж парку, - коментує пані Бендюк. - Чесно скажу, що я за "Пам'ятку Пеняцьку", попри те, що недавно ставилася до цього насторожено. Мала розмову з екологами та депутатами, які пояснили, що жодної небезпеки насправді нема. Думаю, якби чиновники поспілкувалися із людьми, що мешкають на цій території, то останні обов'язково змінили б своє скептичне ставлення. Адже парк приверне увагу до нашого регіону і зацікавить туристів...

За словами фахівців, селяни і далі зможуть збирати гриби, ягоди та випасати худобу на території усього парку, крім його заповідної зони, що становитиме лише 5%, тобто 1276 га. Однак у "Свободі" наполягають на своєму, - мовляв, селяни пропонують кота у мішку, і запевняти, що небезпеки нема, поки що зарано. Ірина Сех, голова Львівської обласної організації ВО "Свобода", депутат обласної ради, запевнила "Пошту", що селяни матимуть шалені збитки через "Пам'ятку Пеняцьку", а за благородною справою нібито приховано нову схему дерибану землі.

- Є небезпека, що після утворення парку його землі шматочками продадуть підприємцям. Селам від цього не буде жодної користі. Селяни втрачають велику територію, не отримавши натомість нічого. Компенсація людям не передбачена, не передбачені також і кошти з держбюджету на його розбудову. Тож яким чином він буде функціонувати? - коментує пані Сех.

Про компенсацію сільським радам за вилучені землі на користь парку в планах обласних чиновників справді жодного слова, проте вони запевняють, що розвиватися на території зможуть і самі селяни, працюючи в галузі, наприклад, зеленого туризму. Гроші на розбудову парку обіцяють надати наступного року - 170 тисяч гривень.

До слова, Львівщина вже має позитивний досвід створення національного парку.

- Територія Яворівського національного природоохоронного парку займає понад 7 тисяч гектарів. Його створили 11 років тому, і він підпорядковується Міністерству охорони навколишнього природного середовища. Наше фінансування щороку збільшується, до прикладу, минулого року ми отримали 1,8 млн грн на розвиток парку. Для регіону - це суттєва підтримка, - розповів Михайло Біляк, директор Яворівського національного природоохоронного парку, заслужений природоохоронець України.

У ЛОДА вівторковий бунт селян вважають безпідставним і необдуманим. Зокрема, Олександр Ганущин, заступник голови Львівської облдержадміністрації, що втілює в життя проект Національного природного парку, просить розрізняти думку селян і думку політиків, які суттєво різняться між собою.

- Наразі ми є свідками класичного нагнітання ситуації задля політичної реклами. У парку будуть використані землі, які розташовані далеко від помешкань, тобто силоміць ділянки із городиною ніхто не збирається красти, це беззмістовні звинувачення. Думку села обов'язково буде враховано, але шляхом громадських слухань, а не вигуків, - коментує "Пошті" пан Ганущин.