У 2023-ому у Львівській громаді трапився уже 21 випадок отруєння чадним газом, внаслідок яких постраждали 27 людей. На жаль, одна людина загинула. Про це інформує пресслужба Львівської міськради. Причиною отруєнь було недотримання мешканцями правил користування газовими приладами.

Численні випадки отруєння чадним газом свідчать про те, що багато людей не розуміють його небезпеки для здоров’я людини. А також не знають простих правил користування газовими приладами, а тому, намагаючись зберегти тепло у приміщенні, герметично зачиняють вікна та двері, вмикають опалення – і самі себе отруюють. 

«Два рази в рік проводиться перевірка та прочистка димових та вентиляційних каналів, зокрема перед початком опалювального сезону. Відтак наші комунальні управляючі компанії на 100% провели таку перевірку, а у будинках інших форм власності така перевірка ще триває. Хто може проводити цю перевірку? Організації, які мають відповідні дозволи. З 17 наших управляючих компаній 10 уклали угоди з відповідними фірмами, а 7 мають у своєму штаті сажотрусів, які проводять такі роботи. Після перевірки вони складають акт у двох примірниках, один з яких передають у газопостачальну організацію. Якщо димові і вентиляційні канали у справному стані, то газова служба надає дозвіл на їх використання в роботі. Якщо ні, то газовики вимушені від’єднати ці помешкання від постачання газу», – зазначає Владислав Іванов, начальник управління житлового господарства Львівської міськради. 

На жаль, за його словами, попри щорічні перевірки димових і вентиляційних каналів, мешканці не дотримуються правил безпечного користування газовими приладами. «На сьогодні на території Львівської громади старився вже 21 випадок отруєння чадним газом, внаслідок яких одна людина загинула та 27 – постраждали. З них 8 дітей. На жаль, така статистика повторюється щороку. До прикладу, торік було 31 отруєння, внаслідок яких 75 людей постраждали і троє3, на жаль, загинули», – каже Микола Яловий, керівник управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради.

Щоб користування газовими приладами було безпечним, потрібно пам’ятати про дві основні вимоги. Це притік свіжого повітря через вікно чи двері до приміщення, де є газова плита чи газовий котел, а також чистий вентиляційний канал, через який відпрацьовані гази виходять в атмосферу природнім шляхом без електричних вентиляторів (має бути відповідна тяга). Якщо одне з таких правил недотримане, то у приміщенні починає накопичуватися чадний газ. Також перед увімкненням приладів, потрібно обов’язково перевірити тягу.

«Перше правило – створити подачу кисню у приміщення, де відбувається горіння. Якщо пластикове вікно – має бути провітрювач, якщо герметичні двері – мають бути жалюзійні решітки. У вентиляційному каналі ні в якому разі не можна встановлювати електричні вентилятори. Перш ніж запалити щось, потрібно перевірити тягу в димовому каналі. Це робиться дуже просто: до вентиляційного каналу підноситься смужка паперу, якщо він втягується в комин – значить тяга є, якщо висить і не рухається – тяги нема, а якщо він відвертається назад – це значить зворотна тяга, тобто дує з комина в приміщення. Тоді треба одразу перекрити крани, відкрити вікна і викликати фахівців», – каже Павло Сербан, начальник управління експлуатації львівської філії АТ «Оператор газопостачальної системи «Львівгаз». 

З його слів, задля того, аби убезпечити себе, є газосигналізатор. Він дає світлову і звукову сигналізацію, коли є витік природного газу чи утворився чадний газ. Чадний газ, потрапляючи у кров, витісняє молекули кисню, які необхідні для нормальної роботи людського організму. Відтак, настає отруєння, яке, в залежності від концентрації чадного газу, може призвести до тяжких уражень, а іноді – до смерті.

З огляду на воєнний стан і можливі різні сценарії проходження опалювального сезону, минулого року у Львові велика увага приділялася встановленню металевих печей і придбанню генераторів. Відтак також важливо пам'ятати  правила безпечного користування цими засобами.

«Металеві печі повинні бути встановлені на негорючій основі – бетонна підлога чи бруківка. Має бути вихід для продуктів згорання, а комин має бути виведений вище рівня першого поверху. Не використовувати для розпалу легкозаймисті речовини. Обов’язково має бути водопінний вогнегасник, адже у приміщенні, де є люди, порошкові вогнегасники заборонено використовувати. Також, якщо металева піч встановлена у приміщенні/підвалі, має бути сповіщувач чадного газу.

Щодо генераторів, то їх не можна використовувати на балконі. Їх необхідно встановлювати на вулиці. Заправляти паливом необхідно лише тоді, коли генератор охолоне, і коли він не ввімкнений. Паливо радимо зберігати в гаражах», – зазначає Іван Мовчан, проректор Львівського університет безпеки життєдіяльності, голова ОСББ «Каховська, 6».