Під час міжнародних ветеранських змагань Ігри Нескорених – 2023 у німецькому місті Дюссельдорф національна збірна України здобула 34 медалі: 12 золотих, 14 срібних та 8 бронзових. Це рекордна кількість нагород для українців, які долучилися до Ігор вчетверте. 

Учасниками збірної України було 25 військових та ветеранів, зокрема троє представників Львівщини. Це Павло Лучків (ветеран Збройних сил України), Володимир Гера (військовослужбовець Збройних сил України) та Дмитро Козак (військовослужбовець Національної гвардії України). Двоє з них повернулися з медалями. Павло Лучків здобув золоту медаль у стрільбі з лука, Володимир Гера – срібну медаль у штовханні ядра та «срібло» у метанні диска. Дмитро Козак дійшов до чвертьфіналу змагань з настільного тенісу. 

Львів’янин Павло Лучків воював у лавах 24 механізованої бригади ім. Короля Данила. Бувши на передовій у Кримському, отримав осколкове поранення від розриву міни та контузію. До нагороди Ігор Нескорених він йшов не один рік. Золота медаль Павла Лучківа у Німеччині – це результат декількох років кропіткої та завзятої роботи над собою! Це приклад для всіх, як працювати на перемогу і ніколи зупинятися. 

«Шлях до Дюссельдорфа розпочався у 2019 році з національного відбору на Ігри Нескорених. Змагався, змагався і не зупинявся. Потрібно вірити в себе і не зупинятися на шляху до своїх мрій. У 2023 році це був мій третій відбір на Ігри Нескорених і радий, що цього року потрапив до збірної. У фіналі у Німеччині я боровся з сильними суперниками і переміг. Загалом змагання були досить напруженими. Тішуся, що моя мрія збулася і я потрапив на Invictus Games у Дюссельдорфі. Тішуся, що виборов «золото». Але ця радість не така, як би хотілося, адже в країні триває війна і свідомий, яка ситуація зараз на фронті», – зазначив «Львівській Пошті» ветеран і чемпіон Павло Лучків.

– Насамперед присвячую це «золото» Україні та воїнам, які зараз на передовій боронять нашу державу. Присвячую її людям, які вірили в мене, підтримували і мотивували. На жаль, кількох з них вже немає серед нас. Певен, що вони б також раділи цій нагороді. Дякую їм за слова підтримки мене, адже ці слова пам’ятатиму завжди: «Павле, впевнено йди до своєї мети. Працюй і ще раз працюй. Працюй, не здавайся і не опускай руки. Обрав цей напрям – йди вперед». Дякую за підтримку вже покійним Дмитру Сидоруку, Тарасу Ковалю. У Німеччині я відчував, що вони зі мною. Присвячую медаль тренерам, які в мене вірили і тренували, зокрема Костянтину Школьному, Дмитру Львовському, Лесі Шах. Щиро дякую їм! Присвячую цю медаль рідним і близьким. Дякую їм за віру в мене та підтримку. Мама радіє, що повернувся додому з медаллю. Приємно, що вона пишається мною.

– Саме так. Також і член національної збірної України Invictus Games у Сіднеї Сергій Шимчак. Вдячний за це їм! Стежив за проведенням Ігор, вболівав за нашу збірну. Вона показувала справді хороші результати. Це й надало мені натхнення займатися спортом. Найбільше сподобалася стрільба з лука. Мене кілька разів запрошували друзі піти з ними постріляти на стадіон СКА. От я й спробував, мене це захопило. І так вже з 2019-го й досі займаюся стрільбою з лука. Загалом за цей брав участь у трьох національних відборах. І ось цього разу я став членом національної збірної України Invictus Games і поїхав у Німеччину.

– Я щодня тренувався по декілька годин. Працювати потрібно багато щодня. Радію, що я впорався з поставленим завданням і з Invictus Games у Дюссельдорфі повернувся зі «золотом» додому. Змагання у день виступу тривали декілька годин поспіль. Було непросто, адже це велике навантаження. Пам’ятаю, що боліла в той день голова. Поза тим, зібрався і виступав. Був сконцентрований, сфокусований і зібраний. Під час невеликої перерви звертався до тих, кого вже немає з нами, встиг помолитися. І далі знову боровся. Дякую за потужну групу підтримки поруч! Боровся і дійшов до «золота».

– Саме так. Це титанічна праця. Це постійні тренування, віра в себе, наполегливість. Важливо перемогти себе.

– Були такі, які мене не до кінця розуміли. Були, які не вірили. Але, як бачимо тепер, вони помилися. Я серйозно поставився до стрільби з лука, постійно тренувався і не шкодую про це.

– Два рази навчально-тренувальні збори відбувались у Києві, третій – у Хорватії. На щастя, традиційно навесні пролікувався і влітку себе добре почував, тож міг інтенсивно тренуватися під час згаданих зборів. Поранення позначилось на здоров’ї, зокрема після контузії часто болить голова. Поряд з нами завжди були лікарі та психологи. Якщо були якісь нюанси, то лікарі корегували тренувальний процес. Раджу бійцям спілкуватися з психологами, адже ти можеш розповісти, що тебе турбує, отримати фахову пораду.

Тішуся, що під час навчально-тренувальних зборів знайшов багато нових друзів. Для ветеранів дуже важливим є спілкування з побратимами! 

– Звісно, було хвилювання. Це ж природно. Була велика відповідальність перед Україною та командою. Я розумів, що маю гідно представити нашу державу і національну збірну. Тішуся, що не підвів.

– Ба більше, до цього я і в баскетбол не грав. Та навчився грати в баскетбол на візку. Дійсно вчився з нуля. Звісно, це не було просто. Спочатку, аби грати в такий баскетбол, мені потрібно було навчитися їздити на візку. Також вчився грати у баскетбол. Насправді це дуже непросто. Певен: поступово людина всього може навчитися, якщо є бажання. У мене бажання було. 

Думаю, що таки впорався, якщо на Invictus Games у Дюссельдорфі був у команді, яка грала у баскетбол на візках і представляв Україну. Думаю, що не зганьбив команду. Завдяки Іграм Нескореним тепер вмію грати у баскетбол. Добре, що маю такий досвід. Важливо, що мене це навчило командної гри, а це взаємопідтримка та взаємоповага. Дякую тренерам за науку і віру у нас!

– Звісно, що донесла. Респект принцу Гаррі, що нас підтримав.

– Ігри Нескорених дуже важливі для спілкування воїнів між собою, їхньої фізичної та психологічної реабілітації. На мою думку, обов’язково варто популяризувати такі спортивні змагання серед ветеранів. Принагідно наголошу: ветеран потрібні приміщення, де можна тренуватися! 

Спорт – найкращі ліки не лише для воїнів, а й для будь-кого. Але потрібно обрати, що тобі подобається. Варто налаштуватися психологічно на «одужання», не нарікати на проблеми, не лінуватися, а працювати! Заняття спортом дуже змінює ветеранів, які свого часу зазнали поранень. Звісно, у кращий бік. 

Пораненим воїнам, які хочуть займатися спортом, насамперед потрібно повірити в себе, в свої сили і почати щось робити. Спочатку не буде все так просто, але не варто зупинятися. Крок за кроком і буде прогрес. Це непростий, але такий важливий шлях. Ніколи не здавайтеся! Працюйте, працюйте і ще раз працюйте! Пам’ятайте: у вас є ви. Якщо хочеш бути кращим, ти повинен над собою працювати. І наполегливо над собою працювати.

– Так, є різниця. Більше досвіду насамперед. Я став більш витривалим, більше фізично розвинувся. Змінився психологічно, зокрема став впевненішим у собі. Став здоровішим, покращив харчування, підтягнув тіло, а все тому, що хотів покращити стрільбу з лука. Я собою задоволений. Це все щоденна праця. Буду й надалі продовжувати тренування, адже це люблю.

– Звісно, що вірю! В Україні мужні, сміливі та героїчні захисники і захисниці, які боронять державу. Українці – дуже сильна нація! Ми, українці, незламна нація і ми переможемо! Та нам потрібно ще більше зброї для воїнів.

Цього тижня національну збірну України зустріли символічно у Львові, адже саме тут учасників відбирали на всеукраїнських змаганнях Ігор Нескорених. Навесні цього року у відборі взяли участь 223 військовослужбовці і ветерани з 24 областей України. Серед найкращих з них і сформували українську команду, яка достойно представила нашу країну у Дюссельдорфі.

На міжнародних змаганнях Invictus Games Dusseldorf – 2023 національну збірну України представляли 25 військовослужбовців та ветеранів. Invictus Games – міжнародні змагання серед військовослужбовців та ветеранів війни, які зазнали травм, поранень внаслідок виконання службових обов’язків. Завоювавши рекордні 34 медалі, українці продемонстрували кращі показники у шести видах спорту.

Цього року команда національної збірної України була представлена найбільшим складом із 25 учасників: трьох жінок і 22-х чоловіків – ветеранів АТО, чинних військових ЗСУ, учасників добровольчих батальйонів тощо.

Наша збірна брала участь у таких видах адаптивного спорту, як стрільба з луку, легка атлетика, велосипедний спорт, паверліфтинг (жим лежачи), веслування на тренажерах, волейбол сидячи, плавання, настільний теніс, баскетбол на візках.

Найуспішнішими видами спорту для української збірної стали веслування на тренажерах (11 медалей), плавання (9) та стрільба з лука (5). 

Загалом здобули медалі (особисто та в командних змаганнях): Олександр Маковей, Микола Заріцький, Володимир Товкис, Назар Вознюк, Юлія Шевчук, Павло Лучків, Володимир Гера, Максим Дмитраш, Максим Зубов, Іван Молдун, Олег Должок, Олександр Пономарьов, Євгеній Кірейонок, Ігор Дерман, Юлія Паєвська, Віталій Бородавка, Дмитро Полов’ян, Олександр Будько, Ярина Аліманова, Вадим Мазніченко.

Найтитулованішим представником збірної став військовослужбовець ЗСУ Назар Вознюк, який заробив шість медалей: чотири «золота» та два «срібла» в плаванні й веслуванні на тренажерах.

«Invictus Games – 2023 надихають нас на продовження боротьби проти російського агресора, за свободу і незалежність України. Дякую нашим партнерам за підтримку! України обов'язково переможе, і ці Ігри вже є частиною нашої перемоги!» – зазначила Юлія Лапутіна. 

«Коли засновник змагань, принц Гаррі, стає на коліно, щоб поспілкуватися з представниками української збірної, – це величезна повага і честь. Весь цивілізований світ на нашій стороні й весь цивілізований світ знає, яку ціну ми платимо за війну. Не ми її почали, але ми обов’язково переможемо», – зазначив очільник Львівщини Максим Козицький.

«Кожен з нас мав непрості моменти в житті й знає, що найважливіше – перемогти самого себе. Ви щодня перемагаєте себе, обставини і йдете вперед. Ви для мільйонів українців є прикладом. Ви – герої сьогоднішнього часу, які йдуть вперед, незважаючи ні на що, тому для мене велика честь сьогодні бути разом з вами. Ваш шлях починався з відбору у Львові, і для Львова велика пошана зустрічати вас зі світових змагань з такою кількістю медалей», – акцентував Андрій Садовий, міський голова Львова.

Invictus Games – це коли на змаганнях найважливіше не «золото», а дух нескореності та побратимства. Це коли змагаєшся проти себе вчорашнього і перемагаєш не іншого учасника, а власне тіло. Кожна медаль, отримана на Invictus Games, – це про історію неймовірної мужності та сили, яка надихає інших. 

Загалом у змаганнях Ігор Нескорених – 2023 у Німеччині взяли участь 600 учасників із 22 країн, зокрема із України, США, Німеччини, Австралії, Бельгії, Канади, Франції, Великої Британії, Ізраїлю. 

Invictus Games започатковані у 2014 році принцом Гаррі та вперше були проведені у Лондоні (Великобританія). У них взяли участь близько 300 спортсменів з 13 країн, які воювали разом зі Сполученим Королівством у останніх військових кампаніях.

Україна вперше долучилась до Ігор Нескорених у 2017 році, дебютувавши на змаганнях у Торонто (Канада). Другі для наших спортсменів Ігри відбулись в австралійському Сіднеї (2018 рік). У травні 2020 року захід мав відбутися у Гаазі, проте у зв’язку карантинними обмеженнями був перенесений на 2021, а пізніше на 2022 рік. Зрештою, у квітні 2022 року українська збірна виступила у Гаазі (Нідерланди). 

фото: пресслужба ЛМР (Роман Балук), ЛОВА,
Управління молоді та спорту ЛОВА, Мінветеранів