У Львові у Будинку воїна працює представництво Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Регіональною координаторкою на Львівщині є волонтерка, психологиня, керівниця Першого жіночого ветеранського простору «Рехаб» Марія Петришин. Українці, які втратили зв’язок з рідними через війну, можуть до неї звертатися по допомогу. 

У представництві приймають запити від рідних зниклих, консультують щодо алгоритму дій і передають дані в аналітичний підрозділ Офісу Уповноваженого. «Ми допомагаємо родинам наших захисників, зокрема юридично й психологічно. Також ці родини можуть отримати безкоштовну медичну допомогу. Будинок воїна – це те місце, де вислухають, почують, підтримають, допоможуть і підкажуть», – зазначає «Львівській Пошті» Марія Петришин.

Найбільший запит серед звернень родин – це отримання юридичної консультації. Також не менш важливою є психологічна підтримка. Регіональне представництво постійно проводить для рідних тренінги, залучає до цього волонтерські організації та міжнародних донорів.

«Наразі люди найбільше звертаються по юридичну консультацію. Багато з них втратили годувальника, тож серед актуальних питань – соціальні гарантії», – говорить регіональна координаторка Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Марія Петришин.

«Особливу увагу приділяємо захисникам та їхнім родинам. Це і співпраця з державними секторами, ветеранськими просторами, іншими громадами, участь у міжвідомчій робочій групі з вдосконалення правозастосовної та нормотворчої діяльності у сфері правового та соціального захисту осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та  діяльність в сфері реформування національного законодавства щодо проходження реабілітації чинними військовослужбовцями та ветеранами», – говорить співрозмовниця.

У Будинку воїна родини зниклих безвісти мають можливість відвідати безоплатні групи самодопомоги, групи психологічної підтримки, заняття з йоги та арттерапію. «Організовуємо майстер-класи для дітей та дорослих та поїздки Львівщиною. Це все значно допомагає покращити емоційний стан родин зниклих безвісти», – зазначає Марія Петришин.

– Так, за плечима рік роботи. Непростий рік. За цей час дуже багато родин воїнів звернулися до нас, у Будинок воїна, що у Львові на вулиці Тараса Бобанича «Хаммера», 1-а. Це щодня праця, щодня дзвінки – і рано вранці, і пізно ввечері, і вночі. Родини знають, що до мене можна телефонувати і в суботу-неділю. Вислухаю всіх! Подяка команді, яка разом зі мною працює! 

Крайній рік засвідчив: ти дуже живеш родинами зниклих безвісти, їхніми історіями, хвилюваннями. Ці родини стають тобі близькі. Є дуже багато сімей, з якими сильно зріднилася, заприятелювала. Ці родини нам довіряють, вони свідомі, що в Будинку воїна їх вислухають, розрадять, порадять, що і як далі робити.

Ці люди мають куди прийти, де їх почують! У нас вони зустрічають такі ж родини, як і вони. Будинок воїна – це майданчик для спілкування родин зниклих безвісти воїнів, місце, де вони можуть поділитися своїми думками.

– Багато. В Україні війна. Я не маю права озвучувати цифри. Це воїни з різних підрозділів. Немає підрозділу, де б не було зниклого безвісти. На жаль. Коли закінчиться війна, від побратимів почуємо багато різних історій, героїчних історій. Україна матиме багато прикладів, на які треба рівнятися. 

Коли ти щодня з родинами зниклих безвісти, а водночас у Львові танці, веселощі, переповнені бари… Це як два різні світи. Хоча й самі воїни кажуть, що ми тут на передовій, аби ви вдома могли почуватися у безпеці. Все ж певна: у всьому має бути міра. Мовиться не про те, що люди не мають відпочивати, мають мати ресурс, мають пам’ятати про дітей. 

Поза тим, відпочити і набратися ресурсу – це не означає увімкнути гучно музику і веселитися. Все має бути в міру. Адже поруч є люди, які щодня хвилюються, плачуть, їм дуже боляче. Це вкрай боляче, коли мама місяцями розшукує свого сина, дружина – чоловіка. Мовиться про культуру людей, шану та подяку мужнім і сміливим воїнам, які стали на захист України!

– 65-70% осіб – це ті, які перебувають у полоні, 30-35%, на жаль, є загиблими. 

– Це мами, дружини та діти бійців, які зникли безвісти, перебуваючи на фронті. Це жінки різного віку. Є багато жінок похилого віку. Є люди, які не можуть до нас приїхати, бо хворіють. Є жінки, в яких вдома маленька дитина чи двоє дітей, яких немає на кого залишити. З такими жінками працюємо дистанційно. Всі ці родини з Львівщини. 

У перші місяці моєї роботи як регіональної координаторки на Львівщині представництва Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, наприкінці дня я зачиняла двері в кабінет і починала плакати. Плакати від болю, від історій родин, які до щему в серці. Приходять мами, в яких зник безвісти єдиний син. Син, який був світлом і великою підтримкою для мами. Це велика трагедія для цих жінок. Жінок, які потребують підтримки, психологічної підтримки, розради, поради. Ці родини перебувають у великому стресі. 

Всім родинам пояснюємо докладно всі юридичні аспекти. Пояснюємо їм алгоритм дій і кроків.

Юридичний супровід цих людей є вкрай важливим, адже вони зараз у відчаї й не можуть з усіма подробицями розібратися самостійно. Саме тому ми всіляко сприяємо їм у цьому.

Насамперед потрібно звернутися до Національної поліції України і написати заяву про зникнення. Потім слідчий скеровує на ДНК-тест. Потрібно звернутися до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

– Насамперед це психологічна допомога – психологічні консультації. Мовиться про індивідуальні та групові. Всі ці консультації у нас були, є і будуть безоплатними. Це і групова психологічна терапія, і арттерапія. Це групи самодопомоги. 

Також ми співпрацюємо з медичним центром NOVO. Мовиться про надання безоплатної медичної допомоги для родин зниклих безвісти за особливих обставин. Зокрема, ці родини мають можливість отримати безоплатне медичне обстеження. Згідно з домовленістю, тепер сім’ї з Львівщини зниклих за особливих обставин можуть отримати безоплатний медичний огляд. Насамперед це КТ, МРТ, УЗД, ендоскопія та консультації. Скористатися послугами можуть рідні першої лінії споріднення – батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені. 

– Потрібно мати зі собою певний пакет документів: копію паспорта, ідентифікаційний код, витяг з наказу про те, що особа вважається зниклою безвісти. Якщо ж родич проходитиме КТ чи МРТ, тоді додатково скерування від лікаря, де зазначено попередній діагноз, вид діагностики та ділянку або ділянки обстеження. Якщо обстежуватимуть дитину, до документів когось із батьків додається свідоцтво про народження чи паспорт дитини.

– Такі поїздки є можливістю хоч трохи відволіктися. Це, власне, про ресурс. Жінки у захваті від культурної спадщини Львівщини! Є багато таких, хто і не їздив у такі мандрівки. Жінкам дуже цікаві такі поїздки. Ми попередньо анонсуємо, коли і куди плануємо ту чи іншу поїздку. Жінки зголошуються, ми їх реєструємо. Вже було декілька таких поїздок. 

Скажімо, у нас була цікава та пізнавальна поїздка Дрогобиччиною. Відвідали церкву святого Юрія – дерев’яну перлину Галичини, помолилися за наших Захисників та полеглих Героїв. Прослухали цікаву екскурсію в історичному відділі музею «Дрогобиччина». Побували у криївці УПА, дізналися багато цікавого про Захисників України від УПА і до Небесної Сотні та сучасних Героїв, які віддали своє життя, захищаючи Україну.

Також побували у Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі». Там не лише ознайомилися з музейними експонатами архіву Івана Франка, але й з артефактами, пов’язаними із історією Нагуєвич та околиць, зокрема автентичними давніми рукописами, предметами сакральної культури та етнографії. У батьківській садибі хранителі музею зберігають речі, яких торкалась і рука Івана Франка – це книжки, за якими він навчався, сервіз, який він подарував на весілля своїм родичам під час відвідин села, обідній стіл родини, ікони, фотокартки молодого Франка. До нас доєдналося понад 50 жінок. 

– Так, ми організували сплави на каяках на озері Наварія, що поблизу Львова. Це дуже припало до душі жінкам! Це була прекрасна терапія, прекрасна атмосфера. Плануємо аналогічні сплави на каяках. Спочатку плаваємо, опісля у нас арттерапія. Що робимо? Малюємо емоції. Це дуже важливо і проговорювати, і малювати емоції. Кажемо жінкам, що потрібно черпати сили далі йти, рухатися і жити. Вода, вогонь, природа завжди додають сил та енергії людям, тому такі поїздки є важливими для цих родин.

Це чудовий спосіб розслабитись, обмінятися своїми думками й надіями. В умовах війни, коли родини постійно хвилюються за своїх близьких, – це можливість насамперед стабілізуватися. Це чудова можливість насолодитися природою, активно провести час у дружній атмосфері та обмінятися один з одним позитивною енергією. А ще це відмінний спосіб зняти стрес! 

Дякуємо нашим партнерам KAVA – твій формат відпочинку за неймовірні емоції.

– Так. Є жінки, чиї чоловіки перебували в полоні й вже повернулися додому. Є жінки, чиї чоловіки були зниклими безвісти, а тепер вони знайшлися у полоні. Вони також продовжують приходити у Будинок воїна. Є жінки, чиї чоловіки, на жаль, загинули, і вони також до нас приходять. Жінки у нас тримаються разом, спілкуються, їздять на сплави на каяках. Тут жінки знаходять жінок, які є близькими за духом, які цілком зрозуміють твою проблему і хвилювання.

– На жаль, є такі історії. Закликаю до аферистів не звертатися! Потрібно звертатися лише до державних уповноважених з цього питання органів. Українцям потрібно пам’ятати про інформаційну безпеку в соціальних мережах. Є люди, які через своє горе потрапляють на гачок шахраїв, які виманюють у них чималі суми. Важливо пам’ятати про безпеку і не видавати в соцмережах зайву інформацію про свого близького родича. Бо це безпека його життя. 

На жаль, соцмережами досі продовжують поширювати фото зниклих безвісти осіб зі вказаною персональною інформацією про них. Зокрема, родичі у відкритий доступ виставляють дані військових частин та звань зниклих безвісти осіб.

Публікуючи інформацію про своїх рідних у соцмережах, ви фактично передаєте всі дані в руки ворога.

Також цією інформацією користуються шахраї, які наживаються на чужому горі. Правоохоронними органами неодноразово зафіксовано факти вимагання коштів за передачу тіл.

Жодних коштів за повернення тіл держава з родин не бере. Якщо хтось пропонує вам повернути людину за винагороду, терміново звертайтеся до Національної поліції.

– Кожна історія є непроста, кожна болить. Загинув боєць, і по його тіло пошуковці їздили на деокуповану територію України. Коли тіло повернули додому, його дружина плакала і щиро дякувала. Дякувала, що вона зможе вдома поховати чоловіка воїна і матиме куди приходити на могилу. Ця історія до щему.

Родини зниклих безвісти за особливих обставин повинні в обов’язковому порядку пройти процедуру відібрання генетичного матеріалу.

Наявність у базі ДНК-профілю кровного родича зниклої безвісти особи може прискорити процеси пошуку та ідентифікації.

Для відібрання ДНК вам слід звернутися до слідчого, який внесе постанову про відбір зразків біоматеріалу та призначення експертизи для виділення ДНК-профілю.

Щоб здати біологічні зразки, родичам потрібно мати з собою паспорт, для дитини – свідоцтво про народження. Процедура відібрання матеріалу проводиться безоплатно.

У разі виявлення збігів, про це інформує орган, який призначив експертизу, та проводить досудове розслідування. Далі відбувається інформування родичів загиблої особи.

З метою отримання інформації щодо перебігу розшуку зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту та проведення ДНК-ідентифікації можете звертатися за телефоном гарячої лінії у Львівській області:

– (096) 321-28-58 (експертна служба ВМС);

– (068) 236-28-83 (Національна поліція України).