Щоб віддати всі борги, Львову доведеться один рік… не жити

Загальна сума боргів Львова невдовзі може сягнути річного бюджету міста - 1,5 мільярда гривень! Посадовці увійшли в раж і готові брати все, що дають. На останній передвакаційній сесії міські обранці дозволили чотирьом комунальним підприємствам Львова взяти ще 433,8 млн грн кредиту. ЛКП "Львів­електротранс" і ЛКП "АТП1339" хочуть отримати в Європейського банку реконструкції і розвитку кредит у 38 млн євро. Депутати дали "добро" на позичку в Ощадбанку 31 млн грн й ЛМКП "Львівтеплоенерго" та ЛКП "Залізничкомуненерго".

Беремо, поки дають

Угоду з ЄБРР про кредит у
38 млн євро мають підписати 16 липня. З них 12 млн євро інвестують у ЛМКП "Львів­електротранс". За ці гроші хочуть оновити парк трамваїв, інфраструктуру трамвайного сполучення, модернізувати депо та інше. 26 млн євро піде на автодорожнє підприємство АТП1339, яке стане єдиним утримувачем і замовником ремонту львівських доріг. За ці кошти реконструюватимуть вулиці вздовж трамвайних ліній № 2 і № 6. Проект триватиме три роки. За словами Сергія Кіраля, начальника управління зовнішньоекономічних відносин ЛМР, курируватиме його реалізацію (зокрема, оголошуватиме тендери, обиратиме фахівців та контролюватиме процес) консалтингова фірма, яку обере ЄБРР.

38 млн євро за сьогоднішнім курсом 10,60 грн/євро це - 402,8 млн грн. Відсоткову ставку посадовці наразі не оголошують. Сергій Кіраль заявив "Пошті", що це комерційна таємниця.

- Базис відсоткової ставки розраховується на основі Міжбанківської ставки Єврозони (Euribor). Ставка залежатиме від того, які суми і з якою періодичністю братимуть ці підприємства, - додав він. За словами ж Андрія Стецьківа, голови постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету ЛМР, ставка становитиме приблизно 7% річних. Кредит підприємства мають погасити до 12 березня 2019 року. За невчасне погашення нараховуватиметься ще плюс два відсотки. Гроші віддаватимуть КП, причому "Львівелектротранс" - традиційно збиткове, а прибутковість АТП1339 залежатиме від замовлень робіт міськрадою. Міська ж рада є гарантом їхніх зобов'язань перед ЄБРР.

Ще 31 мільйон гривень кредиту в Ощадбанку беруть "Львівтеплоенерго" та "Залізничтеплокомуненерго". Порадив це зробити Кабмін, оскільки до 1 вересня потрібно розрахуватися з ДК "Газ України" за спожитий газ. Це приблизно половина коштів, які підприємства заборгували за газ. Відсоткова ставка становить 18,5% річних, термін кредиту - три роки. Половину відсоткової ставки погашатимуть з держбюджету. Решту повертатимуть підприємства. Загалом "Львівтеплоенерго" заборгував за газ перед ДК "Газ України" 66 млн грн, а "Залізничтеплоенерго" - 6,5 млн грн. Звідки вони віддаватимуть і кредити, і гроші за поточний газ, наразі важко уявити, адже борги за теплопостачання лише зростають. Натомість Юрій Голець, директор департаменту ЖКГ ЛМР, запевняє, що міськрада активно працюватиме з мешканцями. Адже львів'яни завинили за тепло понад 100 млн грн, що достатньо для погашення всіх боргів.

Кредитна історія міста

Наразі, за наймінімальнішими підрахунками, місто вже має 582,6 млн грн кредитних зобов'язань. Перший кредит 24,24 млн дол. США у 2006 році взяло ЛКП "Львівводоканал" у Світового банку на цілодобове водопостачання. Протягом 20 років підприємство має сплачувати по 2 млн дол. США щороку тіла і відсотків позики.

Наступною була муніципальна позика Львова. Під гаслом "Відремонтуємо всі дороги в місті!" міськрада на чолі з Андрієм Садовим 2007 року вийшла на ринок цінних паперів з облігаціями на суму 92 млн грн. Позику брали двома траншами: перший - 50 млн грн викупив ВАТ АКБ "Львів" під 9,45%, а наступні 42 млн грн викупив ВАТ "ВіЕйБі Банк" під 9,95%. Ці кредити місто віддаватиме до 2012 року, за цей час має сплатити загалом
44,6 млн грн відсотків. ЛКП "Львівсвітло", щоб поліпшити освітлення міста, позичило в Українській державній інноваційній компанії на чотири роки 22 млн грн. За користування кредитом воно має заплатити майже 2,5 млн грн.
Торік міська влада раптом зрозуміла, що інвестора на будівництво стадіону немає і не буде, тож почала активно шукати гроші самостійно. Криза внесла корективи, тож покупця на муніципальні облігації у 200 млн грн у 2008му не знайшлося. Лише навесні цього року під натиском Президента "Укрексімбанк" викупив львівські облігації, але вже на 300 млн грн і під 20% річних. У Ратуші сподіваються, що оскільки банк державний, то пізніше борги спишуть... За словами Олега Іщука, директора департаменту фінансової політики ЛМР, наразі місто отримало за ці облігації лише 100 млн грн. З цих грошей 18 млн грн сплатили за роботи на стадіоні - решту, ймовірно, покладуть на депозит в один з банків. Ще 200 млн грн банк надасть, щойно у міста виникне потреба.

Віддаватимуть цей борг львів'яни, але вже за іншої влади...

"Світле" майбутнє

Отож, уже зараз львів'яни працюватимуть на міські борги щонайменше до 2021 року (коли "Львівводоканал" має завершити сплату кредиту Світовому банку)... Доти місто віддаватиме у рахунок погашення всіх боргів лише відсотків від 3060 млн грн щорічно. Найважчими будуть 2012 - 2014 роки, коли Львову доведеться гасити борги за муніципальними позиками: 92 млн грн у 2012 році і 300 млн грн у 2014 році. А в 2019 році місто має віддати 38 млн євро ЄБРР. Чи будуть в міста тоді такі гроші, не відомо.

Насторожує те, що вже сьогодні на потреби боргів міська рада перекидає гроші з інших статей видатків. Зокрема, щоб заплатити 10 млн грн за обслуговування перших 100 млн грн, які надійшли з "Укрексімбанку", зменшили видатки на придбання техніки для комунальних підприємств (5,4 млн грн), на благоустрій міста (123 тис. грн), на виконання антикризових заходів (3,476 млн грн) та на компенсацію пільгового проїзду учнів і студентів в електротранспорті (1 млн грн). Цікаво, що остання позиція скорочення суттєво погіршить фінансовий стан ЛКП "Львівелектротранс", для якого, водночас, мають намір брати інший кредит. Права рука дає - ліва забирає?

А ЛМКП "Львівводоканал" досі не може виконати зобов'язання за позикою за минулий рік.

- За 2008 рік підприємство не погасило понад 300 тис. дол. зобов'язань. Станом на 1 червня цього року ми мали 2 млн дол. неоплачених зобов'язань. Коштів, щоб повернути тіло кредиту підприємство не має, - стверджує Василь Попович, голова комісії інженерного господарства ЛМР.

Схожі проблеми, але в значно менших обсягах, мало й ЛКП "Львівсвітло". При цьому рівень ризику валютних кредитів і надалі залишається високим, адже позику погашають у гривнях за курсом валют, чинним на момент сплати. Торік восени ЛМКП "Львівводоканал", спізнившись з оплатою позики на тиждень через бюрократичну тяганину під час перерахунку коштів, додатково втратив на різниці курсу 23 тис. дол. США.

Майна достатньо?

Водночас міські посадовці запевняють: Львів має достатній майновий ресурс, щоб перекрити всі зобов'язання. Земля і майно територіальної громади міста - єдиний шлях наповнення бюджету розвитку, звідки власне і погашатимуть кредити, оскільки, згідно із законодавством, із загального фонду бюджету на ці цілі можна витрачати лише 10%. Наразі ж наповнення бюджету розвитку бажає кращого.

За словами Андрія Стецьківа, наразі надійшло лише 2 млн грн від продажу землі (із запланованих 90 млн грн) і 25 млн грн від продажу майна (із запланованих 148 млн грн). Тобто, ймовірно, що коли міській раді "припече" віддавати кредити, ті, хто опиниться у потрібному місці й у потрібний час, зможуть придбати землю й нерухомість у Львові за півдарма.

- Мабуть, цього року статтю доходів від продажу майна буде перевиконано, однак ця сума не перекриє недобір від продажу землі. Тож на кінець року, за найоптимістичнішими прогнозами, бюджет міста отримає за майно і землю 210 млн грн, - резюмував Андрій Стецьків.
Можливості до збільшення кредитів міста наразі виглядають безмежними. Адже торік між міською радою і "Укрексімбанком" підписано меморандум про можливість відкриття кредитної лінії на 1 мільярд гривень (!), а з Європейським банком реконструкції та розвитку укладено попередню угоду про залучення 50 млн євро (наразі взяли лише 38 млн євро) на розвиток інфраструктури до Євро­2012. Також місту пропонують ще кілька кредитів для теплопостачальних підприємств. Навряд чи можливості міста до повернення цих кредитів будуть такими ж безмежними.

Тим часом криза вже більш ніж прозоро натякнула, що чекає на суспільство, яке звикло жити в кредит...