На утилізації грибовицьких гудронів можна заробити. Однак спершу треба вкласти кошти

Менше як за рік Грибовичі можуть позбутися гудронових озер - одного з найнебезпечніших забруднювачів довкілля. Проблему, про яку говорять уже понад десять років, обласні та міські посадовці нарешті обіцяють вирішити. Однак каменем спотикання може стати фінансування утилізації гудронів.

Так звані "гудронові озера" на території Львівського полігону твердих побутових відходів, а також біля нього, ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" почало заповнювати ще в 1960х роках. Максимальне навантаження на них припадає на 1980 -1990ті роки. При цьому, за словами науковців, відходи зливали без дотримання належних сучасних екологічних вимог.

Із 1999 року, коли виробництво на заводі фактично припинилося, кислі гудрони з амбарів­накопичувачів майже не вивозили. Сьогодні на території полігону та поблизу є п'ять гудронових озер, які, за підрахунками екологів, містять близько 200 тонн небезпечних речовин. Згідно з висновками науковців ВАТ "Геотехнічний інститут", гудрони мають негативний вплив на підземні та ґрунтові води. За останні два роки екологи зафіксували витік щонайменше 20 тисяч кубічних метрів гудронів під землю.

- Спільна комісія з представників міста, області та сільських рад Малехова та Грибовичів ознайомилася з реальним станом справ і виробили стратегію, що треба робити для утилізації гудронів, - розповів "Пошті" Михайло Казимир, начальник управління екології та благоустрою ЛМР. - ВАТ "Львівський дослідний наф­томаслозавод", а точніше його арбітражний керівник, має знайти ліцензійну організацію, яка проведе екологічну експертизу амбарів­накопичувачів кислих гудронів. Вона має показати стан цих рукотворних озер, їхню небезпеку для довкілля та людей і шляхи виходу із ситуації.

Рішення ухвалили, але як скоро вдасться його реалізувати, поки що не відомо. Адже зараз завод не має на це грошей, ба більше - нині триває процедура банкрутства заводу і всі рахунки установи заморожено. Посадовці сподіваються, що після офіційного оголошення банкрутства та продажу майна кошти в заводу таки з'являться. Якщо, звісно, борги не виявляться більшими, ніж вартість майна. Можливо, гроші на експертизу виділить міська чи обласна влада. Однак наразі серйозно це питання не обговорюють.

За словами Михайла Казимира, після того, як проведуть екологічну експертизу, потрібно виготовити проект та розпочати утилізацію гудронів. За словами науковців, на виготовлення проекту знадобиться приблизно два місяці і ще три - на його реалізацію.

Сьогодні науковці та екологи розглядають два варіанти утилізації гудронів. Перший - вивезти їх на спеціалізовані заводи у Східній Україні, другий - утилізувати на місці, для чого спорудити спеціальну установку. Хто і за які гроші це робитиме - не відомо. Водночас, ці гудрони можуть принести ще користь та гроші. З них пропонують виробити або високоякісні мастила, які будуть паливом для котелень, або сировину, яку використовують під час асфальтування.

- Є кілька структур, які готові провести утилізацію за власні кошти, але за умови, що гудрони їм віддадуть безкоштовно. У цьому є комерційна складова, адже переробка відходів у всьому світі - це бізнес, - розповів пан Казимир.

Щоправда, завод не надто поспішає віддавати свою власність задарма. Ба більше, поки що він цього просто не може зробити. Адже зараз завод зможе розпоряджатися лише частиною гудронів. Більше половини гудронів нині є заставою в одному із запорізьких банків та в одному київському ТзОВ. Тож спершу завод змушений буде повернути цим структурам заборговані кошти, і лише після цього їм повернуть гудронові озера. Наскільки це може затримати процес утилізації, прогнозувати не береться ніхто.

Водночас утилізація гудронових озер на практиці означатиме і вирішення ще однієї проблеми - пошуку додаткової території для складування твердих побутових відходів. За словами Юрія Гольця, директора департаменту житлово­комунального господарства ЛМР, вивільнення території п'яти гудронових озер допоможе продовжити термін експлуатації Грибовицького сміттєзвалища ще на п'ять років. Щоправда, чи погодяться на таку заміну жителі навколишніх сіл, які мріють про закриття полігону?