Конституція для Львова
Завтра, 10 липня, о 12.00, у Львівській міськраді відбудуться громадські слухання "Проекту Статуту територіальної громади". Статут громади є основним нормативноправовим актом міста. У ньому визначаються поняття та права членів громади, вказуються основні характеристики міста, дата святкування Дня міста, основні положення про місцеві ініціативи, громадські слухання у Львові тощо
Завтра, 10 липня, о 12.00, у Львівській міськраді відбудуться громадські слухання "Проекту Статуту територіальної громади". Статут громади є основним нормативноправовим актом міста. У ньому визначаються поняття та права членів громади, вказуються основні характеристики міста, дата святкування Дня міста, основні положення про місцеві ініціативи, громадські слухання у Львові тощо. Новий проект статуту містить 11 розділів, які поділені на 77 статей та 7 додатків. За інформацією пресслужби міськради, документ отримав позитивні рецензії юридичного факультету ЛНУ ім. І.Франка, а також Львівського регіонального інституту Академії державного управління при Президентові України.
- Новий проект Статуту територіальної громади є дуже важливим кроком для міста. Він створює засади для кращої роботи органів місцевого самоврядування, забезпечує відкритість у діяльності міськради та прописує чітку і певним чином спрощену процедуру подання громадських ініціатив, - певен Ігор Заєць, доцент ЛНУ ім. І.Франка, кандидат юридичних наук.
Окрім цього, факт прийняття статуту м. Львова має стати каталізатором розвитку міської культури загалом та окремих її складових (політичної, економічної, наукової). Над розробкою проекту статуту працювала спеціально створена робоча група на чолі зі секретарем Львівської міськради Володимиром Квуртом. До її складу увійшли 23 особи - представники всіх фракцій депутатського корпусу міськради, виконавчих органів ЛМР, громадських організацій та науковці.
| Суб'єктивний погляд | |
|
Ігор Микитин, |
Любомир Зубач, |
|
– Насамперед Статут територіальної громади потрібен для міста, як Конституція для держави. Його прийняття – це крок до громадянського суспільства та демократизації. Фактично це вольності, які має громада. Свого часу, а це до 1939 р., Львів мав свій статут. За каденції міського голови Василя Куйбіди депутатський корпус Львівської міськради ухвалив статут, який зареєстрували в управлінні юстиції. Однак цим документом не користувалися. Як то кажуть, уміли зробити, але не вміли подати. До розробки теперішнього проекту статуту долучилося дуже багато фахівців. Тішить, що активно приєдналися і громадські організації. Зпоміж новацій, згідно з проектом статуту, є бажання ввести у Львові посаду омбудсмена. Утім є питання, чи це нині технологічно можливо зробити. Скажімо, як його обирати, хто б це мав бути – юрист чи громадський діяч. З іншого боку, в Україні діє інститут Уповноваженого з прав людини і вже є представники в регіонах. |
– Це консолідований документ, і прогнози щодо його прийняття оптимістичні. У фракціях депкорпусу заперечень чи застережень не було. Із вересня проект статуту буде винесено на розгляд депутатських комісій, а потім і на голосування. Його прийняття матиме практичне застосування. Важливим пунктом документа є й те, що у новому статуті вперше детально описано процедуру проведення загальних зборів, громадських слухань та вимоги щодо звітування посадових осіб міськради. Також уперше до статуту додаються графічні додатки з межами міста, історичного ареалу та зображення символіки міста. |
