Свято-Успенська Унівська Лавра – один із чотирьох в Україні і єдиний в УГКЦ монастир, що має статус лаври. Саме тут 28 серпня святкують храмовий празник. 

Що відвідати: монастирська церква Успіння Пресвятої Богородиці, дерев’яна церква блаженних Климентія і Леонтія, Унівська чудотворна ікона, копія Туринської плащаниці, піднятись на Чернечу гору.

Крехівський монастир святого Миколая – пам'ятка архітектури національного значення XVII — XVIII ст.

Що відвідати: монастирська церква Преображення Господнього, дерев’яна церква Покрову Пресвятої Богородиці, Крехівська чудотворна ікона Богородиці та св. Миколая, фортифікаційні мури, в’їзна брама та вежа – дзвіниця, цілюще джерело Богородиці, скельно-печерні комплекси.

Страдч – це відпустовий Марійський паломницький центр, святиня УГКЦ.

Що відвідати: Успенська церква, страдецькі печери, могила блаженного священномученика Миколи Конрада, хресна дорога на Страдецькій горі.

Лаврів – лаврський монастир ордену василіан знаходиться у передгір’ях Карпат

Лаврів – лаврський монастир ордену василіан знаходиться у передгір’ях Карпат. Обитель існувала ще за княжих часів, а у 1292 році отримала грамоту від князя Лева Даниловича. Кажуть, що у стіні мурованої каплиці знайшли його домовину.

Що відвідати: церква св. Онуфрія, кутова вежа – дзвіниця.

Тустань - середньовічна наскельна фортеця-град і митниця XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах. . Серед лісу височіють величні урвисті скелі висотою до 50 м. Захисники цієї фортеці на протязі довгого часу чинили опір татаро-монгольським завойовникам. У скелях вирубані гроти, підземні ходи, колодязі.

Розташування: 49.191618, 23.409689

Вхідний квиток: 85 грн повний, 45 грн пільговий

Стільське городище – середньовічне городище розташоване вздовж східних околиць сіл Стільсько, Дуброва та Ілів Тростянецької ОТГ. Засноване у VII столітті. В цей час місто населяло близько 45 тисяч мешканців. 

У скелі вирубані печери де, здавна жили люди. Поруч розташований Камінь-Дірявець, який використовувався давніми слов’янами в якості храму. Там горів вогонь та складались пожертви. Вважається, що Камінь у давнину служив храмом Сонця.

Розташування: 49.514447, 24.076481

Вхідний квиток: безкоштовно

Грот Прийма – поселення неандертальців, яке було знайдено на території України, і є пам’яткою археології європейського значення. Він має три рівні, на двох верхніх розташовані маленькі печери, з яких відкривається живописний вид на сусідній каньйон. Саме у цих печерах у 2004 році і були знайдені рештки праісторичних істот.

Розташування: 49.504434, 24.000279

Вхідний квиток: безкоштовно

Ямельницькі скелі – довкола села Ямельниця розташовані декілька скельних комплексів. Кожен із них має свою назву "Пищик", "Шиятий", "Кикошів", "Стіна" чи "Юшкова Яма" – одні із найбільших та найзагадковіших каменів, які об’єднані у цілий скельний комплекс.

Розташування: 49.16973, 23.476205 (координати с. Ямельниця)

Вхідний квиток: безкоштовно

Княжі скелі - група скель, що височіють над долиною р. Стрий. Розташовані на околиці села Тишівниця. Максимальна висота скель — 42 м. Комплекс складається із трьох скель - Княжа скеля, Ярославна і Ханська. Зі скелі Ярославна відкривається чудовий панорамний вигляд на долину річки Стрий. Мандрівка сюди ідеально підійде для любителів гірського туризму та альпінізму.

Розташування: 49.096407, 23.610755 

Вхідний квиток: безкоштовно

Медова печера - геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована у східній околиці Львова, неподалік вулиці Медової Печери. Назва походить від жовтуватого, наче мед, кольору вапняку, в товщі котрого утворено зали. Загальна довжина ходів — близько 56 м, середня висота — 4,5 м, середня ширина — 8,5 м. Складається з двох великих залів, з'єднаних вузьким проходом. Стіни подекуди вкриті кіптявою від смолоскипів, у 2-й залі можна побачити природний колір печери. Ці дві зали є відкритими та легкодоступними для відвідувачів, проте часто туристи залишають тут після себе сміття.

Крехівські печери - розташовані неподалік від Крехівського монастиря на території парку «Розточчя». Їх заснували в 1590 р. чернці Києво-Печерської лаври Йоіл та Сильвестр. Монастир складається з двох частин – печерної церкви та житлової печери. Приміщення розташовані на висоті у товщі каменя і дістатись туди можна за допомогою драбини. Дорогою, у лісі, можна зробити зупинку біля джерела та освіжитись джерельною водою. 

Печерний монастир у Страдчі – пам’ятка природи місцевого значення, розташований за двадцять кілометрів від Львова поблизу с. Страдч. В ХІ столітті двоє ченців поселилися у видовбаній у піщаному пагорбі невеличкій печері. Невдовзі до них приєдналися інші ченці, а заснований ними підземний монастир став другим за значенням після Києво-Печерської лаври у давній Русі. Загальна довжина ходів — понад 270 м. Складається з вхідної галереї у якій влаштована церква. У печерній церкві є кам'яний хрест XI століття, зберігся також кам'яний стілець. Біля головної стіни — витесаний із каменю престол, за яким, у заглиблені горіло вічне світло.

Скельно – печерний комплекс в с. Розгірче - пам'ятка історії та природи. Розташований на південно-східній околиці села Розгірче, Стрийського району. Скелі використовувалися ще з язичницьких часів як місце поселення чи сховок, а перші згадки про монастир відносяться до другої половини XV ст. У товщі основного скельного масиву вибито три печери, які розташовані на двох рівнях. На першому — два приміщення, а на другому, до якого ведуть сходи — одне приміщення. Дослідники вважають нижню велику печеру житловою кімнатою, до якої примикала комора, а верхню печеру — монастирською церквою.

Миколаївські потерни – розташовані неподалік містечка Миколаїв на Львівщині. Печери – тоннелі, потерни, вирубані в пісковику в 1910-1913 рр в рамках будівництва миколаївського оборонного передмостового укріплення з метою захисту переправ через Дністер. Австрійцями було створено низку наземних і підземних оборонних споруд, які використовували як склади боєприпасів, майна та продовольства. Деякі із них були призначені для укриття гаубиць та ведення обстрілу по гірському проходу, що веде до Миколаєва.