Родина Юлії Покляцької з восьми осіб живе у катастрофічних умовах. Журналісти "Пошти" можуть підтримати мешканців підземелля лише словом. А влада? Чи не почати б реальну допомогу знедоленим саме з цієї сім'ї?

У крихітній напівпідвальній кімнаті, на пл. Князя Святослава, 6/11, живе молода родина - 23річні Юля та Юрій зі своїм трьома дітлахами: чотирирічною Лізою, дворічною Алінкою та двомісячним Дмитриком. Цю кімнатку можна було б вважати дуже тісною для багатодітної родини, якщо б тільки не знати, що у квартирі мешкає... ще й дві двоюрідні сестрички Юлі та її 73річна сліпа прабабця.

Ліжок вистачає не всім. Юрій, батько малечі, спить на підлозі. На невеличкому дивані щоночі туляться Юля з доньками. Тепер уже час від часу на простір біля маминих грудей претендує і двомісячний Дмитрик, який зазвичай спить у візочку для прогулянок. Але, очевидно, це не надовго, адже за кілька місяців візочок буде вже замалий.

Тут немає холодильника і пральної машини. У квартирі - пічне опалення, та грубка не працює. І тому, починаючи з жовтня, дуже холодно. Єдиний порятунок - калорифери, але в морозні дні вони не рятують. Тільки минулого року до квартири нарешті підвели газ.

Проте найбільшою проблемою є не крихітність помешкання, не кількість людей у ньому, а волога. Квартира настільки сира, що на стінах навіть видно краплі води і це - у сонячний червневий день.

- Як ви живете тут восени, коли Львів залитий дощами? - питаю Юлю.

- Важко. Одяг гниє, грибок - на всіх стінах, а діти не перестають хворіти.

Довга дорога в льосі

Юлину квартиру її матір продала ще тоді, коли дів­чинці було тільки сім років. Відтак дівчинка опинилася в інтернаті, бо з близьких у неї залишилася тільки старенька прабабуся. Після смерті маминого брата дівчина стала офіційним опікуном і його дітей - своїх двоюрідних сестричок 17річної Тетяни і 15річної Каріни. Ця квартира, з грибком та вологою, також не належить Юлі, оскільки записана на двоюрідну сестру.

Минулого року соціальні працівники Залізничного району (до якого належить помешкання) допомогли сім'ї стати на квартирну чергу. Тоді - загальну, бо Юля ще не була багатодітною матір'ю. Влаштували і старшу доньку до садка, а з першого липня у садочок піде дворічна Алінка.

Що знає про цю ситуацію львівська мерія? За розслідуванням "Пошти", нічого. Проте тепер нарешті знатиме. Минулого року Юля написала листа меру Андрію Садовому, в якому детально розповіла, в яких умовах виховує сьогодні дітей. У відповіді на людську драму, що надійшла з департаменту міської ради, повідомлялося, що родина перебуває на загальній квартирній черзі під номером 24 222 (!).

Після народження третьої дитини родина, де проживає вісім осіб, а прописано тільки шестеро, і в якій виховують трьох малюків, може нарешті претендувати на квартиру за пільговою чергою. Чи то пак, не на квартиру, а на номер у цій черзі. Бо на нові помешкання тут чекають понад тисячу людей. За словами Галини Мазур, начальника відділу зарахування на облік і закріплення житла Львівської міської ради, не на користь родини те, що, живучи у таких умовах, вони тільки минулого року стали на квартирну чергу. Адже дехто із львів'ян чекає у цій черзі з кінця шістдесятих років.

Пропозиція для мера

Ця сім'я - насправді одна серед десятків львівських родин, які живуть у нелюдських житлових умовах. Їхні помешкання роками офіційно визнані "непридатними для проживання", проте виділяти їм безкоштовні квартири ніхто особливо не квапиться. Але ситуація з родиною Покляцьких особлива тим, що у напівпідвальному помешканні, серед сильної вологості та грибка, живуть троє маленьких дітей, один з яких - немовля. Саме це є головною підставою для того, щоб міська влада "пришвидшилася" у пошуках нового помешкання для цієї родини зі своїх квартирних фондів.

За словами мами, діти постійно хворіють, особливо взимку. Молодша дворічна донька всю минулу зиму просто пролежала вдома через безперервні застуди, грип та ангіни. Проте Богдан Остальський, головний педіатр Львова, у коментарі "Пошті" заявив, що наразі говорити про те, що саме умови проживання є загрозливими для здоров'я дітей, не має жодних підстав. "Я поспілкувався з педіатрами, які спостерігають за цими дітьми, підняв їхні історії хвороб. Наразі діти не мають жодних хронічних захворювань. Але для того, щоб визначити, наскільки такі умови проживання можуть негативно впливати на здоров'я дітей в майбутньому, батьки мали б звернутися до санепідемстанції", - зауважив Богдан Остальський.

Батьки цього наразі не зробили, а навіть якщо й припустити, що запросять до себе санепідеміологів, то де гарантія, що після вимірів вологості повітря і сантиметрів цвілі на стінах їхній висновок буде на користь родини? А вже сьогодні очевидно, що малеча не може проживати у квартирі, де повітря насичене вологою навіть у сонячний літній день. Малюки й справді ще не мають хронічних хвороб, проте всі Юлині родичі померли від туберкульозу. А молодша двоюрідна сестра вже сьогодні перебуває в обласному дитячому протитуберкульозному санаторії.

Наразі сім'я готує документи на прийом до міського голови, де нарешті зустрінуться із Андрієм Садовим. Зважаючи на те, що він є мером усіх львів'ян, а отже, і знедолених також, "Пошта" дуже сподівається, що він знайде спосіб допомогти. І навіть якщо у Львові схожих родин десятки, то чому б не почати свою опіку саме з цієї?