– Звичайна дівчинка, що зробила надзвичайні речі. Часто люди, що стикаються з важкими хворобами і випробуваннями, у відчаї запитують себе, за що це їм. Вікторія – це відповідь на інше запитання: «Для чого це нам?» Вікторія вийняла з кожного те найкраще і найсвітліше, про що ми, може, навіть і не здогадувались. Показала, якими ми є насправді. Вона об'єднала людей з різними релігійними і політичними переконаннями, дітей і дорослих, бабусь і байкерів, священників і атеїстів, військових і пацифістів, етногурти і рок-виконавців, тих, у кого діти щойно народились, і тих, хто недавно втратив найближчих. Вона зрівняла тих, для кого благодійність є доброю звичкою, і тих, хто робить це вперше. Вікторія показала багатьом, що допомагати не боляче, а робити добро – це неймовірний кайф. БЛАГОДІЙНІСТЬ ПІД СИЛУ УСІМ! Сильним і слабким, здоровим і хворим, заможним і бідним. Знаю, що для багатьох людей за сім місяців благодійність вже стала звичкою. Після закриття дехто розпачливо казав: «Завтра день зарплати, а куди мені тепер робити внесок?» І це неоціненний здобуток. Я дуже сподіваюсь, що підтримка діток зі СМА буде тривати. В Україні тривають збори для Павлика help.Pavlik.sma, Соні help_sonia_sma та інших діток. Принцип мільйону сердець по 65 гривень далі працює і врятує інші життя. Я вірю, що за кілька років благодійність вкоріниться. Ті діти, що віддавали скарбнички і продавали тістечка на ярмарках, їздили на велопробігах чи бігли на марафоні, будуть творити нові благодійні ініціативи. А поки вони ростуть, ми будемо плекати свою прекрасну нову звичку. Дякую Богу за непохитну віру, що зібрати 50 мільйонів можливо. І нас, таких впертих у своїй вірі, з кожним днем ставало дедалі більше. Зрештою, Ірина Видра мені написала, що по нашій вірі все здійснилося. Особливо дякую тим, хто підтримував на початку – Марія Кравченко, Оля Липинська, Мар'яна Павловська, Христина Валько, Оксана Цегельська; тим, хто прийшов, коли сил вже не було зовсім і дав друге дихання – Ольга Клінова, Світлана Крижанівська-Блінова, Юрій Федечко; тим, хто не вірив, але мовчав, і тим, хто не мовчав, бо ви стимулювали довести, що це можливо. Ця неймовірна історія залишиться зі мною на все життя. Вікторіє, крихітко, ми встигли! Дякую тобі!

– Ці щасливі, добрі оченята. Збір був важким. Дуже. Це щоденна робота батьків, волонтерів, журналістів, підприємців, міста. Неймовірних батьків – Назара Полюги і Мар’яни Коцовської. Щодня мама ці місяці далеко від дому робила доні десятки вправ, попри її сльози. А тато, попри роботу, оббивав усі можливі пороги. Ви неймовірні! Жодного джекпоту. Максимальна сума, яка приходила на рахунок одним траншем – один мільйон. Кожен перерахунок – це просто ми з вами. Звичайні, добрі люди. Діти зі своїми скарбничками. Бабусі з останніми копійками з пенсій. Неймовірні підприємці. Я знаю, що в цієї крихітки все буде добре. За кілька років вона прийде з сім’єю на сімейний забіг у марафоні. Який ми їй обіцяли влітку. Бо зможе бігати. Вона виросте і зайде в сесійну залу міської ради, де наша Ольга Клінова їй це обіцяла, і сльози тоді текли рікою. Малеча виросте. І читатиме, як все місто перераховувало їй зарплату за один день 19 жовтня. А найбільше я пишаюся її сусідкою Наталією Гаврилів, яка вперто писала пости, які назбирували 20 лайків. Вона знала, що ці гроші сама не збере. Але знала, що знайде людей, які разом з нею це зроблять. І знайшла таких тисячі! Я дуже пишаюся нашим містом. І людьми в ньому. Просто плачу. Сьогодні – від щастя.

– Це подія десятиліття у Львові! Які ж наші Люди чудові! Львів – найблагодійніше місто України! Кошти для Вікторії зібрано! Без лотерей і великих сум від можновладців! Мільйонами людей, що бажали досягнути Евересту у 50 000 000 гривень! Неймовірна команда, яка підтримувала Вікторію з самого початку, запалила усіх навколо себе! Молодці Світлана Крижанівська-Блінова, Ольга Клінова, Наталія Гаврилів. Щиро вдячні також усім друзям Благодійного фонду «Із янголом на плечі», колективу та волонтерам фонду, які протягом останніх трьох місяців активно підтримували Вікусю у її прагненні перемогти! Десятки акцій від фонду підхоплювались відразу! Шлях ще дуже тривалий, але великий крок зроблено! Вікторіє, ми встигли!

– Нарешті сім'я Вікторії Полюги може усміхатись і почувати себе щасливою! Попри дощ, який 4 листопада не дав нам зробити фотосесію довгою, всі її учасники почувались дуже радісними та сяючими! Бо нарешті ця нереальна сума в 50 000 000 була зібраною! І всі ми віримо, що ця чудова дівчинка, яка об'єднала навколо себе країну буде здоровою і щасливою! Мама Мар'яна, тато Назар і сестричка Яночка щасливі! Завдяки вам, неймовірні люди! Знаю, що це було важко, розумію, скільки було докладено сил, скільки вкладено ресурсів та залучених можливостей! Дітки з акціями на 1 вересня та зі своїми скарбничками, люди, які віддавали денну зарплату, підприємці, меценати і тисячі небайдужих, які перейнялись долею маленької Вікусі! Неймовірний Юрій Федечко, який, здавалось, всього себе віддав цій дівчинці та збору коштів для неї, і ще сотні людей, яких не знаю і не матиму можливості всіх тут позначити! Дякую вам величезне! Але все це було варте їхніх щасливих очей!