Візит, який змінив Україну

У вівторок, 18 травня, не тільки Католицька Церква, а й усі люди доброї волі у 101-ту річницю з дня народження в особливий спосіб згадували святого Папу Івана Павла ІІ, який своїм закликом «Не бійтеся!», своєю відкритістю і щирістю, своїм життям і служінням змінював світ. Без сумніву, його 94-ий міжнародний візит в Україну 23 – 27 червня 2001 року, 20-річчя якого невдовзі відзначатимемо, змінив нашу країну, відкрив її для світу як суверенну державу з давньою історією, а Київ – як «колиску християнської культури всього європейського Сходу».

«Приходжу до вас…»

Пам’ятаємо щемливий момент, коли Папа, зійшовши з трапа літака, поцілував українську землю, його до сліз зворушливу першу промову в Бориспільському аеропорту. Тоді понтифік звернувся до присутніх українською: «Я довго очікував цього візиту і ревно молився, щоб він міг здійснитись. Нарешті, з глибоким хвилюванням і радістю я зміг поцілувати улюблену землю України. Дякую Господові за цей дар, яким Він мене сьогодні обдарував. …Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов’ю, щоб усім дітям цієї Землі, українцям кожної культурної та релігійної приналежності висловити свою пошану та щиру приязнь».

У цій промові, яку телеканали транслювали на весь світ, Папа говорив про Україну, про її історію та випробування тоталітарними, нацистським і комуністичним, режимами, про голодомори і Чорнобильську трагедію, двічі цитував Шевченка.

Згідно з програмою візиту, Іван Павло ІІ відвідав Київ та Львів. Офіційною метою його прибуття була підтримка католиків у їхній вірі та допомога в налагодженні дружніх відносин між конфесіями в Україні. А оскільки це був державний візит, главу Ватикану прийняв президент України Леонід Кучма. Він також брав участь у церемоніях зустрічі та проводів понтифіка і був присутній на літургіях у Києві та Львові.

Папа Римський мав зустрічі з представниками політичних, ділових та культурних кіл України, учасниками засідання Всеукраїнської Ради Церков (окрім УПЦ МП). А ще помолився у церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі, поклав квіти до могили Невідомого солдата на Пагорбі Слави у Києві, до Меморіалів жертв у Биківні та в Бабиному Яру. Під час перебування Івана Павла ІІ в столиці у різних заходах взяли участь понад 200 тисяч вірян.

Надвечір 25 червня Папа літаком прибув до Львова і відразу ж відвідав Архикатедральний собор Успіння Найсвятішої Діви Марії Римо-католицької церкви та Вірменський катедральний собор. Відтак прибув до собору Святого Юра, відремонтованого спеціально до його приїзду.

26 червня на Львівському іподромі понтифік очолив літургію в латинському обряді, під час якої проголосив блаженними двох вірних Римо-католицької церкви. У ній взяли участь 300 тисяч прочан, а 27 червня – у візантійському обряді, на яку зібралося 1,5 мільйона осіб. Під час неї Іван Павло ІІ беатифікував 28 мучеників УГКЦ. Ще 400 тисяч паломників взяли участь у зустрічі з молоддю на Сихові.

У часі візиту Папа виголосив 11 проповідей і промов, 10 із них – українською. В своєму прощальному виступі у Львівському аеропорту він, зокрема, сказав: «Дякую тобі, Україно, що оборонила Європу своєю невтомною та героїчною боротьбою проти загарбницьких орд... Нехай Господь дасть мир тобі, український народе, бо ти з наполегливою і одностайною відданістю нарешті повернув собі свободу, почав віднаходити своє істинне коріння та докладаєш великих зусиль, щоб стати на шлях реформ і дати всім можливість жити та сповідувати власну віру, власну культуру і власні переконання в межах свободи та справедливості...»

Заходи в місті

Із наближенням 20-річниці цієї знакової для України та Львова події в нашому місті розпочалися приготування до її відзначення. Зі слів Євгена Бойка, директора департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міськради, в місті запланована низка заходів у різних локаціях: на Святоюрській горі, на Сихові (в храмі Різдва Пресвятої Богородиці), у Катедральному соборі Успіння Найсвятішої Діви Марії, на парафії Івана Павла ІІ, в міській раді.

Ключовим і стратегічним моментом відзначення є ініціатива перейменувати частину вул. Хуторівка (від вул. Стрийська до просп. Червоної Калини) на проспект Івана Павла ІІ. Сьогодні, 20 червня, цю ініціативу запропонують підтримати депутатам на засіданні сесії Львівської міськради. Посадовець сподівається на позитивне рішення, і цей майбутній проспект, на якому розташована Львівська духовна семінарія Святого Духа і корпуси Українського католицького університету, стане знаком того, що у Львові шанують святого Івана Павла ІІ.

«Окрім того, спільно з представниками Церков, зокрема з Митрополитом УГКЦ Ігорем Возьняком та Митрополитом РКЦ Мечиславом Мокшицьким, напрацьовуємо концепцію святкування цієї події. Отож, у міськраді відбудеться наукова конференція, приурочена до цієї пам’ятної дати. Попередньо мовилося про те, що і Блаженніший Святослав візьме в ній участь, і митрополит Борис Ґудзяк, тобто це буде велика конференція. Також організуємо чимало виставок, концертів, інших заходів у різних міських локаціях. Наразі конкретну програму ще розробляють, згодом вона буде опублікована», – повідомив Євген Бойко.

Співорганізатором конференції є Український католицький університет. Окрім того, УКУ запрошує всіх 26 червня на нічні чування перед празником храму Блаженних мучеників УГКЦ, що на вул. Стрийська (дерев’яна церква), а 27 червня о 10.00 – на божественну літургію з нагоди храмового празника. Він припадає саме на той день, коли Папа проголосив блаженними новомучеників УГКЦ. Саме тут він освятив наріжний камінь під будівництво цієї церкви і всього кампусу УКУ.

Відзначення на Святоюрській горі

Як розповів «Львівській Пошті» отець Роман Кравчик, настоятель Архикатедрального собору Святого Юра, спомин про 20-річчя візиту Папи розпочнеться тут 20 червня об 11.00 Архиєрейською літургією.

«Цілий тиждень, від 20 до 27 червня, ми будемо в нашому соборі у пам’ять про цей візит молитися до святого Папи Івана Павла ІІ. Проситимемо його взяти під опіку наш народ так само, як він благословив його, цілував нашу землю, коли прибув сюди. Щодня впродовж тижня о 18.00 буде Свята літургія, під час якої читатимемо котрусь із енциклік Івана Павла ІІ – до родин, до недужих, до вчителів, до молоді, до дипломатів. Будемо звершувати ці літургії в тому потирі, себто чаші, і в тому євхаристійному наборі, який Папа привіз із Ватикану і при якому молився в Україні. Зберігаємо його не тільки як пам’ять про цей історичний візит – це вже реліквія. Також для почитання будуть виставлені інші реліквії святого Івана Павла ІІ, зокрема ризи, в котрі він був зодягнений в Україні. На завершення цього молитовного тижня 27 червня, у День новомучеників нашої церкви, яких Папа проголосив блаженними, теж відслужать Архиєрейську літургію. Її особливість полягатиме в тому, що всі віряни, які візьмуть у ній участь, отримають повний відпуст святого Івана Павла ІІ за умови, що вони під час неї приймуть Святе причастя та помоляться «Символ віри», «Отче наш» і «Богородице Діво». Такий відпуст (відпущення гріхів) на честь цього святого відбудеться вперше з благословення Папи Франциска для України. Його уділить архиєрей на завершення богослужіння разом зі своїм благословенням. Тож запрошуємо всіх взяти участь у цій піднесеній молитовній програмі, заохочуємо всіх скористатися з нагоди відпусту святого Івана Павла ІІ!» – сказав настоятель Святоюрського собору.

Що організують римо-католики

Як розповів отець Андрій Легович, секретар Архиєпископа митрополита Львівського РКЦ Мечислава Мокшицького, відзначення спомину про візит Папи в Україну відбудеться у двох локаціях: на парафії Івана Павла ІІ, що на вул. Стрийська, і в катедральному соборі. Новозбудований костел Івана Павла ІІ розташований за майже 500 метрів від іподрому, на якому понтифік відслужив дві літургії. У суботу, 26 червня, тут буде літургія, якій передуватиме вистава-містерія, що пригадає головні події перебування Папи у Львові. Опісля літургії планується родинний пікнік біля храму і концерт. Також із цієї нагоди тут сподіваються відкрити й освятити пам’ятник Іванові Павлу ІІ.

У неділю, 27 червня, в соборі на пл. Катедральна о 19.00 розпочнеться духовний концерт, приурочений до цієї річниці.

Як святкуватиме Сихів

У вівторок, 18 травня, священники церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ здійснили сходження на гору Маківка і в такий спосіб розпочали відзначення 20-річчя візиту Папи до Львова. Головна програма спомину про цю подію запланована на 19 – 27 червня.

«У суботу, 19 червня, відбудеться велопроща, яку ми назвали «Маршрут Івана Павла ІІ у Львові». Розпочнемо її від нашого храму на Сихові, відтак поїдемо до іподрому, де Папа служив літургії, опісля вирушимо до собору Святого Юра, далі – до місць, де Папа благословляв початок будови УКУ і семінарії. Відтак поїдемо на місце загибелі отця Андрія Іщака, якого Папа проголосив блаженним, це неподалік Сихова. Звідти повернемося до храму Різдва Пресвятої Богородиці. В часі прощі на цих п’яти локаціях змовимо 10 десяток «Богородице Діво», подібно як молитва на вервиці, матимемо короткі розважання. На нашій сторінці у фейсбуці буде Google-форма для реєстрації. Тож запрошуємо всіх долучатися!» – наголосив отець Тарас Карвацький, священник церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

У понеділок, 21 червня, тут відкриють фотовиставку «Святий Іван Павло ІІ і Україна». Наступного дня розпочнуться реколекції з науками із життя Папи, під час яких будуть виставлені для почитання мощі Івана Павла ІІ. У вівторок, середу та четвер вечірня програма розпочинатиметься о 18.00 літургією, відтак буде реколекційна наука, опісля – показ фільму на фасаді церкви.

«Також у ці дні будемо мати наукові конференції і в нашому храмі, і в сесійній залі міськради, – зазначив священник. – У п’ятницю ввечері буде Хресна дорога Парком Івана Павла ІІ, а суботу ввечері матимемо вечірню біля храму, яку очолить Митрополит Ігор Возьняк, відтак молитву на вервиці та нічні чування».

У неділю, 27 червня, об 11.00 розпочнеться божественна літургія, яку очолить Блаженніший Святослав Шевчук. На завершення дня всіх запрошують на духовний вечір біля храму разом із «Віртуозами Львова».

«Коли Іван Павло ІІ 20 років тому був тут на зустрічі, то падав сильний дощ, і Папа сказав: «Дощ падає – діти ростуть». Насправді дітей у нас дуже багато, тому нам конче потрібно будувати школу, де вони могли б пізнавати нашу віру. І ми з благословення Святішого Отця її будуємо, а через ці заходи хочемо популяризувати», – сказав на завершення отець Тарас.

Цитати

Із мудрості Івана Павла ІІ

• Не бійтеся! Відчиніть двері Христові!

• Запам’ятайте, ніколи не пізно змінити своє життя, впустити Христа у свій дім, навчитися бути терплячими, бути собою і не відрікатися від істини.

• Майбутнє починається сьогодні, а не завтра. Навчіться насолоджуватися сьогоднішнім днем. Минуле змінити не в наших силах, майбутнє – для нас невідоме. І тільки сьогодні маємо можливість стати краплею щирості у бурхливих хвилях океану життя.

• Будьте добрими до світу, навіть якщо він готовий розіпнути вас, навіть якщо світ відвертається від вашої допомоги і відповідає лицемірною жорстокістю на ваше милосердя.

• Не бійтеся ризикувати заради доброї справи, не лякайтеся, коли потрібно відстоювати справедливість, цурайтеся лицемірства та зла.

• Відкрийте свої серця і не перетворюйте їх на в’язницю зневіри та сумнівів.

• Найгірша в’язниця – це замкнене наглухо серце.

• Оберігайте свою родину як найцінніший скарб, друзів – як ангелів-охоронців і вірте в щиру та жертовну любов.

• Повага до людської гідності кожної жінки є обов’язком кожного чоловіка. Любов між чоловіком і жінкою є неможливою без жертв і самозречення.

• Не зраджуйте своє покликання, адже тільки тоді можна бути в гармонії зі собою, коли ти займаєшся тією справою, яку любиш.

• Прощайте своїм ворогам і живіть далі. Ненависть знищує людину, руйнує її душу, відволікає від головного – від краси світу і неповторності свого життя.

• Ніколи не переставайте мріяти, адже наші мрії – «еліксир молодості».

• Я благаю вас! Ніколи, ніколи не втрачайте надії, не майте сумнівів, ніколи не втомлюйтеся і ніколи не сумуйте. Не бійтеся!

• Сприймайте свої невдачі з усмішкою, не як трагедію, а як спробу чогось навчитися.

• Зумійте справедливо оцінити те, що є у вас та навколо вас.

• Навчіться цінувати, розрізняти, вибирати.

• Мусите вимагати від себе навіть тоді, коли інші нічого від вас не вимагають. Людина не може бути лише вихованою кимось – мусить виховувати саму себе.

• Не слід просити у Бога того, що можеш зробити сам.

Тарас Антошевський, релігієзнавець, директор Релігійно-інформаційної служби України (РІСУ):

– Між проголошенням незалежності і першим Майданом візит Папи був чи не найвизначнішою подією, яка зібрала мільйон людей разом і мільйони перед телевізорами. Це найбільш масова в історії України літургія з найбільш масовим прийняттям причастя. Це радість, яка єднала мільйони людей, яка окрилювала. А зустріч Папи з молоддю на Сихові? Потужна злива, люди стоять у болоті, Папа співає свою дитячу пісеньку, закликаючи дощ відійти. І тут розходяться хмари, і на людей проливається надзвичайний промінь сонця… Якби мене запитали, чи бачив я в житті щось надзвичайне, першим спало б на думку саме це. Люди випромінювали радість. Ми тоді ще не розуміли, який поштовх отримали, скільки ініціатив зродилося, як активізувалося церковне життя, не тільки в греко- і римо-католиків, а й у православних. Наскільки активнішою стала молодь. Сама підготовка до візиту також багато дала. Ніхто не чекав вказівок, долучалися всі. Такі заходи дуже підносять дух, і людина відчуває, що може зробити дуже багато. Окрім того, якщо Папа їде в якусь країну, до неї зростає інтерес у світі. Саме незадовго до візиту Папи була створена наша РІСУ, і одним із наших завдань було формувати образ України для іноземних журналістів та ширшого кола читачів. Я працював у пресслужбі. Ми писали матеріали про релігійну ситуацію в Україні, щоби протистояти російській пропаганді, яка намагалася цей візит зірвати. Варто згадати й політичну ситуацію того часу: скандал, що вибухнув через вбивство Ґонґадзе, спецоперацію, яка поставила Кучму в повну залежність від Кремля. Якщо перед тим він намагався кидати гасла національної ідеї та руху до Європи, призначив уряд реформаторів, то після цього скандалу світ від нього відвернувся. Єдиним, хто простягнув йому руку, був молодий Путін, під впливом якого Кучма перебував. Україна була закрита для світу. Візит Папи планували ще до цього скандалу. Про те, що Папа таки їде в Україну, стало відомо в перші місяці після скандалу. Багато журналістів їхали на заходи проти Кучми, а вже ближче до візиту знайомилися з релігійною ситуацією. І на противагу російській пропаганді констатували мирне налаштування жителів, не бачили побутової злочинності, яка є нормальним явищем у великих містах, описували свої враження і змінювали думку про Україну. Водночас деякі бачили разючу різницю між тим, що було в 1988-ому під час святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України, коли все намагалося контролювати КГБ і не вільно було й кроку ступити. Журналісти були вражені, що стільки людей прийшло на ці зустрічі. Цей візит ламав російські стереотипи і плани. На мою думку, візит Папи став одним із найважливіших чинників, що Україна не пішла шляхом формування замкнутого середовища, коли маєш тільки одну, кремлівську, точку зору. Можна навіть сказати, що цей візит не дав нам піти шляхом Білорусі.

Отець Павло Дроздяк, керівник пресслужби Львівської архиєпархії УГКЦ:

– Сьогодні, коли ми згадуємо події 20-річної давності, без сумніву можемо сказати, що візит Папи Івана Павла ІІ – це велике визнання України на світовій арені. Другим моментом є те, що приїзд Святішого Отця саме до Львова показав значущість того вкладу, який зробила Українська греко-католицька церква в часи підпілля, це визнання того, що вірні нашої Церкви-мучениці віддали своє життя за єдність із Вселенською католицькою церквою. Тому для нас це дуже важливий подарунок, що його зробив нам Святіший Отець під час літургії, звершеної на іподромі 27 червня, коли було проголошено беатифікацію новомучеників УГКЦ. Ми й нині дякуємо за цей дар. Дякуємо Святішому Отцеві за те, що він залишив свій слід, частинку себе у Львові, перебував у наших митрополичих палатах. Дуже дорога нам світлина, яка зберегла мить, коли Папа сходив до крипти, де поховані праведний Митрополит Андрей, Патріарх Йосиф та інші провідники нашої Церкви. Без сумніву, для нас це історична подія, що наступник святого Петра під час свого візиту до України в особливий спосіб вшанував її громадян, ту Церкву, яка на ІІ Ватиканському соборі в постаті слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого замайоріла як Церква-мучениця.

Отець Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа:

– До того часу, коли ми відзначатимемо річницю візиту Папи, наш навчальний рік уже завершиться, тож у самій семінарії відзначати не будемо. Однак наші семінаристи активно долучаться до заходів, які організовують на Сихові при церкві Різдва Пресвятої Богородиці, та до загальноміських подій, приурочених до цієї дати. Однак уже зараз в своєму семінарійному житті ми намагаємося згадувати цю подію. Зокрема, наші студенти-п’ятикурсники в межах курсу гомілетики проаналізували промови та проповіді Папи під час візиту в Україну, особливо проповідь на літургії у Львові, під час якої Святіший Отець проголосив блаженними 28 мучеників нашої Церкви. Це проголошення для нашої Церкви є її визнанням як Церкви-мучениці, яке також заслуговує на особливу увагу. Я гордий з того, що в святилищі нашого семінарійного храму маємо фрески наших блаженних. Серед них зображення святого Папи Івана Павла ІІ. Тож кожного разу, звершуючи богослужіння, ми стоїмо поряд із ними, бачимо їхній приклад. Зрештою, чимало з них вчилися або викладали у Львівській богословській академії. Щодо перейменування частини вулиці Хуторівка на проспект Івана Павла ІІ: вважаю, що це було б гарним увічненням його пам’яті, його візиту до Львова. Звісно, таке перейменування тягне за собою певні невигоди, зокрема вироблення нових документів, офіційних бланків, статутів, але гадаю, що це не складе особливих труднощів. Маємо бачити в тому не тільки спосіб вшанування пам’яті святого Папи, а й нагоду розповісти про нього нашим дітям, молоді, які не пам’ятають цього візиту, а може, й узагалі не чули про Івана Павла ІІ. Зрештою, цією вулицею він проїжджав, а коли довідався, що тут буде збудована семінарія і корпуси УКУ, то зупинився і благословив. Для нас це благословення дуже цінне, адже за п’ять років нам вдалося завершити будівництво і відтак зробити чимало, що нині здається чудом.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти