Володимир Квурт, секретар Львівської міської ради, про готовність міста до Євро-2012, ефективність роботи міської ради та міжнародну співпрацю Львова 

Менше як за місяць депутати міської ради підуть на традиційні літні канікули. Однак для міста це літо має бути гарячим, адже саме зараз Львів має докласти всіх зусиль для підготовки до проведення Євро­2012 та боротьби з наслідками економічної кризи. Розмова з очільником депутатського корпусу міськради про сьогоднішню ситуацію в місті, настрої в кабінетах Ратуші та перспективи Львова.

- Я переконаний, що місто організаційно та технічно підготується до проведення Євро­2012.

Як менеджер, я бачу, що в нас є достатньо можливостей, часу та бажання, щоб реалізувати цей проект. Щодо труднощів, то на сьогодні немає чіткого визначення з термінами співфінансування тих зобов'язань, які взяла на себе держава. Можливо, це пов'язано з подіями, які відбуваються в парламенті, а можливо, це наслідки кризи. Однак я не бачу в цьому критичних проблем. Головне, щоб ці зобов'язання були виконані. Друге важливе питання сьогодні - хто і на яких умовах будуватиме термінал летовища і коли закінчать реконструкцію злітно­посадкової смуги.

- Я переконаний, що це настрій львів'ян. Минулого тижня у Львові був кубок УЄФА. Ми ще раз переконалися, що наше місто є футбольним. Спорт і перемоги об'єднують країну і найкраще її презентують на міжнародній арені. Думаю, що значимим чинником стало й те, що тут відбувся перший в Україні футбольний матч, що це місто, яким може пишатися не лише країна, але і Європа. Не можна забувати, що матч - це лише два тайми по 45 хвилин. Поза цим, уболівальники хочуть побачити щось цікаве, щось дізнатися. А що може бути кращим за архітектуру та історію нашого міста, його кав'ярні та ресторани і, безперечно, за львів'ян?!

- Це добре, коли хочуть розділити відповідальність. У таких масштабних проектах, як Євро­2012, найважливіше - уміння об'єднуватися та поступатися амбіціями. Якщо сторони вміють знайти компроміси, проекти вдаються. Якщо у нас будуть тільки протистояння і взаємні звинувачення, справа далеко не піде. Наразі всі ініціативи міського голови та департаменту Євро­2012 депутати підтримують: чи у фінансуванні, чи в організаційних заходах. При цьому ми не забуваємо, що на нас лежить функція контролю, представлення інтересів громади, ба більше, депутати розуміють свою відповідальність за те, що доведеться повертати кошти, які ми сьогодні залучаємо. Думаю, що співпраця є конструктивною.

- Як і в цілому в Україні, постраждали підприємства, які мають замовників, у яких контрагенти надто обтяжені кредитними коштами і стали неплатоспроможними. Криза стосується передусім будівельного бізнесу. Адже львів'яни не мають доступу до кредитів, а отже, можливості купити житло. Будівельні компанії просто не мають кому його продавати. Натомість трохи ожила сфера обслуговування. Львів усе ж - туристичне місто, і кількість туристів зростає. Якщо в лютому ресторатори фіксували зниження кількості клієнтів на 3040 %, то зараз вони майже вирівняли показники. Звісно, націнка впала, але це зрозуміло і допустимо. Нам треба створювати максимум умов, щоб до нас приїжджали туристи, які привозять гроші. Я переконаний, що власне туризм допоможе пом'якшити наслідки кризи. Адже нині у сфері послуг зайнято 15% львів'ян. Пережити кризу також має допомогти підготовка до Євро­2012.

- На думку депутатів, виконавчі структури допускали помилки у процедурах призначення багатьох керівників, порушували певні процедури, що пояснювали потребою пришвидшити роботи. Але це все ставило під сумнів легітимність та правильність рішень. Безперечно, в таких випадках депутати займали правильну і рішучу позицію. Тому ми сьогодні говоримо, що треба провести конкурс на посади директора музею "Тюрма на Лонцького" та директора скансену "Шевченківський гай". Конкурс має бути, бо так передбачено процедурою. Конфлікти також виникали через небажання виконавчих структур прозвітувати чи надати повну інформацію. Але про війни і конфлікти часто забувають, натомість оцінюють результат. Головне, що ми таки знаходили порозуміння та способи виходу з ситуації. До речі, непорозумінь ніколи не виникало, коли йшлося про інтереси львів'ян та міста.

- Ратуша, депутати, львів'яни - ми всі живемо в одному суспільстві. Якою є Україна, такими є ми. Щодо конкретних випадків, то варто говорити про кожен окремо. У мене викликають подив ті справи, які останнім часом порушила СБУ проти деяких працівників Ратуші. Це було зроблено непрофесійно. Дивно, що інформація про корупціонерів випередила навіть рішення суду, який повернув протоколи про корупцію через те, що їх було зроблено неякісно. Що спонукало СБУ? Можливо, це певне завдання, яке реалізується в цій країні? На жаль, можна говорити і про такі речі. Тут ще дуже багато запитань. Я не хотів би вірити, що це спланована інформаційна кампанія. Сподіваюся, що це просто помилка, за яку як мінімум мають попросити вибачення.

- Сьогодні говорити про те, що структура міської ради є ефективною, було б нечесно. Але спершу треба дати відповідь на кілька питань: чи ефективна сама структура та чи відповідні зарплати чиновників. Якщо у міськраді не буде принаймні середніх зарплат, які є в бізнесі, важко очікувати, що сюди прийде якісний менеджер. Найближчим часом треба ставити це питання. Посадовець має мати зар­плату, на яку він зможе прожити. Я переконаний, що нам треба скасувати встановлені сьогодні обмеження на премію в міській раді (50% від окладу), водночас змінивши систему нарахування цих премій - рівень премії має визначати лише безпосередній керівник.

Позитивом останнього періоду є те, що на багато речей ми почали дивитися крізь призму економіки. Від моніторингу ЛКП і до інвестицій. Місто починає розуміти вартість своїх послуг та наслідки своїх дій через економіку. Основними принципами для мене є: місто не повинне займатися бізнесом і робити те, що може робити бізнес, а також місто мусить створювати умови. Я переконаний, що Львів має стати містом шансів. Сьогодні починають розуміти, що саме в такий спосіб треба діяти. Хоча шлях ще дуже довгий.

- Сьогодні триває експертиза напрацьованого документа. Найголовніше - там закладено нову філософію міста як міста можливостей і міста, де є громадський контроль над владою. Ми говоримо про чітку підзвітність виконавчих органів влади, можливість реалізації громадських ініціатив, зрештою, про реальне громадянське суспільство.

- А ви серйозно це сприймаєте? Є виборні посади, на які обирали конкретних осіб мешканці міста на певний термін. Сьогоднішня міська рада жодного стосунку до попередньої влади не має. Тут інше запитання - чому суд часто виносить рішення і не пояснює, як його виконати. Це те саме, що в нас вийшло з тарифами. Суд визнав їх незаконними через порушення процедури їх затвердження, але не пояснив, як втілити в життя це рішення. Якщо говорити серйозно, мабуть, Любомирові Буняку мають виплатити компенсацію за відповідний період.

- Люблін - побратим Львова з 2004 року. За цей час відбулося багато навчальних обмінів, стажувань працівників міської ради, спільних мистецьких проектів тощо. Ми переконані, що Україна, зокрема і завдяки Польщі, неодмінно буде в Євросоюзі. Але зараз треба говорити про покращення нашого рівня життя, доріг, інженерних мереж тощо. Коштів нам не вистачає. Євросоюз свого часу тісно співпрацював з поляками - інвестиції становили 2,2 тисячі євро на кожного мешканця. Це великі кошти, які пішли власне на поліпшення умов життя: каналізації, дорожнє покриття, теплопостачання тощо. Ми зараз переймаємо в наших польських колег досвід, як правильно написати проекти, тобто як системно подивитися на проблему. Влада Любліна ділиться досвідом залучення коштів, їх адміністрацією та реалізацією проекту. Ми домовилися про співпрацю між профільними депутатськими комісіями. Перший інфраструктурний проект за європейські гроші в Україні реалізують саме у Львові. Йдеться про туристичне ознакування міста. Нашим партнером у проекті є Люблін, де такий проект уже реалізований.

- У травні у Львові відбувся Конвент воєводських міст Польщі. Це була унікальна подія, на яку зібралися очільники всіх воєводських міст Польщі. Нам потрібні хороші й успішні міста­партнери. Безперечно, найтісніші зв'язки у нас з Польщею. З 16 містпобратимів шість - це польські міста. Сьогодні Львів активно працює також з німецькими, канадськими, швейцарськими містами, водночас не забуваючи про СанктПетербург та Кутаїсі.

- Сьогодні дуже складно робити будьякі політичні прогнози. Нещодавно створення "ширки" не прогнозував хіба що лінивий. А нині навіть ніхто точно не може сказати, коли відбудуться вибори до місцевих рад. Чи зміниться співвідношення сил? Життя йде, і все змінюється: хтось утомився, хтось проявив ініціативу. Львів'янам треба вже сьогодні придивлятися до тих людей, які є в міськраді, і до тих справ, які вони роблять, щоб не помилитися у виборі.

- Я не буду висувати свою кандидатуру. В мене свої погляди на команду, стратегію і ту пропозицію, з якою кандидат має йти на цю посаду. Я переконаний, що часу для розкачки у нових мерів немає. Тому кандидат має бачити стратегію розвитку міста, розуміти, які зміни необхідно зробити і які механізми застосовувати, а також мати команду. Треба, щоб була конкуренція пропозицій, а не конкуренція імен.