Рання морква та Малинівка з Херсонщини, капуста з Чернівців, цибуля з Узбекистану, Польщі та Нідерландів, перець зі Закарпаття. Картопля також із Херсонщини, але дешевша буде із Азербайджану, а найдешевша із… Єгипту. Так, український продукт буває дорожчим, ніж імпортний. Чому? Бо все залежить від якості, попиту та пропозиції. Якими будуть ціни на овочі цього року? Експерти точної відповіді не дають, можуть лиш здогадуватись, оскільки екстремальна цьогорічна погода спрогнозувати таке не дозволяє.
Наразі на овочі ціни стабільні, окрім огірків (приблизно 20 грн/кг) та помідорів (26-30 грн/кг) – їх вартість зросла. Рання картопля дешевшає (від 14 грн/кг). На салатні овочі ціни стабільно високі, зазначають експерти. Але через хаотичний ринок у місті на різних базарах чи супермаркетах ціни значно відрізняються, адже кожен сам собі хазяїн.
До слова, на Львівщині вирощують білокачанну капусту, моркву, буряки, ріпчасту цибулю, огірки, помідори, зелені овочі. Овочеві культури займають 5% (32,5 га) посівної площі, з них 96,6% – у господарствах населення. Триває тенденція до збільшення посівної площі, повідомляють у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА.
Ціни дивують щодня

Львів’янка Наталія каже, що кожного разу, коли йде на ринок, не може вгадати, скільки грошей витратить, аби купити корзину овочів. «Набір у мене завжди стандартний: огірки, помідори та цибуля на салат, картоплю купую, капусту, моркву та буряк, а також зелень, інколи пучок салату. Проте ціни завжди різні на овочі. Наприклад, нещодавно огірки брала по 14 гривень, а от днями уже більше 20 гривень за кілограм. А на вихідних картопля знову у ціні зросла. Хоча сподівалася, що дешевша буде», – зазначає «Львівській Пошті» співрозмовниця.
Фермери кажуть, що цей рік буде неврожайним. Скаржаться на аномальну погоду: приморозки пізньою весною, мало сонця і тепла, а ще зливи та грози, інколи з градом, завдали суттєвих збитків. «У полі дуже мокро, цибуля і часник гниють, огірки в такий час уже в’язалися, бувало, перші врожаї збирав. Зелений салат слимаки руді їдять. Помідори на вулиці «захворіли». Доводиться обробляти від фітофтори. Рослини хочуть тепла і сонця, комах, аби запилювали», – каже «Львівській Пошті» фермер Петро.
Та не всі овочі «страждають» від надмірної вологи. «Затяжна прохолодна весна змінилась на дощову погоду. Велика кількість опадів зумовлює перезволоження ґрунту, сприяє розвитку хвороб. Захиститись від погоди у відкритому ґрунті немає можливості. Проте на різні культури погодні умови мають різний вплив. Для капустяних достаток вологи та помірний температурний режим є сприятливим. Для помідорів і огірків – це стресові умови, рослини потребують додаткового захисту, зокрема від хвороб. Додаткові витрати та недобір урожаю вплинуть на собівартість продукції. Проте ціну буде визначати попит покупців та пропозиція на ринку», – розповіла «Львівській Пошті» Юлія Шопська, директорка департаменту агропромислового комплексу Львівської ОДА.
Фермерство – це ризик

Експерти зазначають, що втрати будуть не лише ранніх овочів, а й озимих культур, цукрових буряків, гречки. Якщо погода й надалі приноситиме такі «несподіванки», то втратимо і врожаї картоплі. Нині фермерство в регіоні не приносить достатньо продукції, аби самостійно забезпечувати населення області овочами. Та це не критично. Адже сільськогосподарську продукцію в область привозять із 16 регіонів України. Отже, овочів на ринку достатньо. «Інформації, якою загалом є ситуація з овочівництвом, врожаями в області, навряд чи хтось професійно може дати. Немає цілісної системи управління. Тому і виникають ці переживання – буде достатньо овочів чи ні. Ніхто не залишиться без продукції. Бо ми ввійшли на європейський ринок. Це чудово змальовує ситуація зі завищеними цінами на картоплю минулого року. Фермери дуже підняли ціни, але коли до нас завезли картоплю з Білорусі, то вартість впала, і нашим аграріям довелося викинути багато врожаю. Пішли емоції, люди відмовлялись садити картоплю, мовляв, невигідно. Таке хаотичне сільське господарство не є добре, оскільки немає якоїсь плановості, системи, яка б давала можливість оцінити і намалювати перспективу, – зазначає «Львівській Пошті» аграрний експерт Іван Стефанишин. – Овочів буде менше в цьому році, якість гірша, та продукції є достатньо. Так, ціни ростуть на окремі види продукції. Але ніхто зараз на цю ситуацію не впливає і не буде. Ми просто констатуємо високі ціни».
Юлія Шопська погоджується, що умори ринку треба міняти. З її слів, наближення виробника до споживача (без зайвих посередників) буде сприяти стабілізації та прогнозованості процесів.
Буде сонце – ціни знизять

Погода не дозволяє увійти фермерам у нормальний ритм. Експерт каже, щойно стабілізується погода, вартість знизять. Як із ягодою трапилося. «Пішла» місцева полуниця на ринок – ціни трохи знизили.
«Минулими роками на гуртовому ринку були продукти зі 16 областей. Нині є Херсонщина, Закарпаття. Чернівецька область, Тернопільська, Волинська. На Херсонщині є достатньо посівних площ, сприятливі умови, але менше споживачів. На Львівщині навпаки. Тож якщо не буде достатньо продукції, вирощеної в нас у регіоні, її достатньо буде привезеної, аби задовольнити споживацькі потреби», – додає Іван Стефанишин.
Він прогнозує, що високі ціни цього року будуть на цукор, гречку, зерно озимих культур. «Це буде впливати на хлібопекарську галузь, відчуємо наслідки у жовтні-листопаді, у зимовий період. Бо зерно то вимерзло, то затопило. А ще неконтрольований експорт. Не зробивши балансу внутрішнього споживання і оцінки ситуації, ми продовжуємо експортувати – ввезли 54 мільйонів тонн зерна запасів. Ще вкрали на мільярд пшениці, що була стратегічним запасом. І все це впливає на ціну продукту. Повторюється 2003 рік. Тоді був серйозний неврожай, а нині – більше людський вплив», – додає співрозмовник.
Із його слів, виробництво просто неба не має стабільності. Проте ризики певною мірою повинні бути компенсовані системою страхування. «Але в нас вона не працює, як має бути. Є недовіра до страхових компаній, є невиплата зі страхових платежів», – каже Іван Стефанишин.
Втім, на думку Юлії Шопської, в області таки є сприятливі умови для розвитку овочівництва. Зокрема, йдеться про природні умови. «Ґрунти, вологозабезпеченість, тепловий режим є сприятливими для вирощування широкого спектра овочевих культур. Є економічна зацікавленість щодо виробництва такої продукції як більш дорогої. Також овочі потребують більше затрат «живої» праці, а це робочі місця. Тож варто розширити обсяги овочівництва», – певна співрозмовниця.
фото: Олег Огородник