Місто після послаблення карантину оживає, дедалі більше людей щоранку поспішають на роботу. Водночас містяни зіштовхуються з проблемою – транспорту бракує. Довжелезні черги на зупинках у Львові, аби дістатися на роботу чи з роботи додому. Наразі у місті транспорт курсує у режимі спецперевезень.
«Уже два тижні я не їжджу маршруткою на роботу, мене підвозить чоловік, додому також забирають машиною, бо маршруткою добратися нереально. Живу в Рясне-2. До центру їздять маршрутки №№47А і 49. Навіть якщо їхати не у час пік, то доводилося стояти дуже довго в черзі. Водій набирає лише сидячі місця. Отже, маршруток не вистачає. Сусід нещодавно з роботи додому з кінцевої сьомого трамваю пішки йшов, бо всі місця в автобусах зайняті були, навіть не зупинялися маршрутки. Ситуація жахлива. При тому, що не всі люди вийшли на роботу, місто не може впоратись із ситуацією», – розповідає «Львівській Пошті» львів’янка Дана.

«Зранку маршруткою добратися зі Зимної Води до Львова неможливо. На моїй зупинці автобуси і не зупиняються, бо їдуть уже заповнені. Доводиться просити, аби хтось підвіз до Львова машиною. Бувало, що таксі викликала. Аби з роботи добратися додому, то годинами в черзі на зупинці на Личаківській чекаю. По чотири-п’ять автобусів №52 пропускаю», – скаржиться «Львівській Пошті» пані Любомира.
«Як мають добратися до роботи лікарі, військові, поліцейські, працівники аварійних служб і решта людей, які активно працюють і сплачують податки навіть під час карантину? Автобусний маршрут №57, який був єдиним транспортом для лікарів і пацієнтів онкологічного центру на вул. Гашека, взагалі самовільно припинив курсування, і це питання не вирішують попри всі звернення. З іншими маршрутами теж є проблеми», – зазначено у повідомленні ГО «Зручне місто».
Така ситуація майже в усіх районах міста. У Львові, окрім комунального транспорту, курсує невелика кількість автобусів приватних перевізників. Для них це збитково. Наприклад, як розповідають пасажири, маршрут №53 курсує лише до 18.00. Тоді їде останній автобус у бік центра. Не встиг на маршрутку – йди пішки! Хоча, згідно із домовленістю з міськрадою, автобуси на цьому маршруті мають курсувати до 20.00.

Люди масово скаржаться на брак автобусів, і через це інколи про свою безпеку забувають. «Була ситуація, коли автобус на одному з міських маршрутів їхав переповнений. На жаль, пасажири не думають про особисту безпеку і «пхаються» в автобус, не реагуючи на заклики водія. Про безпеку мали би подумати чиновники, – пише на своїй сторінці у фейсбуці Святослав Товстига, співзасновник ГО «За якісний транспорт». – До початку карантинних заходів у Львові курсувало 469 автобусів, із яких 185 автобусів великої вмістимості (комунальної власності), загальна пасажиромісткість автобусів складає 18 500 (максимальна кількість, яку могли перевезти), які є куплені за кошти громади міста і перебувають на балансі комунального АТП-1».
Із його слів, у березні комунальний перевізник випустив 256 автобусів, які могли одночасно перевезти 21 340 пасажирів. Станом на 18 травня курсує лише 273 автобуси на маршрутах, із них лише 118 автобусів комунальної власності, що приблизно – 3500 пасажирів. «Загалом 273 автобуси можуть перевезти близько 6 755 людей, хоч при розрахунках 2011-го при формуванні автобусної мережі за розрахунками фахівців НУ «Львівська Політехніка» для тої кількості, яка жила у Львові, потрібно до 700 автобусів великої вмістимості, що еквівалентно 70 000 пасажирів одночасно», – зазначено у повідомленні Святослава Товстиги.
Усе залежить від Кабміну

Сьогодні, 20 травня, під час засідання Кабміну розглянуть питання відновлення роботи міського та приміського транспорту, якщо це дозволятиме епідемічна ситуація. «Чекаємо результату засідання та їхніх рішень. І лише тоді зможемо планувати подальшу роботу транспорту в місті. Зараз транспорт їздить у системі спецперевезень, – розповідає «Львівській Пошті» заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк. – Ми додаємо автобуси на маршрути, зокрема, де є в цьому гостра необхідність. Згідно із постановою Кабміну, можна перевозити тільки сидячих людей. Тому АТП-1 додало автобуси на маршрути №№52, 47, 49 29. Якщо під час карантину виїжджали 100-104 автобуси, зараз – 160 маршруток. За потреби й надалі збільшуватимемо кількість громадського транспорту».
Із її слів, нині перевезення є збитковими через те, що можна займати лише сидячі місця. «У великих автобусах це 30 місць, менші – від 15 людей. Якщо говорити загалом, зі стоячими, то одна маршрутка в середньому може перевозити до 50 людей. Тоді перевізнику вигідно займатися перевезеннями. Нині ситуація збиткова. Наприклад, АТП-1 із 19 до 31 березня має мінус 6 208 000 гривень. До карантину виїжджали на лінію 250 автобусів. Приватні перевізники також курсують, вони незначно збільшили кількість автобусів», – додає співрозмовниця.

Перевізники кажуть, що про збільшення тарифів після завершення карантину не йдеться. Натомість їх хвилює проблема з перевезенням пільговиків. Відколи запровадили карантин, виторг суттєво впав (утроє-учетверо), що натомість не дозволяє покрити навіть вартості пального. А це великі збитки для підприємства, до того ж недоотримані кошти від перевезення пільговиків. Отже, якщо держава надає пільги, нехай влада їх оплачує, зазначають перевізники.
«Після карантину на штабі та комісії НС будемо вирішувати питання, яка пільгова категорія буде користуватися транспортом», – зазначила Ірина Маруняк.
Нічим не краща ситуація і в районах. Наприклад, мешканці сіл, які не мають власного транспорту, й досі залишаються заручниками карантину. Доки триватиме така ситуація – наразі невідомо. Влада на місцях, як і перевізники, сподіваються, що 22 травня відбудеться чергове послаблення, чекають відповідної постанови уряду. Проте все залежить від ситуації зі зараженням коронавірусом.
«Так, теоретично може бути послаблення з 22 травня, але маємо чітке розуміння того, щоби таке послаблення було, потрібно дочекатися винесення постанови або внесення змін у постанову Кабміну №211. Отримаємо текст – відновлюємо перевезення. Попередньо йдеться про міські та міжміські перевезення. Всі дуже чекають всіх перевезень. Офіційних звернень перевізників щодо перевезень, організації їхньої роботи не було. Лише загальнодержавні публічні акції, – розповідає «Львівській Пошті» заступник голови Львівської ОДА Тарас Грень. – Вважаю нормальним, коли рішення комісії ТЕБ і НС Львова чи Бродівського району пишуть не під копірку обласної комісії. Але ті органи, які безпосередньо таке сформували, несуть відповідальність за рішення. В області епідемситуація неоднорідна, у Львові хворих найбільше. Не виключаємо ситуації, якщо динаміка захворюваності збільшиться, можемо ухвалити рішення про додаткові карантинні заходи».
Автобуси є, а водії звільнились
Карантин загострив ще одну проблему – багато водіїв маршруток звільнилися з роботи. Чи вдасться їх повернути, аби забезпечити місто та область громадським транспортом? Перевізники кажуть, що водіїв бракувало завжди, і до карантину така проблема була. Певні, щойно обмеження послаблять, людей вдасться повернути на роботу.
Як розповів «Львівській Пошті» директор Червоноградського АТП Петро Клюс, через карантин на підприємстві 140 людей залишилися без роботи. Водії змушені були шукати додатковий заробіток, аби мати хоч на хліб для сім’ї.
«Наразі чекаємо 22 травня. Як і чим буде керуватися міська влада, щоб ми почали працювати у місті Червоноград, у Сокальському районі, не знаємо. Не знаю, хто саме даватиме вказівку на відновлення міжміських перевезень. Люди в очікуванні, зарплату платити немає чим. Працівники не мають за що жити. В нас працює лише чотири людини. Маємо угоду, возять лікарів зі сіл Сокальського району до Червоноградської лікарні. І все. Вокзал зачинений, там працює 40 людей. Не знаю, як вийдемо з карантину, хто поїде тими автобусами, як себе будуть поводити люди, потенційні пасажири, чи мають вони гроші, аби їздити автобусами. Ланцюжок фінансування перервався не лише у нас, а й у всіх. Працює на підприємстві 140 людей, є пів сотні автобусів. Намагались оформити документи через центр зайнятості, щоби людям дві треті зарплати компенсували, нам не відповідають. Більше мільйона втрат. Якби нам сказали, коли можна буде виїхати на маршрути, ми б уже працювали: видзвонювали водіїв, проводили дезінфекції», – зазначив співрозмовник.
Перевізники сподіваються, що держава їх не залишить і допоможе вийти з кризи. Та чи виправдає влада ці надії? Невідомо. Так само як і невідомо пасажирам, як довго доведеться чекати маршрутки, невідомо, чи зможуть люди з міста поїхати на свою дачу електричкою чи автобусом, невідомо, чи зможуть люди зі села приїхати, аби купити в місті ліки або продати молоко, городину. Невідомо.
Три етапи виходу з карантину транспорту
Напередодні міністр інфраструктури України Владислав Криклій презентував три етапи запуску транспорту, але дати ще мають узгодити з Міністерством охорони здоров’я. Отже, на першому етапі планують запуск міського транспорту (крім маршрутних таксі) та приміського (в межах одного району), а також запуск внутрішніх авіаперельотів і частковий запуск роботи залізниць: курсування до 50% електричок в години пік, запуск 42 пар поїздів дальнього сполучення категорії «Інтерсіті» та «Нічний експрес». Міністр інфраструктури України Владислав Криклій запевняє, що транспорт таки поїде, але за певних умов і з певними обмеженнями. «Головні дві умови – це зниження та стабілізація статистики поширення Covid-19 та мінімальний ризик для здоров’я громадян України», – каже міністр.Перший етап послаблення карантину: початок роботи автостанцій та відновлення міських (крім маршрутних таксі) і приміських перевезень в межах одного району, пізніше – внутрішньообласних перевезень, відновлення роботи пасажирської авіації внутрішнього сполучення, відновлення курсування частини приміських поїздів та окремих пасажирських поїздів дальнього сполучення.
Якщо епідеміологічна ситуація в Україні буде сприятливою, наступним кроком стане відновлення курсування приміських поїздів та пасажирських поїздів дальнього сполучення.
Із метою безпеки відновлення роботи поїздів дальнього сполучення відбуватиметься поступово. Розпочнуть роботу ті напрямки, які не мають альтернативи або належать до пріоритетних маршрутів (нічні експреси, потяги «Інтерсіті+»). Усього це 42 пари поїздів у західному, південному, дніпровському та східному напрямках.
У межах першого етапу послаблення карантину відбудеться відновлення авіації внутрішнього сполучення. Основними чинниками цього повинні стати попит на внутрішні авіаперевезення, зацікавленість та фінансова спроможність українських авіакомпаній.
Другий та третій етапи виходу транспорту з карантину: відновлення міжобласних та міжнародних маршрутів автоперевезень, руху всіх пасажирських поїздів територією України, початок здійснення авіаперевезень міжнародного сполучення, відновлення руху поїздів у міжнародному сполученні.