Карантин: як не залишитися без роботи і зарплати
Що потрібно знати про трудові права під час карантину та куди звертатися, якщо роботодавець безпідставно хоче вас звільнити
Останні події в державі вносять корективи в життя кожного з нас. Ми не були готові писати заяву про відпустку, працювати дистанційно чи навіть в цей час залишитися без роботи взагалі. Вже другий тиждень ми живемо в умовах карантину. А відучора на Львівщині ввели режим надзвичайної ситуації. Залишаються зачиненими заклади громадського харчування та культури, торговельно-розважальні центри, сауни, басейни, салони краси. Тому зараз багато хто без роботи і не розуміє, як далі складуться обставини з місцем праці та зарплатою.
Ексміністр економіки Тимофій Милованов прогнозує, що в Україні через епідемію можуть залишитися без роботи до пів мільйона українців. Найважче доведеться тим, що були неофіційно працевлаштовані. У випадку звільнення вони фактично ніяк не захищені. Та не завжди чесно чинять і з тими, що офіційно працевлаштовані. Роботодавці в теперішніх умовах праці все частіше вдаються до порушень трудових прав громадян, бо, як зазначають співрозмовники, змушені йти на такі кроки. Та інколи працівники залишаються без роботи через свою ж необізнаність…
Карантин не є юридичною підставою для звільнення роботодавця від сплати заробітної плати
Як не втратити роботу під час карантину і чи законно звільняти в цей період працівників, дізналася «Львівська Пошта».
Оплата праці під час карантину
На період запровадження карантину більшість роботодавців змушені були внести зміни у свій порядок роботи. Переважно шляхом надання працівникам відпусток, організації дистанційної роботи (виконання роботи вдома) або встановлення режиму простою, розповідає «Львівській Пошті» Юлія Грушицька, заступниця директора Львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
«Звертаємо увагу на те, що надання відпустки без збереження заробітної плати може відбуватися виключно за згодою працівника. Водночас, згідно з частиною третьою статті 113 Кодексу законів про працю, за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за працівником зберігається середній заробіток. Якщо ж роботодавець не оформив простій, тоді підприємство де-юре вважають таким, що працює. Іншим варіантом може бути переведення всіх на дистанційну роботу, для чого має бути окремий наказ роботодавця», – пояснює Юлія Грушицька.
Але в усіх цих випадках заплату повинні виплачувати! Карантин не є юридичною підставою для звільнення роботодавця від сплати заробітної плати.
Добровільно-примусова відпустка за власний рахунок
Під час карантину ви не зобов’язані йти у відпустку без збереження заробітної плати – це ваше право, а не обов’язок.
«Також звертаємо увагу на те, що, згідно з пунктом 3-1 частиною 1 статті 25 Закону України «Про відпустки», мати, батько, баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають дитину, або особа, яка всиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів для догляду дитини віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території можуть отримати відпустку без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку. Згідно із законопроєктом №3219 щодо запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), на період карантину також знімається обмеження щодо 15 днів відпустки без збереження зарплати», – веде далі співрозмовниця.
Якщо влаштований неофіційно
Такі працівники фактично ніяк не захищені у випадку звільнення. В них не може бути оплачуваної відпустки або листка непрацездатності. Але якщо роботодавець узяв на роботу людину і не оформив її офіційно, то він повинен нести за неї відповідальність, тим паче у форс-мажорній ситуації, що склалася.
«Такі порушення в нас доволі поширені. Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю, за факт неофіційного працевлаштування передбачені штрафи для роботодавця в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєне порушення. Для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовують попередження», – пояснює Юлія Грушицька.
Жоден роботодавець не має права просто взяти і звільнити вас на час карантину
В такій ситуації доцільно буде працівникові задекларувати свій намір звернутися в Державну службу з питань праці щодо притягнення роботодавця до відповідальності. У випадку ігнорування звернутися до Держпраці з відповідною заявою.
Чи законно змушувати ходити на роботу
Кабмін заборонив із 17 березня на час карантину роботу суб’єктів господарювання, які передбачають прийом відвідувачів. Зокрема, мовиться про заклади громадського харчування, торговельно-розважальні центри та інші заклади розважальної діяльності, фітнес-центри, заклади культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
«Отже, якщо ви працюєте в закладах такого типу, а вас змушують виходити на роботу, це є порушенням. Роботодавець може бути притягнутий до відповідальності», – зауважує заступниця директора Львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З її слів, якщо діяльність роботодавця не належить до вищевказаних видів діяльності, то це право роботодавця, але не обов’язок припиняти роботу. Також він може забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а якщо є технічна можливість – організувати роботу в режимі реального часу через інтернет.
Чи повинен роботодавець забезпечити доїзд працівників
«У час карантину роботодавець не зобов’язаний забезпечувати доїзд працівників до місця роботи у випадку, якщо обмежили рух громадського транспорту. У випадку відсутності працівника на роботі більш ніж три години поспіль через обмеження руху громадського транспорту роботодавець не може вважати таку відсутність прогулом, оскільки вона зумовлена поважною причиною», – каже Юлія Грушицька.
Додамо, що поки у Львові громадський транспорт працює в штатному режимі: їздить увесь електротранспорт, кількість комунальних автобусів на маршрутах зменшили, ще рідше виїжджають на маршрути автобуси приватних підприємств. Якщо ж на державному рівні (при надзвичайному стані) буде заборонене курсування громадського транспорту взагалі, то у місті запровадять спецмаршрути, завдяки яким люди потраплятимуть на конкретні підприємства. Зараз у області повністю зупинили рух автобусів приміського та міжобласного сполучення. Окремі підприємства уклали договори з обласними перевізниками, щоб забезпечити доїзд працівників до місця роботи. Це так звані спецрейси.
Звільнення через карантин
Жоден роботодавець не має права просто взяти і звільнити вас на час карантину, наголошує в розмові Юлія Грушицька. Для звільнення має бути вагома підстава – прогул, професійна непридатність, невиконання службових обов’язків, скорочення чи інша причина, зазначено в Кодексі законів про працю. І ще одне: працівника мають завчасу попередити про звільнення.
«Якщо начальник просить працівника написати заяву про звільнення на власне бажання або за згодою сторін, не потрібно цього робити! Бо написану вашою рукою заяву неможливо оскаржити та довести, що звільнили вас без вашої згоди. У випадку, якщо керівник все одно має намір вас звільнити і змушує написати таку заяву, варто сказати йому, що ви будете скаржитися в Державну службу з питань праці», – додає співрозмовниця.
Якщо ж роботодавець вважає за доцільне звільнити працівників через призупинення діяльності, тоді оптимальною серед наявних підстав звільнення буде звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників унаслідок змін в організації виробництва і праці роботодавця.
Керівникам, які незаконно звільняють працівників під час карантину, загрожує покарання: штраф у розмірі до 51 тис. грн або виправні роботи на строк до 2 років
«В такому випадку роботодавець зобов’язаний прийняти відповідне рішення та повідомити працівників письмово під розпис про звільнення не пізніше ніж за два місяці до запланованої дати звільнення. Також роботодавець, звільняючи працівників через скорочення чисельності та/або штату, зобов’язаний виплатити їм вихідну допомогу в розмірі не меншому середнього місячного заробітку. Таким чином, у випадку скорочення роботодавець повинен виплатити працівникам у середньому три заробітні плати: дві заробітні плати за період роботи протягом двомісячного строку до дати звільнення та один середньомісячний заробіток як вихідну допомогу», – пояснює Юлія Грушицька.
Додамо, що правоохоронці попереджають роботодавців про штрафи. Зі слів заступника голови Нацполіції України Максима Цуцкірідзе, керівникам, які незаконно звільняють працівників під час карантину, загрожує покарання: штраф у розмірі до 51 тис. грн або виправні роботи на строк до 2 років, а також позбавлення права обіймати певні посади. У разі незаконного звільнення працівникам варто написати заяву в поліцію за ст. 172 ККУ – грубе порушення законодавства про працю.Де у Львові можна отримати консультацію
Якщо ж у вас виникли інші питання, то для отримання безоплатної правової допомоги/ консультації юриста можете зателефонувати на безкоштовний номер 0 800-213-103 або ж на номери 097 711 79 11 чи (032) 255 65 71 (Львівський місцевий центр із надання БВПД). Можна написати письмове звернення на адресу центру: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 30. Необхідні документи можна залишити в скриньці для кореспонденції за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 30. Ще один варіант – написати на електронну пошту центру: lviv2.lviv@legalaid.lviv.ua
Також у Регіональному центрі з надання БВПД у Львівській області подають інші корисні контакти:
*Гаряча лінія щодо коронавірусу: 0 800 505 201.
*Гаряча лінія міста Львова: 15-80 (безкоштовно для абонентів мобільних операторів Lifecell, Vodafone та Київстар).
*Гаряча лінія для допомоги одиноким потребуючим мешканцям міста: 0 800 301 205 (щодня з 08.00 до 21.00) .
Матеріальну допомогу безробітним виплачують
Карантин через коронавірус в Україні не вплине на виплату допомоги з безробіття. Усі фінансові зобов’язання перед безробітними виконуються відповідно до чинного законодавства, інформують у пресслужбі Державного центру зайнятості. «Є випадки розміщення неперевіреної та некоректної інформації, яка може призвести до неправильного розуміння своїх прав безробітними громадянами. У деяких засобах масової інформації з’являються помилкові повідомлення про можливе припинення виплат допомоги з безробіття на період карантину. Інформуємо вас, що це не відповідає дійсності».
Правління Фонду соціального страхування на випадок безробіття прийняло рішення про підвищення з 1 березня 2020 року мінімального розміру допомоги з безробіття. Особам, виплати яким призначають із урахуванням заробітної плати та страхового стажу, мінімальний розмір допомоги з безробіття збільшили з 1630 грн до 1800 грн. Особам, виплати яким призначають без урахування заробітної плати і страхового стажу, мінімальний розмір допомоги з безробіття збільшили з 610 грн до 650 грн.
Зазначимо, що на час карантину робота центрів зайнятості обмежена. Подання документів пропонують здійснювати через електронну пошту, надіславши скановані копії заяв і документів, або кинути в скриньку, встановлену в центрі зайнятості, заяву (бланки заяв є в місці самостійної роботи громадян у центрі зайнятості) та копії документів.
За змінами в організації роботи Державної служби зайнятості стежте на сайті Державного центру зайнятості чи на фейсбук-сторінці Львівського обласного центру зайнятості.
Олег Мицик, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Мицик і Партнери»:
– В умовах ситуації, що склалася сьогодні в Україні, особливо зважаючи на оголошення стану надзвичайної ситуації в окремих областях країни, ризик порушення трудових прав громадян значно зріс. Та не все так однозначно і просто. Безумовно, працівник в умовах карантину чи надзвичайної ситуації має право на отримання заробітної плати.
В частині третій статті 113 Кодексу законів про працю чітко мовиться, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або навколишнього середовища не з його вини, за ним зберігається заробітна плата. Іншими словами, роботодавець зобов’язаний виплачувати йому зарплату! Так само прямо не передбачений у законі обов’язок працівника йти за власний рахунок у відпустку. Тож вимога роботодавця в категоричній формі брати відпустку за власний рахунок є незаконною!
У той же час згадаємо першу рекомендацію, коли був оголошений карантин урядом, закрити школи і навчальні заклади. Про що тоді турбувався насамперед працівник? Про те, чи має він право взяти відпустку за власний рахунок для того, щоб доглядати своїх дітей. Іншими словами, це є право працівника, яким він може скористатися за будь-яких умов, у тому числі йдучи назустріч роботодавцеві. Законопроєктом, прийнятим 17 березня, зняте обмеження щодо 15 днів відпустки без збереження заробітної плати. Іншими словами, законодавець дав можливість для укладення такого паритетного договору між роботодавцем і працівником.
Можливість працювати дистанційно у законодавстві не прописана. І тут є два ризики: з одного боку, завжди зменшується рівень продуктивності праці під час перебування поза робочим місцем, оскільки зменшується можливість контролю за таким працівником; з другого боку – в працівника є свій ризик, який може призвести до того, що непорядний роботодавець звинуватить його в прогулі і, скориставшись цим, у будь-який момент зможе штучно припинити з ним трудові відносини.
Тому нагальним є укладення додаткових письмових договорів між працівниками і роботодавцем, де має бути зафіксована робота в так званому дистанційному режимі. Розуміємо, що це лише право роботодавця – дозволити людям працювати дистанційно, як і право працівників іти у відпустку за власний рахунок.
У найскладнішій ситуації опинилися люди, які працювали неофіційно. Розуміємо, що в певний момент їм це було дуже вигідно, як і роботодавцеві. Але зараз ці люди повинні сильно наполягти на фіксації своїх стосунків з роботодавцем, повідомити йому про можливі звернення в інспекцію праці тощо. І оскільки припинити такі трудові відносини найлегше, то багато хто з роботодавців так і зробить, без жодних проблем.
Та є другий бік у відносинах, які склалися між працівником і роботодавцем. У приватному бізнесі єдиним джерелом для виплати найманим працівникам зарплат є отриманий цим бізнесом дохід. Зараз говорять про те, що держава розглядає питання компенсації людям, які опинилися в скрутній ситуації, без чіткої визначеності.
Але розуміємо, що приватному бізнесу, приватному підприємцеві держава не дає субвенцій, дотацій, субсидій, інших допомог для виплати зарплат. І якщо працівники не розумітимуть роботодавця в частині того, що в нього немає джерел для виплати зарплат, і наполягатимуть на попередньому режимі стосунків, ситуація закінчить тотальним колапсом: масовими скороченнями, численними позовами, банкрутствами тощо.
Треба розуміти, що під час простою роботодавець має виплачувати працівнику, за різними думками, або всю зарплату, або 2/3 і сплачувати все податкове навантаження на цю заробітну плату. Очевидно, що простій собі може дозволити бізнес чи роботодавець, який має великий запас міцності. Загальновідомо, що це не поширюється на дрібних підприємців.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
