Ідеальний гід: креативний та інноваційний

Сьогодні, 21 лютого, весь світ відзначає День екскурсовода. Це свято започаткувала Міжнародна федерація асоціацій екскурсоводів ще у 1990 році в Лондоні, одному з найбільших туристичних центрів світу. Якщо говорити про туристичний центр України, то чимало експертів кажуть, що це Львів. Ба більше, він неодноразово входив до сотні найпопулярніших туристичних міст світу. У 2018 році місто Лева посіло 80 місце у рейтингу.

Гіди – це своєрідні візитки того міста чи місця, де вони проводять екскурсію. І попри те, що на державному рівні у нас подібної професії немає, нині у Львові є близько тисячі таких «живих візиток». А далі все, як у шахах: гідів умовно поділяють на «білих» та «чорних».

«Львівська Пошта» поспілкувалася з експерткою, щоб дізнатись, у чому різниця між ними, як туристу обрати дійсно доброго екскурсовода. Ми поміркували, як можна розвинути цю сферу туризму у нашому місті, зокрема львівські гіди запропонували кілька цікавих маловідомих локацій, які варто відвідати. А також «Львівська Пошта» пропонує ознайомитись із програмою Форуму гідів, який цього року відбуватиметься у місті Лева вже втретє.

Професії немає, але гіди є

«Білі» та «чорні» гіди – дуже умовна назва. На державному рівні жодні документи навіть не засвічують такої професії. Якщо хочеш бути гідом, то достатньо мати дозвіл на проведення підприємницької діяльності або співпрацювати з туристичним бюро, яке його має. Тому одна з основних відмінностей «білих» та «чорних» гідів – наявність цього дозволу. «Чорні» гіди його не виробляють і не співпрацюють з туристичними фірмами.

Питання, яке має турбувати і державу, і туристів – несплата «чорними» гідами податків, які йдуть на розвиток нашої країни, зокрема на такі сфери, як збереження історичних та культурних пам’яток, які люблять відвідувати туристи.

«Проблема «чорних» гідів існує вже давненько. Ми живемо у час ринкових відносин: завжди існує конкуренція, клієнт має право вибору. Готуючись до відпочинку, туристи зазвичай переглядають екскурсійні пропозиції в інтернеті. Нерідко натрапляють на оголошення саме від гідів, які не мають дозволу. Після таких екскурсій вони нерідко розчаровуються, бо коли гід недостатньо професійний – це відчутно», – розповідає «Львівській Пошті» Галина Малець, експертка з питань туризму та маркетингу територій.

Звісно, не можна стверджувати, що екскурсоводи, які не мають історичної освіти чи дозволу на роботу, погано виконають свою роботу. Адже зараз є альтернативна освіта: спеціалізовані курси чи самоосвіта, завдяки яким можна здобути знання. А ще й якщо такий гід має харизму і вміє «зачепити» людей – успіх у нього в кишені. Втім, треба пам’ятати: «білі» гіди – це своєрідна гарантія того, що ваша екскурсія буде дійсно професійною та пізнавальною.

Як обрати хорошого гіда

Чи чули ви, що під оперним театром тече річка Полтва? Чи, може, те, що пам’ятник Федорову насправді є пам’ятником Грушевському з Декларацією про незалежність у руках? Чи, можливо, знаєте, що гас винайшли фармацевти? «Чорні» гіди, звісно, не є послідовниками Леоніда Глібова, але такі байки приповідати люблять.

«Колись до Львова приїжджали «чорні» гіди з-за кордону, зокрема з Польщі. Часто наші сусіди приїжджають до нас, як додому. А історія – це така річ, яку можна подавати під різним кутом. Деякі польські гіди називають Львів польським містом, хоча він існував задовго до панування на наших теренах Речі Посполитої. Неприємні речі, але таке є», – додає співрозмовниця.

Тому було б ідеально, якби існували органи контролю, які би відстежували, чи легальною є робота того або того гіда. Так було колись: міськрада видавала добросовісним екскурсоводам рекомендаційні беджі. Щоб отримати його, робота екскурсовода мала відповідати чітким вимогам, а їх наявність означала, що ця людина дійсно може якісно розповісти про історію міста.

«Чимало львівських екскурсоводів, які пройшли цю перевірку, зберігають ці беджі, які є своєрідним доказом – цей гід точно не «чорний», – зазначає Галина Малець.

На рівні держави також є організація, яка може порекомендувати чи навпаки застерегти від співпраці з нечесним екскурсоводом. Мовиться про Всеукраїнську асоціацію гідів (https://uaguides.com/), яка співпрацює та є членом Європейської асоціації гідів. Організація веде реєстр «білих» екскурсоводів і також видає їм рекомендаційні беджі.

«Взагалі рекомендації сьогодні відіграють велику роль. Люди довіряють відгукам і знайомих, і людей, які вже звертались за допомогою до певного гіда та залишили свій відгук, скажімо, на просторах інтернету», – веде далі Галина Малець.

Експертка радить: перед тим, як погоджуватись на співпрацю з будь-яким екскурсоводом, попросіть його показати дозвіл на проведення підприємницької діяльності, договір про співпрацю з туристичним бюро або рекомендаційний бедж. Так ви убезпечите себе від нечесних гідів. Не турбуйтесь – ви маєте повне право це зробити.

«Я мало вірю, що сьогоднішній турист буде чинити саме так. Світ змінюється, разом із ним люди. Ми довіряємо більше порадам у інтернеті чи історіям друзів. Тож, львів’яни, радьте своїм друзям принаймні звертатися до турцентрів Львова, якщо не хочуть питати у гіда про дозвіл. Один із таких є у ратуші на площі Ринок. Там вам порекомендують надійну людину. Це абсолютно безкоштовно, тому не варто соромитись», – наголошує Галина Малець.

Насправді у Львові нині є близько 1000 гідів. Яка частина з них є нелегалами – складно сказати. Але у наших екскурсоводів, можна сказати, є своя «тусовка». Майже всі вони вже добре знають один одного. І якщо на «полі бою» з’являється хтось малознайомий – вони це розуміють і, цілком можливо, реагують на це.

Кожен має свою «фішку»

Навіть просто прогулюючись площею Ринок удень, можемо побачити, як кожен гід намагається зацікавити туриста. Хтось перевтілюється у колоритних львівських персонажів. Скажімо, батяра чи людину з іншої епохи. Хтось пропонує не лише погуляти вулицями Львова, а й проїхатись на старих автомобілях. Хоча, звісно, є й «стара школа» екскурсоводів, яких легко розпізнати за складеною парасолькою чи іграшковою квіткою, які видніються у натовпі.

«Гід – це візитна картка того місця, де він проводить екскурсію. Важливо, щоб сам гід розумів, хто його споживач. Адже не всі люди однакові. Перед тим, як приймати замовлення, треба розуміти, якою є група: це діти чи дорослі; люди, які приїхали на бізнес-конференцію чи звичайні туристи, які хочуть розваг. Кожен гід має готуватись. Креативний, клієнтоорієнтований та інноваційний – ідеальний гід», – мовить далі співрозмовниця.

Користуються популярністю гіди, «фішка» яких – старі легенди Львова. На цьому вони зробили своє ім’я. Наприклад, батяри брати Радковці. Їхні екскурсії – це легенди, які тісно переплітаються з історичними фактами. Можна сказати, що це історія крізь призму сторітелінгу. Слухачі це сприймають «на ура», бо екскурсоводи вміють правильно розставити акценти, де правдива інформація, а де вигадка, трохи пожартувати.

«Ще одною з «фішок» може стати нестандартність – проведення екскурсій у маловідомих точках Львова. Площа Ринок – найпопулярніша локація для туристів, адже нею проходять майже всі туристичні маршрути. Але ж є й інші цікаві місця. Втім, це теж двояко, адже існує більший попит саме на традиційні екскурсії. Особливо якщо турист приїхав вперше. А от мандрівки периферією міста підходять радше для «бувалих» туристів, шкільних екскурсій чи людей, які приїжджають на кілька днів і мають час дізнатись про різні закапелки Львова», – резюмує Галина Малець.

Третій Форум гідів у Львові

Форум гідів – це платформа для комунікації, обміну думками, ідеями та впровадження інноваційних і креативних рішень у сфері туризму. Захід триватиме 25 – 26 лютого. Вже втретє гіди та екскурсоводи традиційно зберуться у Львові.

Захід організовує Львівський туристичний офіс та управління туризму та курортів Львівської ОДА. Перший день Форуму (25 лютого) відбудеться у Львові, а другий (26 лютого) знайомитиме з новими локаціями на Львівщині (програму шукайте нижче).

Львівський туристичний офіс проводить розіграш квитка на Форум гідів до Всесвітнього дня екскурсовода! Умови розіграшу:

– позначити себе «зацікавленим» у події Форум гідів у Львові (www.facebook.com/events/206159737231303/);

– поширити цей допис публічно на сторінці у фейсбуці;

Переможця оберуть 21 лютого о 14.00 серед учасників, які виконали всі умови.

Докладну інформацію можна знайти на сторінці Форуму гідів у фейсбуці.

Ігор Лильо, історик, львовознавець:

– Площа Ринок – це місце, на яке можна подивитись раз. Цього достатньо. Нині раджу всім відвідати Підзамче або Кастелівку. Зокрема, наша компанія проводить там квести, велосипедні екскурсії чи цікаві гастрономічні мандрівки, на яких можна скуштувати страви галицької кухні. Кухня – це цікавий вид туризму. Але мовиться не про «обжирайлівку», а саме про історію страв, із якого вони району тощо. Ми ділимося відомими нам рецептами, тому люди можуть повторити їх вдома. Підзамче стає дуже перспективною локацією для туризму. Почасти тому, що туди зробили дорогу. Підзамче не заповнене туристами, там розвиваються нові локації, зокрема на Фабриці повидла планують зробити мистецький простір. Ще є великі плани на колишню фабрику Бачевських, яка більше відома як «Алмазінструмент». Там є де походити і що подивитись. Ти паче, що вона не така «прилизана», як площа Ринок, там можна спокійно погуляти без постійних криків на вухо. А ще це просто можливість подивитися, як живуть реальні звичайні львів’яни. Я вважаю, що історія з «чорними» гідами дещо надумана. Так, нині ним може стати будь-хто, але є достатня кількість кваліфікованих гідів, і жодні «чорні» гіди змагатися з ними не можуть. Я взагалі дотримуюсь тої думки, що екскурсоводові не обов’язково переодягатися чи приміряти якісь ролі, щоб зацікавити туриста. Гід – це своєрідний психолог, який мусить відчувати потреби свого клієнта. Якщо ти їх відчув, то ти сам стаєш креативом, якщо, звісно, маєш харизму. Нині туристи дещо змінились, порівняно з іншими роками. Вони хочуть поваги до себе: поєднання і розваг, і навчання. Якщо раніше для людей у пріоритеті було пореготати, то тепер вони хочуть знань.

Соломія Трильовська, екскурсоводка:

– Загалом кожен екскурсовод чи гід креативить, як може. У Львові різних можливостей до кольору, до вибору: це і трамвайчики, які возять вас містом, і гастротуризм, і стилізовані екскурсії. Вибирай, що хочеш! Гіди стараються, і це видно. Зараз є дуже багато туристів, які приїжджають до Львова не вперше. Їм вже не такий цікавий центр, вони хочуть бачити якісь довколишні райони: подорожують областю, їдуть до замків, старовинних церков тощо. Власне, багато львівських гідів беруться за таку роботу. Адже це дійсно цікаво. У нас є ферми, де виготовляють домашні сири або ж вирощують равликів. Якщо ви у Львові не вперше – раджу їздити у такі мандрівки. Це неподалік від міста і дуже цікаво. У мене частково складається враження, що туристи самі думають, що у Львові є лише центр, площа Ринок, проспект Свободи тощо. Деколи вони самі неохоче виходять за ці межі. Мабуть, тому, що саме там зосереджена найбільша кількість кав’ярень, магазинчиків та реклами, яка привертає увагу. Але раджу завітати на Чупринки. Дістатись туди легко, просто проїхавшись трамваєм номер два. На цій вулиці дуже багато старих вілл, та й взагалі вулиця дуже затишна та має свою історію. Зокрема, там бував Іван Франко, біля одного з будинків на Чупринки відбувалась цікава історія з його життя. Це вулиця для естетів, які люблять милуватись архітектурою. Раджу відвідати! До слова, затишні кав’ярні там теж є.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти