– Питання підприємництва дуже важливе не лише для молодих людей, але й в контексті становлення здорової економіки. Заражена радянським спадком, вона все ще не дуже добре налаштована для малого та середнього бізнесу. Ми потребуємо зміни культури підприємництва: знати, що можна зробити помилку і не втратити водночас усе; креативності та можливості шукати інновацій, а не просто відтворення знань та досвіду. Це передусім потребує зміни освітніх підходів. Молодь у цьому сенсі – чудова можливість змінювати економіку, адже у неї вже інший ґрунт, соціальний та культурний, для цих змін. Чи достатньо можливостей? Думаю, що їх ніколи не буває достатньо. Хоча зараз з’явилося значно більше можливостей, аніж в попередні роки: є бізнес-школи, де навчають, як започатковувати та вести бізнес; з’явилася практика менторства, коли досвідченіші підприємці допомагають молодим; була практика бізнес-інкубаторів. Водночас є дуже багато речей, яких не вистачає: бізнес-інкубатори можуть бути соціальною відповідальністю досвідчених підприємців: вони би закладали бізнес-гранти для молоді. А менторство потребує більшої популяризації практики, зміни нормативно-правової бази: бізнес має бути легко і відкрити, і закрити. Мовиться й про можливість страхового фонду, аби залишалося відчуття безпеки. Аби молода людина знала, що не втратить все, коли розпочне бізнес. Чимало молоді їде за кордон, щоб втілити задумане у життя. Одна з головних причин – це якість життя. І йдеться не про дешевий хліб, а про те, що ти можеш отримати якісну квартиру чи медичну допомогу; тобі не доведеться пояснювати в певних структурах, що ти маєш права. За кордоном не потрібно боротися. Якщо ти граєш за правилами – ти можеш планувати свій результат та успіх. Водночас в Україні завжди цікава ситуація, у нас є багато можливостей для інновацій та точок росту. Якщо пасіонарні молоді люди їдуть за кордон, то переважно за досвідом, який потім будуть використовувати в Україні. Які основні причини того, що молоді складно розпочати щось своє в Україні? Нестача відваги та підприємницького мислення, страх держави (у нас досі побутує думка, що, розпочинаючи бізнес, ти вступаєш у змагання з державою, а вона ще жодного разу не програла), непросте (незрозумілою мовою написане) законодавство. Брак інкубаторів та грантів на бізнес. Оголошення очільником Львівщини Максимом Козицьким конкурсу на можливість навчатися – це добра ідея. Це спосіб привернення уваги до проблеми молодіжного підприємництва. А для молодих людей це шанс не лише отримати знання, а й мережу контактів, що дуже важливо.

– Ми з дружиною почали сімейне господарство Cozy farm, коли переїхали жити в село Когути. Це було економічно вигідніше, аніж жити в місті. За заощаджені кошти вирішили відкрити власну справу. Побачили, що там велика територія, є стайня. Вирішили, що це гарна можливість завести якихось тварин. Перевагу надали козам, бо в нашій місцевості більшість господарств тримають корів. На фермі маємо кози різних порід – англонубійці, зааненці та ламанші. З їхнього молока виготовляємо сир, кефір, йогурти. Розвиваємо екотуризм на нашій фермі. Наразі рухаємось у цьому напрямку. У нас організовують весілля, дні народження або ж просто приїжджають на відпочинок, роблять пікніки, фотографуються з кізочками. Якщо говорити суто про моє оточення, то багато моїх друзів та знайомих є активними та зацікавленими відкрити свій бізнес. Зокрема, молоді люди намагаються працювати не на когось, а над реалізацією власних задумів. Щодо сфер, якими цікавляться молоді підприємці, то це може бути абсолютно будь-яка галузь. Головне, щоб був прибуток. Здебільшого все ж обирають ту сферу, в якій уже працювали. Наприклад, людина, яка була вихователем у дитсадку, може відкрити власний. Загалом хтось сам щось придумує, а хтось переймає досвід з-за кордону. Справді, нині багато молодих та перспективних українців їдуть закордон для того, щоб заробити там стартовий капітал, або просто їдуть туди працювати. Чому? Там все ж вищі зарплати, а значить легше отримати стартовий капітал для започаткування власної справи. Також визначальним є той фактор, що, на жаль, більшість українців не вміють і не знають, як правильно співпрацювати з державою. Звісно, без підтримки держави відкрити свій бізнес і залишитись на плаву доволі складно, тому доводиться шукати кращої долі за кордоном. Існує думка, що закордоном краще, ніж в Україні. Я з цим не до кінця згідний. Скажімо, нормальні зарплати по відношенню до цін на продукцію – це однозначно краще; система освіти в основному закордоном теж краща. Але є одне велике але! На мою думку, їхати туди на постійне проживання не варіант. Ми просто там нікому не потрібні. У іноземних своє сформоване середовище: зі своїми правилами співпраці та взаємодії. Такі «зальотні» як ми, з власними іншими цінностями – білі непотрібні ворони. Якщо спростити приклад до сім’ї, то це ніби прийти до сусідньої хати і сказати, що хочете там жити. В більшості випадків вас не приймуть. Закордоном ми там потрібні лише як чорноробочі. Певен, що давати молоді можливість розвиватись та навчатись, як правильно вести бізнес – чудова ідея! У такий спосіб зуміємо зацікавити розумних та креативних українців розвивати бізнес у своїй державі, а не виїжджати за кордон. Якби я мав можливість взяти участь у конкурсі на навчання у Західноукраїнській бізнес-школі, то охоче це зробив би!

– Нині молодь цікавиться відкриттям власної справи, але, звісно, хотілося б, щоб відсоток зацікавлених був дещо більшим. Є чимало молодих людей на Львівщині, які хочуть щось робити та змінювати на краще у своїх громадах. Проте комусь бракує мотивації, комусь знань, а хтось не має досвіду формування команди. Тому наразі більшість ідей нашої молоді залишаються лише мріями... Чому? Бо не лише молодь, а й старше покоління просто не знають, як започаткувати свою справу. Вони мають певний страх, що не вдасться, що все, чим доведеться ризикувати, пропаде. Наразі власна справа в Україні виглядає як щось недосяжне, невідоме, абстрактне. Щодо галузей, то молодь нині цікавиться соціальними і екологічними проєктами, неформальною освітою тощо. Щодо ініціатив у бізнесі, то, за моїми спостереженнями, молоді люди нині шукають свою нішу у сфері надання послуг. Скажімо, відкривають власні заклади харчування, хостели, компанії копірайтингу, SMM тощо. Також є чимало людей, зокрема й молоді, які розвивають фермерство на Львівщині. Насправді це дуже затребувана і перспективна галузь. Наприклад, господарство «Файна Berry», на якому працює вся сім’я – від малечі до дорослих. Певен, що згодом саме створення домашніх господарств набиратиме популярності серед молоді. Потрібно лише задати такий тренд, щоб це стало модно. Бо здебільшого молодь прагне займатись тим, що в тренді. На жаль, статистика показує, що чимало молодих людей нині шукає кращої долі за кордоном. Думаю, це тому, що тут молоді люди просто не відчувають впевненості в тому, що зможуть себе реалізувати. Нині ми займаємось створенням і підтримкою молодіжних просторів на Львівщині. Один із головних наших пріоритетів – підтримка молодіжних ініціатив і просторів у області. Наше завдання – показати молодим людям, що вони можуть успішно реалізувати себе на батьківщині. Лише у такий спосіб зможемо зацікавити їх залишатись і розвиватись тут, а не їхати за кордон та працювати там на доволі примітивних роботах. Я певен, що у нас перспективна молодь, і власне через таку мережу молодіжних просторів зможемо зацікавити їх. Там вони зможуть відвідувати різні тренінги, зокрема з бізнес-мислення, навчатимуться чогось корисного одне від одного. Також завдяки мережі молодіжних просторів зможемо сформувати відповідне середовище людей, які матимуть спільні цінності, знання, зможуть спільно реалізовувати цікаві ідеї в Україні!